Справа № 2а – 2790/09
П О С ТА Н О ВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 грудня 2009 року Антрацитівський міськрайонний суд Луганської області в складі:
судді Філіпенко Л.П.
при секретарі Щербак А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративній позов
ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Антрацит про визнання незаконними дій (бездіяльності) управління Пенсійного фонду України в м.Антрацит та про стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни»
В С Т А Н О В И В
30 листопада 2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м.Антрацит Луганської області (далі УПФУ) про визнання незаконними дій (бездіяльності) цього управління та про стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни». В обґрунтуванні позовних вимог ОСОБА_2 зазначено, що вона має статут «дитини війни» у зв’язку з чим, у відповідності до ст.6 Закону України «Про соцiальний захист дiтей вiйни», виплачувана її пенсія повинна підвищуватись на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Вважає положення Законів України «Про державний бюджет України на 2006 рік», «Про державний бюджет України на 2007 рік», «Про державний бюджет Украйни на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», в частині зупинення дії ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” такими, що не відповідають Конституції України і тому не можуть застосовуватись. Вказує про те, що дізналася вона про порушення її права на отримання щомісячної соціальної допомоги коли почула, що багато людей в цей час подають до суду з цього факту. Просить відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушення прав, свобод та інтересів за період з 1 січня 2006 року, зобов’язати відповідача нарахувати на її користь недоплачену їй як дитині війни щомісячну допомогу за 2006-2009 роки, та робити в подальшому нарахування та виплату щомісячної соціальної допомоги згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розміри 30 відсотків мінімальної пенсії за віком на час виплати.
У судове засідання ОСОБА_1 не з’явилася, просить розглянути справу за її відсутністю, (а.с.13). Представник вiдповiдача у судове засiдання також не з’явився, просив розглядати справу без участі його представника. Від відповідача надійшло заперечення проти позову в якому він посилається на те, що дійсно згідно зі ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, що набрав чинності з 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 мінімальної пенсії за віком. Разом з цим статтею 7 цього Закону передбачено, що фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених зазначеним Законом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України. Статтею 110 Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” було встановлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, вводяться з 1 січня 2006 року, а статтею 6 – в 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету в першому півріччі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за узгодженням з Комітетом Верховної Ради України по питаннях бюджету. В 2006-2007 роках Урядом не вводився порядок надання пільг, передбачених статтею 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”. Згідно з пунктом 8 Постанови КМУ від 28.05.2008р. № 530 “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” (набрала чинності з 22.05.2008р.) позивачу виплачено підвищення до пенсії у таких розмірах: з 22 травня – 48,10 грн., з 1 липня – 48,20 грн. та з 1 жовтня 49,80 грн. (пункт 8).
Крім того, звертає увагу суду на те, що на цей час відсутній механізм вирахування мінімальної пенсії за віком, на 30% якої мають підвищуватися дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії. Непоширення мінімального розміру пенсії за віком, встановленого у абзаці першому частини першої статі 28 Закону України № 1058-IY “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», на правовідносини, що виникають на підставі інших законів, крім цього Закону, дає підстави стверджувати про наявність прогалини у законодавчому регулюванні виплат дітям війни, передбаченої у статті 6 Закону України № 2195-IY “Про соціальний захист дітей війни”. Заповнення прогалин має здійснюватися законодавцем, що зазначено в Ухвалі Конституційного Суду України № 27-у/2009 від 19.05.2009р. Тобто, визначення підвищення до пенсії дитині війни в розмірі 30% мінімального розміру пенсії за віком, встановленого у абзаці першому частини першої статі 28 Закону України № 1058-IY “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», є невірним. Таким чином, вважає, що всі нарахування позивачу проведені вірно та в межах коштів, виділених з Державного бюджету для виплати підвищень дітям війни.
Наполягає на застосуванні при розгляді справи строку позовної давності для звернення до суду, встановленого статтею 99 КАС України. На підставі вищевикладеного, просит відмовити позивачу в задоволенні позову. (а.с.11-12).
Дослiдивши матерiали справи, суд вважає, що позов пiдлягає частковому задоволенню з наступних пiдстав.
З матерiалiв справи вбачається, що ОСОБА_1 має правовий статус «дитина вiйни», що підтверджується пенсійним посвідченням № 139970 (а.с.7).
Вiдповiдно до статті 6 Закону України «Про соцiальний захист дiтей вiйни» вiд 18 листопада 2004 року, що набрав чинностi 01 сiчня 2006 року, дiтям вiйни пенсiя або щомiсячне довiчне грошове утримання чи державна соцiальна допомога, що виплачується замiсть пенсі, пiдвищуються на 30 вiдсоткiв мiнiмально пенсiї за вiком.
Дiю статті 6 зупинено на 2006 рiк згiдно iз Законом України вiд 20 грудня 2005 року № 3235-IУ «Про державний бюджет України на 2006 рiк». Зупинення дії нормативного акту не дає права на його застосування, а тому у позивача не було права на отримання зазначеної в позові доплати до пенсії в 2006 роцi.
Статтею 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рiк» дiя статтi 6 Закону України «Про соцiальний захист дiтей вiйни» зупинена. Потім рiшенням Конституцiйного Суду України вiд 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення статтi 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рiк», якими була зупинена дiя статтi 6 Закону Украни «Про соцiальний захист дiтей вiйни», визнанi такими, що не вiдповiдають Конституцi. Тобто, за перiод з 09 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року позивач мав право на отримання пiдвищення до пенсi на пiдставi ст. 6 Закону України «Про соцiальний захист дiтей вiйни».
Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рiк та про внесення змiн до деяких законодавчих актів України» вiд 28 грудня 2007 року внесено змiни до Закону України «Про соцiальний захист дiтей вiйни», зокрема статтею 6 вказаного Закону пiсля внесения змiн передбачалось, що дiтям вiйни до пенсiї або щомiсячного довiчного грошового утримання державної соціальної допомоги, що виплачується замiсть пенсiї, виплачусться пiдвищення у розмiрi надбавки, встановленої для учасників вiйни. Рiшенням Конституцiйного Суду України № 10-рп/2008 вiд 22 травня 2008 року положення пункту 28 роздiлу II «Внесення змiн до деяких законоданчих актiв України», Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рiк та про внесення змiн до деяких законодавчих актiв України» вiд 28 грудня 2007 року щодо внесення змiн до Закону України «Про соцiальний захист дiтей вiйни» визнані такими, що не вiдповiдають Конституцiї України. Тобто, за перiод з 22 травня до 31 грудня 2008 року ОСОБА_1 мала право на отримання підвищення до пенсії на підставі ст. 6 Закону України «Про соцiальний захист дiтей війни».
Таким чином, за перiод з 1 сiчня 2006 року до 31 грудня 2008 року положения статтi 6 Закону України «Про соцiальний захист дiтей вiйни» стосовно того, що дiтям вiйни пенсiї або щомiсячне довiчне грошове утримання чи державна соцiальна допомога, що виплачусться замiсть пенсiї, пiдвищуються на 30 вiдсоткiв мiнiмальної пенсi за вiком, були чинними лише з 9 липня по 31 грудня 2007 року, та з 22 травня по 31 грудня 2008 року.
Але зiдно ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адмiнiстративного суду за захистом прав, свобод та iнтересiв особи встановлено рiчний строк, який, якщо не встановлено iнше, обчислюсться з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи iнтересiв. Згiдно ч. 1 ст. 100 КАС України, пропущення строку звернення до адмiнiстративного суду є пiдставою для вiдмови у задоволеннi адмiнiстративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна iз сторiн. ОСОБА_1 заявляє клопотання про поновлення строку звернення до суду, але не навила поважних причин його пропуску, зазначивши лише, що про порушення своїх прав її стало відомо коли вона почула, що багато людей в цей час подають до суду з цього факту. Суд вважає, що незнання дiючого законодавства не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду, так як, вiдповiдно до ст. 57 Конституцiї України, всi законодавчi акти, якi стосуються прав та обовязкiв громадян обовязково пiдлягають оприлюдненню. У зв’язку з тим, що позивачкою пропущено строк звернення до суду з вимогами про виплату пiдвищення до пенсiї як дитинi вiйни до 1 грудня 2008 року, а вiдповiдач наполягає на застосуванні вказаного строку, суд вважас за необхiдне вiдмовити ОСОБА_1 в вимогах про пiдвищення пенсiї як дитинi вiйни за перiод з 9 липня по 31 грудня 2007 року, та з 22 травня по 29 листопада 2008 року за пропуском строку звернення до суду. Вiдмовляючи в задоволенi позову за цей період з пiдстав пропуску рiчного строку звернення до суду, суд зауважує, що в даному випадку не пiдлягають застосуванню вимоги статтi 46 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсiйне страхування», вiдповiдно до яких суми пенсiї, не отриманi своєчасно з вини органу, що призначає i виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження.
Законом Украни «Про соцiальний захист дiтей вiйни» визначено основи соцiального захисту дiтей вiйни та гарантовано їх соцiальну захищеність шляхом надання пільг i державної соцiальної пiдтримки. Статтею 6 цього Закону передбачено виплату державної соціальної пiдтримки дiтей вiйни, яка додатково виплачується до пенсії. Вказана соцiальна пiдтримка не може розцiнюватись як пенсiя або її складова частина. Тобто, йдеться мова про рiзнi види правовiдносин в системi соцiального забезпечення та державної соціальної підтримки.
Відповідно до статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" від 26 грудня 2008 року № 835-УІ було надане право КМУ у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України "Про соціальний захист дітей війни" залежить від розміру мінімальної пенсії за віком. Отже нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачуються замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм закону про «Про соцiальний захист дiтей вiйни».
Враховуючи, що позивачці починаючи сплачується пiдвищення до пенсiї у розмiрi 10 % прожиткового мiнiмуму для осiб, якi втратили працездатнiсть, а повинні провадити виплати у розмiрi 30 вiдсоткiв мiнiмальної пенсiї за віком, суд вважає відмову УПФУ в проведенні перерахунку та виплаті позивачу підвищення до пенсії з 30 листопада по 31 грудня 2008 року, та з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року незаконною. Таким чином, вимоги позивачкі щодо зобов’язання УПФУ здiйснити перерахунок пiдвищення до пенсiї «дитини вiйни» підлягають задоволенню частково - з 30 листопада по 31 грудня 2008 року, та з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року з урахуванням фактично виплачених сум.
Суд вважає, що позовнi вимоги у частинi зобовязання вiдповiдача робити перерахунок пiдвищення пенсiї у разi пiдвищення мiнiмальної пенсiї за вiком надалi з 01 січня 2010 року, є необгрунтованими i не пiдлягають задоволенню з таких пiдстав.
Згiдно частини 1 статтi 2 КАС України завданням адмiнiстративного судочинства є захист прав, свобод та iнтересiв фiзичних осiб, прав та iнтересiв юридичних осiб у сферi публічно-правових вiдносин вiд порушень з боку органiв державної влади, органiв мiсцевого самоврядування, їхнiх посадових i службових осiб, iнших суб’єктiв при здiйсненнi ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
В межах КАС України захисту підлягає порушене право позивача, внаслiдок чого зобов’язання УПФУ в подальшому робити перерахунок пенсiї у разi пiдвищення мiнiмальної пенсiї за вiком є безпiдставним, оскiльки встановлює обовязки на майбутнє без врахування змiн чинного законодавства, яке може мати мiсце та без наявностi спiрних правовiдносин.
Керуючись ст.ст. 2, 11, 17, 18, 87, 94, 99, 100, 158-163 КАСУ,
П О С Т А Н О В И В:
Позовнi вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати незаконними дії управління Пенсійного фонду України в м.Антрацит Луганської області щодо відмови у нарахуванні та виплати на користь ОСОБА_1 пiдвищення до пенсi у розмiрi 30 вiдсоткiв мiнiмальної пенсiї за вiком як дитинi вiйни з 30 листопада по 31 грудня 2008 року, та з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року.
Зобов’язати управлiння Пенсiйного фонду України в м. Антрацит Луганської області здiйснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 пiдвищення до пенсi у розмiрi 30 вiдсоткiв мiнiмальної пенсi за вiком як дитинi вiйни з 30 листопада по 31 грудня 2008 року, та з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року з урахуванням фактично виплачених сум.
В iншiй частинi позовних вимог ОСОБА_1 відмовити за необґрунтованістю та пропуском строку звернення до суду.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького адміністративного апеляційного суду через Антрацитівський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.
Суддя
постанова видрукувана в дорадчій кімнаті