АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
____________________________________________________________________
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
КОПІЯ
“ 11 ” січня 2010 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду Хмельницької області
в складі : головуючого – судді Харчука В.М.
суддів: Переверзєвої Н.І., Матковської Л.О.
при секретарі Гребелюк Т.Б.
з участю: представників ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні справу № 22 ц- 81 за апеляційними скаргами ОСОБА_2 на рішення Красилівського районного суду від 23 липня 2007 року та на додаткове рішення цього ж суду від 23 жовтня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних
Заслухавши доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів
в с т а н о в и л а:
В лютому 2007 року позивач звернувся до суду і просив стягнути з відповідача суму боргу з урахуванням індексу інфляції за час прострочення виконання зобов”язання в розмірі 27640 грн., проценти за договором позики в сумі 5140, 49 грн. і проценти від простроченої суми в розмірі 1800 грн.
Рішенням Красилівського районного суду від 23 липня 2007 року позов задоволено.
Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 позику в сумі 20000 грн., проценти за договором позики в сумі 5140, 49 грн., індексацію за час прострочення виконання грошового зобов”язання в сумі 7640 грн., проценти від простроченої суми в розмірі 1800 грн., а всього 34580, 49 грн.
Додатковим рішенням того ж суду від 23 жовтня 2007 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 376 грн.
В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_3 означені рішення вважає незаконним, просить їх скасувати, посилаючись на те, що суд поспішно розглянув спір, зробив це без участі його адвоката, який по причині хвороби не зміг з”явитись в судове засідання. Суд не врахував його твердження про закінчення строків позовної давності за його зобов”язаннями перед позивачем, а також того, що останній з клопотанням про поновлення цього строку не звертався. Не дано належної оцінки висновку почеркознавчої експертизи і не зважено, що сам текст розписки написаний ОСОБА_1, який грошей йому не передавав, а отже зобов”язання на нею є нікчемними. Крім того, суд не врахував його послідовних пояснень про те, що 19 січня 2007 року він перебував у хворобливому стані і не пам”ятає як і коли підписав розписку і безпідставно стягнув з нього астрономічну суму боргу, до того ж застосував штрафні санкції. Внаслідок неналежного дослідження всіх доказів суд ще й стягнув з нього понесені позивачем судові витрати.
_______________________________________________________________________________
Головуючий у першій інстанції –Вознюк Р.В. Справа № 22ц- 81
Доповідач – Переверзєва Н.І. Категорія № 19,27
Апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Судом встановлено, що 04 червня 1999 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в письмовій формі укладено договір позики, за яким останній отримав 20000 грн. і зобов”язувався повернути їх до 04 січня 2000 року. У визначений сторонами строк ОСОБА_2 борг не повернув і 18 січня 2007 року вдруге надав розписку, якою підтвердив факт отримання означеної позики від ОСОБА_1
Давши належну оцінку цим обставинам, іншим наявним у справі доказам, суд прийшов до обґрунтованого висновку, що ОСОБА_2 не виконав зобов”язання по поверненню позики, а отже у відповідності до вимог ч.2 ст.625, ч.1 ст.1046 ЦК України з нього на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню сума боргу з урахуванням індексу інфляції, проценти за договором позики та три проценти річних за весь час прострочення, починаючи з 04 січня 2000 року і до дня постановлення рішення і вірно провів розрахунок цих сум. Правильною слід визнати позицію суду і при вирішення питання про стягнення з відповідача судових витрат, понесених позивачем.
Доводи апелянта про неврахування судом пропуску позивачем при зверненні до суду строку позовної давності не заслуговують на увагу і спростовуються його повторною розпискою від 18 січня 2007 року, якою він визнав свій борг перед ОСОБА_1 і тим самим перервав перебіг строку позовної давності.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не впливають на законність рішення, яке постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини.
Керуючись ст. ст.307, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а:
Апеляційні скарги ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Красилівського районного суду від 23 липня 2007 року та додаткове рішення цього ж суду від 23 жовтня 2007 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: /підпис/
Судді: /підписи/
Копія відповідає оригіналу: суддя Н.І. Переверзєва