Справа № 2-151/ 2009 року
Р І Ш Е Н Н Я
(заочне)
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
4 серпня 2009 року смт. Демидівка
Демидівський районний суд Рівненської області
одноособово суддя П.Г. Зозуля
при секретарі Л.С. Ковальській, за участю представника позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Відкритого акцінерного товариства (далі – ВАТ) «ОСОБА_2 Аваль» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про стягнення боргу за кредитним договором, -
В С Т А Н О В И В:
У позовній заяві позивач просить солідарно стягнути з відповідачів борг за кредитним договором №014/53-05/38877 від 10 лютого 2006 року у відповідності до договорів поруки №014/53-05/38877-П/1 та №014/53-05/38877-П від 10 лютого 2006 року і всі судові витрати.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 10 лютого 2006 року уклав з ОСОБА_3 кредитний договір №014/53-05/38877, відповідно до 1.2.3. якого він зобов”язався надати відповідачу кредит у сумі 15000 гривень строком на 36 місяців, а відповідач прийняв на себе зобо”язання сплачувати щомісячно проценти за користування кредитом у розмірі 19% річних та повертати кредит згідно з графіком щомісячними платежами.
У забезпечення виконання всіх зобов”язань за кредитним договором позивач 10 лютого 2006 року уклав договори поруки з ОСОБА_4 - №014/53-05/38877-П/1 та з ОСОБА_5 - №014/53-05/38877-П. Згідно з пунктами 3.1 та 3.2 цих договорів, поручителі зобов”язалися у випадку невиконання позичальником боргових зобов”зань перед Банком за кредитним договором, здійснити виконання цих грошових зобов”язань в обсязі, заявленому банком у письмовій вимозі.
Позивач виконав свої зобов”язання належним чином, надавши кредит у суму 15000 тисяч гривень, який ОСОБА_3 отримав у повному обсязі готівкою через касу банку. 8 лютого 2009 року настав строк повернення кредиту але ОСОБА_3 не повернув позивачу 8573 гривні 33 копійки та не сплатив проценти за користування кредитом у сумі 2142 гривні 54 копійки. За порушення строків виконання грошових зобов”язань на підставі п.9.1 кредитного договору ОСОБА_3 повинен сплатити позивачу пеню у сумі 0,1% від суми боргу за кожен день прострочення, тому загальна сума боргу на день подачі позову складає 14402 гривні 99 копійок. Направлену позивачем письмову вимогу про погашення боргу відповідачі залишили без задоволення.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 заявлені позовні вимоги підтримала повністю з тих же підстав.
Відповідачі в судове засідання не з’явилися і про причини своєї неявки суду не повідомили, хоч двічі своєчасно були повідомлений про час та місце розгляду справи судовими повістками (а.с.26-31).
Згідно з ч.1 ст.224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Представник позивача ОСОБА_1 заявила клопотання про постановлення по справі заочного рішення.
Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
10 лютого 2006 року позивач уклав з ОСОБА_3 кредитний договір №014/53-05/38877 (а.с. 18), відповідно до якого позивач зобов”язався надати ОСОБА_3 кредит на суму 15000 гривень на 36 місяців, а відповідач взяв на себе зобов”язання повернути отримані кошти відповідно до графіку та сплатити відсотки за користування кредитом у розмірі 19% річних. Позивач взяті на себе зобов”язання виконав повністю (а.с.23-24).
З метою забезпечення зобов’язань за кредитним договором, 10 лютого 2006 року позивач уклав договори поруки №014/53-05/38877-П з ОСОБА_5 та №014/53-05/39103-П/1 – з ОСОБА_4 (а.с.15,17). Поручителі прийняли на себе зобо”язання у випадку невиконання позичальником боргових зобов”язань перед банком за кредитним договором, здійснити виконання зобов”язань в обсязі, заявленому банком в письмовій вимозі. Днем виникнення зобов”язання поручителів погасити заборгованість боржника вважається день закінчення строку надання кредиту за кредитним договором (п.3.1 та 3.2 договір поруки), а саме – 8 лютого 2009 року.
Відповідно до п.9.1 умов Кредитного договору, у випадку порушення грошових зобов”язань, відповідач повинен сплати пеню у розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожен день прострочення.
Строк сплати боргу по кредиту настав 8 лютого 2009 року, однак, ОСОБА_3 не виконав взяті на себе зобов”язання. Станом на 22 червня 2009 року його борг по кредиту складав 8573 гривні 33 копійки, по відсотках за користування кредитом – 2142 гривні 54 копійки та по пені за невчасне виконання грошового зобов”язання – 3687 гривень 12 копійок. Таким чином загальна сума боргу складає – 14402 гривні 99 копійок (а.с.22, 21).
6 травня 2009 року поручителям були направлені письмові вимоги про погашення грошових зобов”язань. Згідно з договорами поруки їм запропоновано протягом п’яти банківських днів, з дати отримання письмової вимоги, погасити борг позичальника, однак на дані вимоги відповідачі не зреагували (а.с.12-11).
Факт отримання повідомлень відповідачами стверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с.10).
Розмір боргу відповідача перед позивачем станом на 22 червня 2009 року стверджується розрахунком позивача (а.с.22,21).
Згідно з ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), зазначено у ст.530 ЦК України.
Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).
Стаття 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Виконання зобов”язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (ст.546 ЦК України). Правочин щодо забезпечення виконання зобов”язання вчиняється у письмовій формі, зазначено у ст.547 ЦК України.
За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов”язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов”язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов”язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна або кілька осіб (ст.553 ЦК України). Відповідно до ст.554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов”язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
З наведеного суд робить наступні висновки. Позивач уклав з ОСОБА_3 кредитний договір. Для забезпечення виконання зобов”язання ОСОБА_3, ВАТ «ОСОБА_2 Аваль» уклало письмові договори поруки з ОСОБА_4 та ОСОБА_5. Кредитний договір, договори поруки та умови, передбачені у даних договорах, відповідають вимогам закону. Взяті на себе зобов”язання позивач виконав у повному обсязі у відповідності до вимог закону та умов кредитного договору. Відповідачі взяти на себе зобов”язання не виконали. Розрахунок боргу проведено у відповідності до умов кредитного договору.
Враховуючи наведене, на підставі статей 526, 530, 546, 547, 553, 554, 610, 612 ЦК України, керуючись статтями 10,11, 30, 60, 212, 213, 214, 224-229 ЦПК України,-
Р І Ш И В :
Позов Відкритого акцінерного товариства «ОСОБА_2 Аваль» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про стягнення боргу за кредитним договором – задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 солідарно в рахунок погашення боргу за кредитним договором №014/53-05/38877 від 10 лютого 2006 року у відповідності до договорів поруки №014/53-05/38877-П та №014/53-05/38877-П/1 від 10 лютого 2006 року на користь Відкритого акцінерного товариства «ОСОБА_2 Аваль» 14404 (чотирнадцять тисяч чотириста дві) гривні 99 копійок в рахунок відшкодування боргу по кредиту та 174 (сто сімдесят чотири) гривні 03 копійки судових витрат.
Рішення може бути оскаржене до судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Рівненської області через Демидівський районний суд шляхом подання в десятиденний строк апеляційної скарги або заяви про апеляційне оскарження, з наступним поданням апеляційної скарги у двадцяти денний строк з дня подання заяви.
Рішення суду набирає законної сили у разі неподання апеляційної скарги або заяви про апеляційне оскарження у десятиденний строк чи неподання апеляційної скарги у двадцятиденний строк після подання заяви про апеляційне оскарження, а також у випадку незадоволення апеляційної скарги – з моменту проголошення ухвали апеляційного суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя: підпис.
Суддя Демидівського районного суду П.Г. Зозуля
Рівненської області