Справа № 2-944/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2010 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого – судді Грушицького А.І.,

при секретарі Шиловій О.М.,

з участю представника відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до відкритого акціонерного товариства «Луцький картонно-руберойдовий завод» про стягнення заборгованості по заробітній платі,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості по заробітній платі. Заяву мотивує тим, що на даний час він є працівником ВАТ «Луцький картонно-руберойдовий комбінат». Починаючи з 01.01.2009 року відповідач не виплачує позивачу заробітну плату, посилаючись на відсутність коштів, станом на 01.10.2009 року відповідач заборгував позивачу 3529,12 грн.

Просить стягнути з відповідача на її користь нараховану, але не виплачену заробітну плату за період з 01.01.2009 року по 01.10.2009 року в сумі 3529,12 грн.

В судове засідання позивач не з’явився хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.

Представник відповідача в судовому засіданні позов визнав частково, а саме заборгованість згідно пред’явленої довідки в сумі 3161,93 грн.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 працює на ВАТ «Луцький картонно-руберойдовий комбінат» на посаді розмелювача в картонно - паперовому цеху з 05.05.2006 року по даний час (а.с.2).

З дослідженої в судовому засідання довідки № 381 виданої ВАТ «Луцький КРК» вбачається, що заборгованість підприємства, а саме: оплата часу за простій станом на 23.12.2009 року становить 3161,93 грн.

Відповідно до ст.ст. 1, 2 Закону України «Про оплату праці», ст. 94 КЗпП України  заробітна плата (оплата праці) - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Основна заробітна плата, це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Згідно ст. 115 КЗпП України з аробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про оплату праці» норми оплати праці (за роботу в надурочний час; у святкові, неробочі та вихідні дні; у нічний час; за час простою, який мав місце не з вини працівника; при виготовленні продукції, що виявилася браком не з вини працівника; працівників молодше вісімнадцяти років, при скороченій тривалості їх щоденної роботи тощо) і гарантії для працівників (оплата щорічних відпусток; за час виконання державних обов'язків; для тих, які направляються для підвищення кваліфікації, на обстеження в медичний заклад; для переведених за станом здоров'я на легшу нижчеоплачувану роботу; переведених тимчасово на іншу роботу у зв'язку з виробничою необхідністю; для вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, переведених на легшу роботу; при різних формах виробничого навчання, перекваліфікації або навчання інших спеціальностей; для донорів тощо), а також гарантії та компенсації працівникам в разі переїзду на роботу до іншої місцевості, службових відряджень, роботи у польових умовах тощо встановлюються Кодексом законів про працю України та іншими актами законодавства України.

Таким чином, оплата часу за простій є різновидом заробітної плати.

Відповідно до ст. 113 КЗпП час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

Таким чином, проаналізувавши зібрані і дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку про необхідність стягнення з відповідача в користь позивача суми заборгованості по заробітній платі в розмірі 3161,93 грн.

Рішення суду в частині стягнення заробітної плати за один місяць слід допустити до негайного виконання.

Відповідно до правила ст. 88 ЦПК України з відповідача в доход держави слід стягнути 51 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 58, 60, 88, 215, 367 ЦПК України, на підставі ст.ст. 1, 2, 12 Закону України «Про оплату праці», ст.ст. 113, 115 КЗпП України, суд , -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Луцький картонно-руберойдовий завод» на користь ОСОБА_2 3161 (три тисячі сто шістдесят одну) грн. 93 коп. заборгованості по заробітній платі.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Луцький картонно-руберойдовий завод» в доход держави 51 (п’ятдесят одну)  грн. судового збору та 120 (сто двадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення суду в частині стягнення заробітної плати за один місяць слід допустити до негайного виконання.

В решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд Волинської області шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя