Україна
Апеляційний суд Кіровоградської області
Справа № 22 –22-417/ 2010 Головуючий у 1 інстанції: Завгородній Є.В.
Категорія: 30,33 Суддя-доповідач: Савченко С.О.
РІШЕННЯ
і м е н е м У к р а ї н и
10 лютого 2010 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
Головуючого: Гайсюка О.В.
Суддів: Чорнобривець О.С., Савченко С.О.
При секретарі: Донець А.Ю.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами прокуратури Кіровоградської області, Державного Казначейства України та ОСОБА_2 на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 03 грудня 2009р., -
В С Т А Н О В И Л А :
В березні 2009 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про відшкодування з Державного Казначейства України 150 тисяч грн.. моральної шкоди, заподіяної незаконними діями слідства та прокуратури. Зазначив, що 14 березня 2008 року прокуратурою Кіровського району м. Кіровограда відносно нього була порушена кримінальна справа за ознаками злочину, передбаченого ст..353 КК України. 12 травня 2008 року обрано запобіжний захід в вигляді підписки про невиїзд.
25 липня 2008 року постановою Кіровського райсуду м. Кіровограда скасовано постанову прокурора Кіровського району м. Кіровограда від 14 березня 2008 року про порушення кримінальної справи і закрито провадження у кримінальній справі. 11.08.2008 року ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Кіровоградського апеляційного суду постанова районного суду від 25 липня 2008 року скасована в частині відмови в порушенні кримінальної справи за ознаками ч.2 ст.364 КК України, в іншій частині постанова суду першої інстанції залишена без змін.
В березні 2009 року з листа Кіровського відділу міліції м. Кіровограда довідавсь про відмову в порушенні кримінальної справи на підставі п.2 ст.6 КПК України.
Рішенням Кіровського райсуду м. Кіровограда від 03 грудня 2010 року позов задоволено частково. З Державного Казначейства України на користь позивача стягнуто на відшкодування моральної шкоди 1100 грн, а також з Кіровоградської обласної прокуратури та Кіровського районного відділу Управління внутрішніх справ в рівних частинах стягнуто судові витрати.
В апеляційних скаргах прокуратури Кіровоградської області та Державного Казначейства України порушене питання про скасування рішення суду і відмову ОСОБА_2 у задоволенні вимог за недоведеністю. Зокрема зазначено, що судове рішення не узгоджується з нормами матеріального права, якими регулюються спірні відносини, висновок суду про заподіяння ОСОБА_2 моральної шкоди не ґрунтується на доказах і не відповідає фактичним обставинам справи. Крім того, прокуратура Кіровоградської області ставить питання про незаконність рішення суду в частині стягнення з відповідачів судових витрат.
ОСОБА_2 в апеляційній скарзі також просить скасувати рішення суду і ухвалити нове рішення яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, або збільшити розмір відшкодування моральної шкоди посилаючись на те, що він перебував під слідством не два місяці, як зазначив суд, а п'ять місяців, а також судом не взято до уваги всі обставини справи.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник прокуратури Кіровоградської області повністю підтримала доводи апеляційної скарги. Представник Державного Казначейства України та ОСОБА_2 до суду не з'явивсь, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, що не перешкоджає розглядові справи.
Перевіривши за матеріалами справи законність та обгрунтованність рішення суду першої інстанції в межах, визначених ст.303 ЦПК України, заслухавши пояснення, колегія суддів визнає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню.
Встановлено, що 14 березня 2008 року прокуратурою м. Кіровограда, яка є структурним підрозділом прокуратури Кіровоградської області, була порушена кримінальна справа стосовно ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ст.. 353 КК України, 13 травня 2008 року Кіровоградським міським відділом УМВС України в Кіровоградській області, правонаступником якого є Кіровський районний відділ УВС України в Кіровоградській області, Павлову обрана міра запобіжного заходу - підписка про невиїзд. 11 серпня 2008 року ухвалою Кіровоградського апеляційного суду залишена без змін постанова Кіровського районного суду м. Кіровограда про відмову в порушенні кримінальної справи відносно Павлова за ст..353 КК України. В подальшому справа закрита за а.2 ст.6 КПК України.
