Копія
УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
_____________________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Р І Ш Е Н Н Я
02 лютого 2010 року м. Хмельницький
Колегія суддів
судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду Хмельницької області
у складі:
Заїки В.М.
Ніколаєвої В.М., Ніколової Б.Ю.
при секретарі Гриньовій А.М.
з участю: сторін
розглянула у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Хмельницького міськрайонного суду від 30 листопада 2009 року цивільну справу № 22ц-232 за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4, ОСОБА_6 про усунення перешкод в користуванні, розпорядженні майном та виселення.
Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів
в с т а н о в и л а :
Звертаючись в суд з позовом, ОСОБА_5 зазначала, що в квітні 2008 року їй стало відомо, що в квартиру АДРЕСА_1, яка належить їй на праві власності, самовільно вселилася ОСОБА_4 із своєю донькою - ОСОБА_6 Відповідачі в спірній квартирі не зареєстровані та раніше ніколи у ній не проживали. ОСОБА_4 змінила замки вхідних дверей квартири та відмовляється пускати позивачку у спірну квартиру. За таких обставин, ОСОБА_5 просила суд виселити ОСОБА_4 та ОСОБА_6 з квартири АДРЕСА_2 та зобов’язати відповідачів не чинити перешкод у користуванні та розпорядженні квартирою.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 30 листопада 2009 року позов ОСОБА_5 задоволений. Постановлено зобов’язати ОСОБА_4 та ОСОБА_6 не чинити перешкод ОСОБА_5 у користуванні та розпорядженні АДРЕСА_1, виселивши із вказаної квартири ОСОБА_4 та ОСОБА_6 без надання їм іншого житлового приміщення.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати вказане рішення суду, а справу передати на новий розгляд.
В обґрунтування незаконності рішення суду зазначається про порушення судом вимог ст. 212, 213 ЦПК України; суд безпідставно посилається на свідоцтво про право на спадщину за законом від 16.08.1999 року з якого вбачається, що ОСОБА_5 отримала у спадщину від своєї матері ОСОБА_3. три десятих частини житлового будинку з відповідною частиною надвірних АДРЕСА_1. Таким чином судом не здобуто жодних доказів того, що спірна квартира з якої виселяють відповідачів є тією самою квартирою, з якої позивачка просить виселити ОСОБА_4 та ОСОБА_6 і що саме ця квартира належить ОСОБА_5 на праві власності. Суд також не врахував, що відповідачка ОСОБА_4 проживає за адресою АДРЕСА_3 і за цією адресою протягом п’яти років сплачує комунальні платежі. Суд не з’ясував чи належить ОСОБА_5 право вимоги. Суд помилково застосував положення ч.3 ст. 116 ЖК України, оскільки відповідачі поселилися у квартиру АДРЕСА_3 з дозволу ОСОБА_5 Перешкод у користуванні квартирою відповідачі ОСОБА_5 не чинили, позивачка має ключі від вхідних дверей квартири та вільний доступ до неї.
В засіданні апеляційного суду ОСОБА_4 апеляційну скаргу підтримала з викладених у ній мотивів.
Представник позивачки апеляційну скаргу не визнала, рішення суду першої інстанції просить залишити без змін.
Відповідачка ОСОБА_6 в судове засідання не зявилася, про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином.
Колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_5, суд першої інстанції свої висновки мотивував тим, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 16 серпня 1999 року, виданого Першою Хмельницькою державною нотаріальною конторою, , ОСОБА_5 є власником квартири АДРЕСА_1.
В зазначеній квартирі без передбачених законних підстав самоправно проживають ОСОБА_4 та ОСОБА_6, які на вимоги позивача звільнити займане приміщення не реагують, чим чинять перешкоди позивачу в користуванні вказаною квартирою. Внаслідок чого позивач не може в повній мірі використати своє право власності на спірну квартиру.
Проте з таким висновком суду погодитися не можна через невідповідність його висновків фактичним обставинам справи.
Так, згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 16 серпня 1999 року, спадкове майно, на яке видано свідоцтво на імя ОСОБА_5 складається з 3/10 частин житлового будинку з відповідною частиною надвірних АДРЕСА_1.
Не надано позивачкою також інших доказів щодо належності їй на праві власності спірної квартири та самовільного вселення в неї відповідачів.
Разом з тим позивачкою не вирішувалось питання щодо припинення договору найму жилого приміщення в будинку /квартирі/ відповідачами відповідно до ст..168 ЖК України.
На думку колегії суддів, вказане рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення та відмовою позивачці в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду від 30 листопада 2009 року скасувати і ухвалити нове рішення.
В позові ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні квартирою та виселення відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: /підпис/
Судді: /підписи/
З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду В.М. Заїка
====================================================================
Головуючий у І інстанції – Фурик Ю.П. Справа № 22ц- 232
Доповідач - Заїка В.М. Категорія № 42