Справа №2-07/2009 року.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 грудня 2009 року. смт.Демидівка.
Демидівський районний суд Рівненської області.
Одноособово суддя Зозуля П.Г.,
при секретарі Ковальській Л.С.,
за участю сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства “Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії банку «Фінанси та Кредит» у Рівненській області до ОСОБА_1 про стягнення боргу по кредитному договору, -
В С Т А Н О В И В:
У позовній заяві позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на його користь 5949 гривень 86 копійок в рахунок відшкодування боргу по договору кредиту та 89 гривень 50 копійок судових витрат.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 20 вересня 2005 року між філією банку «Фінанси і Кредит» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №Ф1-05/31776-470, за яким відповідач отримав споживчий кредит у розмірі 4721 гривню зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 25,5% річних на придбання товару. Відповідач зобов’язався погасити кредит та сплатити проценти згідно з додатком №1 до договору в строк до 20 вересня 2006 року.
З моменту отримання кредиту відповідач не виконував умов договору, не погашав кредит і не сплачував проценти за користування кредитом.
Станом на 22 лютого 2007 року заборгованість відповідача склала 5949 гривень 86 копійок, з яких: 4229 гривень 77 копійок борг по кредиту; 1057 гривень 91 копійка – борг по процентах за користування кредитом та 662 гривні 18 копійок – пеня за несвоєчасне виконання умов договору. Оскільки це порушує майнові права позивача, він вимушений був звернутися до суду.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 заявлені позовні вимоги підтримав повністю і показав, що відповідач з самого початку порушував умови договору тому є таким, що прострочив. Факт отримання відповідачем кредиту стверджується підписаною ним заявою на отримання кредиту, кредитним договором та додатком до нього, де також стоять підписи відповідача, платіжним дорученням на перерахування коштів приватному підприємству «Фаворит» ОСОБА_3, в якої ОСОБА_1 придбав товари, рахунком №114 на придбані ним товари та актом прийому – передачі вказаних товарів ОСОБА_1, де також є його підпис. При відвіданні господарства ОСОБА_1 побутової техніки, придбаної за наданий йому кредит, не виявилося. Про те, що він прострочив відповідачу повідомлялося банком, однак, будь-яких документів у підтвердження цього факту банк не має. Наказ про примусову оплату боргового зобов’язання банком не видавався, договір застави майна з відповідачем не укладався, оскільки вважалося, що придбане ним за кредитні ресурси майно перебуває у заставі.
Відповідач позов не визнав і показав, що заяву про надання кредиту він не писав, кредитний договір не підписував і товарів, зазначених у накладній №114 від 19 вересня 2005 року не купляв. Всі ці документи є підробленими, як і довідка про доходи, яку ніби то він надав позивачу при оформленні кредитного договору. Він по спеціальності шофер. Все своє життя працював тільки по цій спеціальності в смт. Демидівка. У місті Дубно ніколи не працював, спеціальності електрозварювальник не має і робити цю роботу не вміє. У Товаристві з обмеженою відповідальністю «Кречет» ніколи не працював і не знає де вона знаходиться. На думку відповідача, всі ці документи зфальшували у банку разом з ОСОБА_4, якого на даний час розшукує міліція. У 2005 році ОСОБА_4 підійшов до нього і запитав, чи не хоче він піти на роботу шофером. ОСОБА_1 уже довгий час не мав роботи і з радістю погодився. ОСОБА_4 сказав, що для оформлення на роботу потрібно паспорт. Заяв або будь-яких інших документів відповідач не писав але свій паспорт ОСОБА_4 дав. Через деякий час ОСОБА_4 повернув йому паспорт і вибачився, що не зміг його влаштувати на роботу, оскільки та організація, куди він хотів його влаштувати, ліквідувалася.
З банку будь-яких повідомлень не отримував, про те, що він є боржником дізнався лише тоді, коли отримав копію позовної заяви. Він з дружиною живуть лише на пенсію, яка дуже мала. Навіть на оплату експертизи у нього коштів немає.
Заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши матеріали справи та чинне законодавство, суд приходить до висновку, що позов до задоволення не підлягає з наступних підстав.
В підтвердження заявлених у позовній заяві вимог позивач надав заяву на отримання кредиту, кредитний договір з додатком №1 та акт прийому-передачі матеріальних цінностей №470 від 20 вересня 2005 року з підписами відповідача (а.с.4-6,9,58).
ОСОБА_1 заперечує, що він будь-коли підписував дані документи і купляв зазначені товари.
З метою вирішення даного спору судом була призначена судово-почеркознавча експертиза. Однак, через малу кількість графічного матеріалу, значну варіаційність виконання підписів експерти при порівнянні даних підписів між собою не змогли встановити у повному об’ємі ідентифікаційні ознаки письмово-рухового навику їх виконавця, тому вирішити питання чи ОСОБА_1 виконав дані підписи, експертна установа не змогла (а.с.31-36).