Суд визнав, що відповідно до ст..1, п1 ч.1 ст2 Закону України від 1 грудня 1994 року № 266/94-ВР «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» (далі Закон) ОСОБА_2 вправі порушити питання про відшкодування моральної шкоди, зважаючи на незаконність притягнення його до кримінальної відповідальності в зв'язку з чим були порушені та обмежені його конституційні права, що завдало йому моральних страждань, призвело до погіршення психологічного стану, порушення стосунків з членами сім'ї та знайомими, інших негативних наслідків морального характеру.
Висновок суду в цій частині узгоджується з вимогами частин 5 і 6 ст.4 Закону, п.2,3, 17 Положення про застування Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду», затвердженого наказом Міністерства юстиції, Генеральної Прокуратури та Міністерства фінансів від 4 березня 1996 року № 6/5/3/41 , відповідає обставинам справи, підтверджується наданими позивачем доказами.
Однак колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, що Павлов перебував під слідством протягом двох місяців, у зв'язку з чим визнав, що розмір відшкодування моральної шкоди, заподіяної незаконним притягненням до кримінальної відповідальності, повинен становити 1100 грн. Кримінальна справа стосовно ОСОБА_2 порушена 14 березня 2008 року, а ухвала Кіровоградського апеляційного суду про залишення без змін постанови Кіровського райсуду м. Кіровограда від 25.07.2008 року про незаконність порушення кримінальної справи відносно позивача за ст.. 353 КК України ухвалена і набрала законної сили 11 серпня 2008 року.
Таким чином позивач перебував під слідством на протязі п'яти місяців, а тому розмір відшкодування моральної шкоди повинен бути не меншим як п'ять мінімальних розмірів заробітної плати на той період. Такий розмір відшкодування відповідає частинам 2 і 3 ст. 13 Закону, з урахуванням положень пунктів 8,9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» з наступними змінами, він відповідає характеру та обсягу моральних страждань, немайнових втрат, яких зазнав позивач, їх наслідкам, а також засадам розумності, виваженості та справедливості.
Наведені в апеляційних скаргах прокуратури Кіровоградської області та Державного Казначейства України доводи про недоведеність факту спричинення ОСОБА_2 моральної шкоди за обставин, на які посилавсь як на підставу своїх вимог, безпідставні.
Разом з тим, ухвалюючи рішення про стягнення з відповідачів судових витрат, суд першої інстанції не врахував вимоги ч.1 п.6 ст.5 Декрету Кабінету Міністрів «Про державне мито», відповідно яких сторони у спорах, пов'язаних з відшкодуванням збитків, заподіяних громадянинові незаконним засудженням, незаконним притягненням до кримінальної відповідальності, звільняються від сплати державного мита, а згідно з п.5 ч.4 ст.81 ЦПК України не підлягають оплаті витрати на інформаційно технічне забезпечення у справах даної категорії.
Згідно ч.2 ст.88 ЦПК України, якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави.
. Оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи, крім того судом порушені норми матеріального та процесуального права, рішення суду не можна визнати законним і обґрунтованим., а тому воно підлягає зміні відповідно до п.п.3,4 ст.309 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.1176 ЦК України, Законом України «Про порядок відшкодування школи, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду», ст.. 303, 307, 309, 313,314, 316 ЦПК України колегія суддів
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційні скарги прокуратури Кіровоградської області, Державного Казначейства України та ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 03 грудня 2009 року змінити в частині розміру стягнення відшкодування моральної шкоди та стягнення судових витрат.
Визначити відшкодування моральної шкоди ОСОБА_2 в розмірі 2700 грн.
Відшкодування провести за рахунок коштів Державного бюджету України Державним Казначейством України шляхом списання в безспірному порядку на користь ОСОБА_2 встановлену на відшкодування шкоду з відповідного казначейського рахунку Державного бюджету України.
Судові витрати віднести за рахунок держави.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: