справа № 2а-81/10
П О С ТА Н О ВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
5 січня 2010 року Антрацитівський міськрайонний суд Луганської області в складі:
судді Філіпенко Л.П.
при секретарі Щербак А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов
ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Антрацитівському районі про визнання незаконними дій цього управління з відмови в проведенні виплати, передбаченої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
В С Т А Н О В И В
15 грудня 2009 року ОСОБА_1, звернулася до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Антрацитівському районі Луганської області (далі УПФУ) про визнання незаконними дій цього управління з відмови в проведенні виплати, передбаченої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». В обґрунтуванні позовних вимог позивачем зазначено, що вона має статут «дитини війни» у зв’язку з чим, у відповідності до ст.6 цього Закону, виплачувана її пенсія повинна підвищуватись на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Вважає положення Законів України «Про державний бюджет України на 2007 рік», «Про державний бюджет Украйни на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» в частині зупинення дії ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” такими, що не відповідають Конституції України і тому не можуть застосовуватись. Просить визнати дії УПФУ з відмови у виплати її на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком незаконними, зобов’язати відповідача здійснити її виплату як дитині війни щомісячну допомогу за 2007-2008 роки.
У судове засідання ОСОБА_1, не з’явилася, просить розглянути справу за її відсутністю , позовні вимоги підтримує у повному обсязі (а.с.2). Представник вiдповiдача у судове засiдання також не з’явився, просив розглядати справу без участi його представника. На адресу суду надiйшли заперечення проти позову, у яких вiдповiдач посилається на те, що з вимогами, які викладені у позовній заяві не погоджується з наступних підстав:
- позивачем був пропущений строк для пред’явлення позовної заяви, який передбачений ст. 99 КАС України, а саме, виходячи з матеріалів позовної заяви позивач дізнався про порушення його прав 22.05.2008 року, а позовна заява подана 25.11.2009 року, також позивачем не представлено доказів поважної причини пропущення строку для подачі адміністративного позову, тому згідно ч.1 ст.100 КАС України є підстави відмовити у задоволені позовної заяви.
-у статтях 6, 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за рахунок коштів Державного бюджету України. У абзаці першому частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Згідно з частиною третьою цієї статті мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Статтею 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» передбачений порядок визначення та застосування державних соціальних гарантій в реалізації державної соціально-економічної політики і встановлено, що виключно законами України визначається, зокрема, мінімальний розмір пенсії за віком.
- Законом України “Про Державний бюджет на 2006 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” не передбачалась виплата грошових коштів такій категорії громадян, як “Діти війни”. Законом України “Про Державний бюджет України на 2007 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” було встановлено, що підвищення до пенсії відповідно до ст.6 ЗУ “Про соціальний захист дітей війни” виплачувалось особам, які є інвалідами. Ці норми рішенням Конституційного суду України 09.07.2007 року №6-рп/2007 було визнано не конституційними, але будь-яких змін до бюджету на рішення Конституційного суду Верховною радою України не приймалось. Оскільки фінансування такого виду видатків проводиться за рахунок коштів Державного бюджету, а на законодавчому рівні це питання не вирішено, то підстав для виплати зазначених сум пенсіонерам, які не є інвалідами немає;
- статтею 41 Закону України “Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ці норми рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 було визнано не конституційними. Пунктом 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня 2008 року - 48,10 гривні, з 1 липня 2008 року - 48,20 та з 1 жовтня 2008 року - 49,80 гривні.
Згідно роз’яснень Конституційного Суду України Пенсійному фонду України фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», здійснюється тільки за рахунок коштів Державного бюджету України. За рахунок інших джерел фінансування державна соціальна підтримка дітей війни не здійснюється, отже для стягнення з коштів Пенсійного фонду України відсутні правові підстави.
Відповідно до ухвали Конституційного Суду України від 19.05.2009 № 27-у/2009, колегія суддів конституційного Суду України дійшла висновку непоширення мінімального розміру пенсії за віком, встановленого у абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» на правовідносини, що виникають на підставі інших законів, крім Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Також, Конституційний Суд України дійшов висновку про наявність прогалини у законодавчому регулюванні виплат дітям війни, передбаченої у ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Ця прогалина полягає у відсутності механізму вираховування мінімальної пенсії за віком, на 30 відсотків якої мають підвищуватися дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії. Заповнення прогалин має здійснюватися на законодавчому рівні.
Додатково повідомляє, що Пенсійний фонд України звернувся до Верховного Суду України та Вищого адміністративного суду України з проханням розглянути судову практику розгляду справ з питань виплати дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, передбаченої ст. 6,7 Закону № 2195 та узагальнити її з урахуванням Ухвали № 27-у/2009 та рішення Конституційного Суду України від 18.06.2007 № 4-рп/2007. Просить суд вiдмовити у задоволеннi позову у необґрунтованістю (а.с.9)
Дослiдивши матерiали справи, суд вважає, що позов пiдлягає частковому задоволенню з наступних пiдстав.
Суд при розгляді цього спору враховує наступне.
З матерiалiв справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 має правовий статус «дитина вiйни», що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 (а.с.4).
Вiдповiдно до статті 6 Закону України «Про соцiальний захист дiтей вiйни» вiд 18 листопада 2004 року, що набрав чинностi 01 сiчня 2006 року, дiтям вiйни пенсiя або щомiсячне довiчне грошове утримання чи державна соцiальна допомога, що виплачується замiсть пенсі, підвищуються на 30 вiдсоткiв мiнiмальної пенсiї за вiком.
