УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 грудня 2009 року
справа № 18/250/06-АП-13/617/08-АП-23/34/09-АП
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Добродняк І.Ю.
суддів - Бишевська Н.А., Коршун А.О.
при секретарі - Гулая О.Г.
за участю представників:
позивача - Мажара О.О. – дов від 27.04.09 № 10/4320-85
Стрілець О.І. – дов від 25.12.08 № 10/14327-510
відповідача - Арестова Т.П. – дов від 09.11.09
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську
апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі
на постанову господарського суду Запорізької області від 25 березня 2009 року
у справі № 18/250/06-АП-13/617/08-АП-23/34/09-АП
за позовом Відкритого акціонерного товариства «Дніпроенерго»
до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі
про скасування податкового повідомлення-рішення,-
ВСТАНОВИЛА:
Відкрите акціонерне товариство «Дніпроенерго» звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення від 03.05.06 №0000051313/3 про визначення суми податкового зобов’язання за податком на прибуток в розмірі 936440,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції на підставі п.17.2 ст.17 України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що означене податкове повідомлення-рішення прийнято з порушенням чинного законодавства. У випадках, передбачених п.17.2 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податковий орган не наділений повноваженнями накладати на платника податків штрафні санкції. Крім того, штрафні санкції застосовано до позивача в період дії мораторію, введеного стосовно позивача в межах порушеної справи про банкрутство.
Податкове повідомлення-рішення від 03.05.06 № 0000051313/3 винесено протиправно також ф з тих підстав, що на підставі рішення ДПА України від 14.12.05 відповідачем вже винесено податкове повідомлення-рішення від 21.12.05 № 0000181313/3.
Постановою господарського суду Запорізької області від 25 березня 2009 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення і № 0000051313/3 від 03.05.06.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення стало рішення ДПА України за результатом розгляду скарги № 24935/7/25-0115 від 14.12.05. З посиланням на п.1.2 ст.1, пп.4.2.2 п.4.2 ст.4, п.п.17.2, 17.3 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідач зазначає, що штрафна санкція автоматично трансформується в обов’язків платіж – податкове зобов’язання, контролюючий орган зобов’язаний в даному випадку визначити платнику податкове зобов’язання в розмірі 5%. Стосовно застосування штрафної санкції в період дії мораторію, мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов’язань та зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), які виникли після дня введення мораторію, та не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.
Позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечує, в поданих письмових запереченнях посилається на те, що доводи, викладені відповідачем в апеляційній скарзі, не відповідають нормам чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини. Відповідачем при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення порушений порядок його прийняття, оскільки, враховуючи результати розгляду скарг позивача органами державної податкової служби, у відповідача не було підстав для прийняття окремого податкового повідомлення-рішення. На момент проведення перевірки контролюючим органом позивач знаходився в процедурі банкрутства і на нього поширювались процедури, визначені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, відповідачем податковим повідомленням-рішенням від 27.05.05 № 0000181313/0 визначено податкове зобов’язання за платежем податок на прибуток в загальному розмірі 3257747,90 грн., із яких основний платіж – 1269657,28 грн., штрафні (фінансові) санкції - 1988090,62 грн.
До загальної суми нарахованих штрафних (фінансових) санкцій відповідачем включена сума 936440,60 грн., застосована до позивача на підставі п.17.2 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Підставою для такого нарахування стало те, що під час проведеної відповідачем комплексної документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ВАТ «Дніпроенерго» за період з 01.01.03 по 31.12.04 (акт перевірки № 11/13-31-3-00130872 від 17.05.05) виявлено порушення позивачем вимог п.17.2 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», яке полягає в тому, що позивачем протягом періоду, що перевірявся, самостійно виявлені факти заниження податкового зобов’язання по податку на прибуток, виправлені помилки згідно поданих уточнюючих розрахунків, але самостійно не нараховані податкові зобов’язання у вигляді штрафних санкцій у розмірі п’яти відсотків від суми недоплати при самостійному виявленні заниження податкових зобов’язань у минулих періодах.
Посилаючись на абз.«б» пп.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», відповідач зазначив в акті перевірки про свій обов’язок визначення суми податкового зобов’язання у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов’язань, заявлених у податкових деклараціях, на підставі чого відповідачем згідно розрахунків суми штрафу (додатки №№ 8, 9 до акту перевірки) визначена сума 936440,60 грн. – у розмірі п’яти відсотків суми недоплати.
Встановлені фактичні обставини щодо подання позивачем уточнюючих розрахунків по податку на прибуток, відображених в них відомостей, сторонами, наявними в матеріалах справи доказами не спростовуються, не є предметом спору між сторонами.
Суть спору полягає в правомірності застосування до позивача штрафних санкцій в порядку п.17.2 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», дотриманні відповідачем порядку винесення з цього приводу податкового повідомлення-рішення.
В результаті оскарження позивачем в порядку ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» означеного вище податкового повідомлення-рішення скарги позивача відповідними рішеннями Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі (від 27.07.05 № 5011/10/13-35), Державної податкової адміністрації у Запорізької області (від 30.09.05 № 3243/10/25020), Державної податкової адміністрації України (від 14.12.05 № 24935/7/25-0115) в частині нарахованих штрафних санкцій в розмірі 936440,60 грн. залишені без задоволення, податкові повідомлення-рішення – без змін.
За наслідками результатів розгляду скарги позивача Державною податковою адміністрацією України скасовано податкове повідомлення-рішення від 27.05.05 № 0000181313/0 з урахуванням рішень податкових органів про розгляд первинної та повторної скарг позивача в частині донарахованих 1211822,33 грн. авансового внеску з податку на прибуток на суму відрахувань частини прибутку і у відповідній частині застосовану штрафну санкцію.
На підставі вказаного рішення відповідачем 21.12.05 винесено податкове повідомлення-рішення № 0000181313/3, яким визначено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток в загальному розмірі 81797,38 грн. (57835,15 грн. – основний платіж, 23962,23 грн. – штрафні (фінансові) санкції). Сума штрафних санкцій - 936440,60 грн. до цього податкового повідомлення-рішення включена не була.
03.05.06 Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі винесла податкове повідомлення-рішення №0000051313/3 про визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток в загальній сумі - 936440,60 грн. – штрафні (фінансові) санкції, тим самим виправивши власну помилку, допущену при винесенні податкового повідомлення-рішення № 0000181313/3 від 21.12.05.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив, зокрема, з того, що виносячи оскаржуване податкове повідомлення-рішення, відповідачем порушений встановлений порядок оскарження та направлення податкових повідомлень, визначений у ст.ст. 5, 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а також у п.п.5.3, 6.7 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.01 № 253.
З огляду на вказані правові норми, принцип, закладений в ст.19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для винесення податкового повідомлення-рішення № 0000181313/3 від 21.12.05.
Жоден з нормативних актів, які регулюють спірні правовідносини, не регламентують таких дій відповідача, не встановлюють підстав та порядку винесення контролюючим органом податкових повідомлень при означених обставинах.
Також колегія суддів погоджується з висновком суду про необґрунтованість визначення відповідачем податкового зобов’язання у формі штрафних санкцій на підставі п.17.2 с т.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
В наданих суду письмових поясненнях відповідач обґрунтовував свої дії тим, що виходячи із змісту визначення штрафної санкції (п.1.2 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»), для нарахування штрафної санкції повинна бути сума податкового зобов’язання, яка по своїй суті відмінна від штрафної санкції, тобто – основний платіж. В даному випадку, як зазначає відповідач, сума податкового зобов’язання буде складатися з суми штрафних санкцій, які позивач самостійно не нарахував, сума податкового зобов’язання, на яку може нараховуватись штрафна санкція (без урахування пені та штрафних санкцій) буде складати нуль.
В розумінні п.1.5 ст.1 наведеного вище Закону, п.2.3 Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України № 110 від 17.03.01, штрафна (фінансова) санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законодавчими та іншими нормативно-правовими актами, а також відповідно до законодавчих актів, якими надано право органам державної податкової служби застосовувати штрафні (фінансові) санкції, на підставі рішення контролюючого органу;
За правилами, встановленими п.6.1 Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, згідно з чинним законодавством органам державної податкової служби надано право застосовувати до платників податків штрафні та фінансові санкції у порядку та розмірах, установлених законодавством.
За прямою нормою, встановленою в п.17.1 вказаного Закону, штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків контролюючими органами, а у випадку, передбаченому пунктом 17.2 цієї статті, самостійно нараховуються та сплачуються платником податків.
Згідно до п. 17.2. ст. Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний: а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку, б) або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку.
Таким чином, чинне законодавство у будь-якому випадку не надає права контролюючому органу на накладення штрафу в порядку п.17.2 ст.17 цього Закону України, та в даному випадку не звільняє від обов’язку виконати приписи пп.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що виносячи оскаржуване податкове повідомлення-рішення, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені чинним законодавством, у зв’язку з чим податкове повідомлення-рішення відповідача від 03.05.06 №0000051313/3 є протиправним, підлягає скасуванню, позовні вимоги є обґрунтованими.
Судом першої інстанції в повному обсязі встановлені обставини, що мають значення для справи, додержані норми матеріального та процесуального права, тому передбачених статтею 202 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення не вбачається.
Керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Запорізької області від 25 березня 2009 року у справі № 18/250/06-АП-13/617/08-АП-23/34/09-АП залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у місячний строк до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги.
Ухвалу складено в повному обсязі 14.01.10
Головуючий суддя: І.Ю. Добродняк
суддя: Н.А. Бишевська
суддя: А.О. Коршун