Законом Украни «Про соцiальний захист дiтей вiйни» визначено основи соцiального захисту дiтей вiйни та гарантовано їх соцiальну захищеність шляхом надання пільг i державної соцiальної пiдтримки.
Статтею 6 цього Закону передбачено виплату державної соціальної пiдтримки дiтей вiйни, яка додатково виплачується до пенсії. Вказана соцiальна пiдтримка не може розцiнюватись як пенсiя або її складова частина. Тобто, йдеться мова про рiзнi види правовiдносин в системi соцiального забезпечення та державної соціальної підтримки.
Статтею 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рiк» дiя статтi 6 Закону України «Про соцiальний захист дiтей вiйни» зупинена. Рiшенням Конституцiйного Суду України вiд 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення статтi 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рiк», якими була зупинена дiя статтi 6 Закону Украни «Про соцiальний захист дiтей вiйни», визнанi такими, що не вiдповiдають Конституцi. Таким чином, за перiод з 1 сiчня до 31 грудня 2007 року, за який заявлено позовнi вимоги, положения статтi 6 Закону України «Про соцiальний захист дiтей вiйни» були чинними лише з 9 липня 2007 року (день ухвалення рiшення Конституцiйним Судом України) до 31 грудня 2007 року. Тобто, за перiод з 09 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року позивач мав право на отримання пiдвищення до пенсi на пiдставi ст. 6 Закону України «Про соцiальний захист дiтей вiйни» у розмiрi 710,91 грн.
Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рiк та про внесення змiн до деяких законодавчих актів України» вiд 28 грудня 2007 року внесено змiни до Закону України «Про соцiальний захист дiтей вiйни», зокрема статтею 6 вказаного Закону пiсля внесения змiн передбачалось, що дiтям вiйни до пенсiї або щомiсячного довiчного грошового утримання державної соціальної допомоги, що виплачується замiсть пенсiї, виплачусться пiдвищення у розмiрi надбавки, встановленої для учасників вiйни. Рiшенням Конституцiйного Суду України № 10-рп/2008 вiд 22 травня 2008 року положення пункту 28 роздiлу II «Внесення змiн до деяких законоданчих актiв України», Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рiк та про внесення змiн до деяких законоданчих актiв України» вiд 28 грудня 2007 року щодо внесення змiн до Закону України «Про соцiальний захист дiтей вiйни» визнанi такими, що не вiдповiдають Конституцiї України. Таким чином, за перiод з 1 сiчня до 31 грудня 2008 року, за який заявлено позовнi вимоги, положения статтi 6 Закону України «Про соцiальний захист дiтей вiйни» були чинними лише з 22 травня (день ухвалення рiшення Конституцiйним Судом України) до 31 грудня 2008 року. Тобто, за перiод з 22 травня до 31 грудня 2008 року позивач мав право на отримання пiдвищення до пенсi на пiдставi ст. 6 Закону України «Про соцiальний захист дiтей вiйни»
Але зiдно ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адмiнiстративного суду за захистом прав, свобод та iнтересiв особи встановлено рiчний строк, який, якщо не встановлено iнше, обчислюсться з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи iнтересiв. Згiдно ч. 1 ст. 100 КАС України, пропущення строку звернення до адмiнiстративного суду є пiдставою для вiдмови у задоволеннi адмiнiстративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна iз сторiн. У зв’язку з тим, що ОСОБА_1, пропущен строк звернення до суду з вимогами про виплату пiдвищення до пенсiї як дитинi вiйни за період з 9 липня до 31 грудня 2007 року, та з 22 травня по 14 грудня 2008 року, а вiдповiдач наполягає на застосування вказаного строку, суд вважас за необхiдне вiдмовити позивачу у задоволенні вимогах про пiдвищення пенсiї як дитинi вiйни за перiод з 9 липня до 31 грудня 2007 року, та з 22 травня по 14 грудня 2008 року, а з 15 грудня 2008 року вимоги ОСОБА_1, щодо зобов’язання УПФУ здiйснити перерахунок пiдвищення до пенсiї «дитини вiйни» на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком підлягають задоволенню.
Таким чином, за цей заявлений перiод суд вважає за необхiдне зобов’язати вiдповiдача нарахувати та сплатити позивачу пiдвищення до пенсiї, як дитинi вiйни, до 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 15 грудня по 31 грудня 2008 року.
Керуючись ст.ст. 2, 11, 17, 18, 87, 94, 99, 100, 158-163 Кодексу адмiнiстративного судочинства України,
П О С Т А Н О В И В:
Позовнi вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати незаконними дії управління Пенсійного фонду України в Антрацитівському районі щодо несплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 15 грудня до 31 грудня 2008 року.
Зобов’язати управлiння Пенсiйного фонду України в Антрацитівському районі Луганської областi здiйснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 пiдвищення до пенсiї до 30 вiдсоткiв мiнiмальної пенсi за вiком як дитинi вiйни за період з 15 грудня до 31 грудня 2008 року, в iншiй частинi позовних вимог вiдмовити за пропуском строку звернення до суду.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького адміністративного апеляційного суду через Антрацитівський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.
Суддя
постанова видрукувана в дорадчій кімнаті