У зв’язку з цим, враховуючи показання відповідача, по справі була призначена додаткова судово-почеркознавча експертиза на розгляд якої було поставлено питання, чи не ОСОБА_4 виконано підписи у зазначених документах, однак, позитивної відповіді і на цей раз суд не отримав, оскільки надати експертам вільні зразки підпису та почерку ОСОБА_4 виявилося неможливим через його відсутність. Тому суд, постановляючи рішення по справі, керувався доказами, наданими сторонами.
Як показав у судовому засіданні свідок ОСОБА_5, на час оформлення спірного кредитного договору він працював начальником відділення банку, де було отримано зазначений кредит. Відповідно до його функціональних обов’язків свідок перевіряв надані документи на отримання кредиту і приймав рішення про його видачу. З клієнтом він не спілкувався, тому сказати чи дана особа отримувала кредит не може. Довідку про доходи клієнта з місця його роботи перевіряли працівники внутрішньої безпеки банку. Зауважень у них з приводу наданої довідки не було, тому кошти були перераховані торговому підприємству. На його думку, кредит відповідачу було надано у повній відповідності до вимог умов договору та чинного законодавства.
З заяви на отримання кредиту слідує, що ОСОБА_1 за спеціальністю – електрозварювальник, працює у місті Дубно у товаристві з обмеженою відповідальністю «Кречет» на посаді електрозварювальника протягом трьох років (а.с.4).
Відповідно до п.2.4 кредитного договору №Ф1-05/31776-470 від 20 вересня 2005 року, у випадку вимоги банку про дострокове повернення кредитних ресурсів і сплаті відсотків позивальник зобов’язаний зробити повне погашення заборгованості за даним договором, тобто повернути отримані кредитні кошти і сплатити усі відсотки протягом десяти банківських днів з моменту одержання вимоги банку. Банк може повідомляти позичальника по телеграфу, шляхом відправлення йому рекомендованих листів з повідомленням або шляхом доставки їх позичальнику за вказаною ним адресою.
Забезпеченням виконання зобов’язань по поверненню кредиту і сплаті відсотків за даним договором, зазначено у п.5 договору, є застава майна. Позичальник зобов’язується укласти з банком договір застави протягом двох банківських днів з моменту підписання даного договору. Сторони договору у забезпечення виконання зобов’язань за цим договором можуть укладати інші договори, не зазначені у цьому пункті. Банк має право перевіряти фінансовий стан позичальника, а також стан предмета застави.
Як видно з матеріалів справи та показань сторін, позивач не виконав даних умов договору і не надав доказів про укладення договору застави, або іншого договору, та документів про перевірку фінансового стану відповідача і предмету застави (а.с.5-6).
Таким чином, на думку суду, позивач не надав належних доказів про те, що саме ОСОБА_1 уклав з ним кредитний договір №Ф1-05/31776-470 від 20 вересня 2005 року. Цей факт не знайшов свого підтвердження і у висновку експертизи. У судовому засіданні позивач не довів достовірність інформації, зазначеної у заяві на отримання кредиту стосовно місця роботи ОСОБА_1, його спеціальності та довідки про доходи з місця роботи, доданої до заяви. Цей факт суд визнає таким, що підтверджує показання відповідача. Отже, позивач не виконав у повному обсязі умов договору, не скористався своїм правом, передбаченим п.2.4 договору, досконало не перевірив надані йому позичальником документи і не призупинив видачі кредиту.
Укладений договір є обов’язковим для виконання сторонами, зазначено у ст.629 ЦК України.
З наведеного суд робить висновок, позивач, як при укладенні кредитного договору, так і в подальшому, діяв не повній відповідності до чинного законодавства та умов укладеного договору і у судовому засіданні не довів, що кредитний договір №Ф1-05/31776-470 від 20 вересня 2005 рок він уклав саме з ОСОБА_1.
Враховуючи наведене, на підставі ст.629 ЦК України, керуючись статтями 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, -
Р І Ш И В:
У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства “Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії банку «Фінанси та Кредит» у Рівненській області до ОСОБА_1 про стягнення боргу по кредитному договору – відмовити.
Рішення може бути оскаржене до судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Рівненської області через Демидівський районний суд шляхом подання у десятиденний строк апеляційної скарги або заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням апеляційної скарги у двадцятиденний строк з дня подання заяви про апеляційне оскарження.
Рішення набирає законної сили у разі неподання апеляційної скарги або заяви про апеляційне оскарження у десятиденний строк з дня проголошення рішення чи неподання апеляційної скарги у двадцятиденний строк після подання заяви про апеляційне оскарження, а також у випадку незадоволення апеляційної скарги – з моменту проголошення ухвали апеляційного суду.
Повний текст рішення виготовлено 28 грудня 2009 року.
Суддя: підпис
Суддя Демидівського районного суду П.Г. Зозуля
Справа №2-07/2009 року.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 грудня 2009 року. смт.Демидівка.
Демидівський районний суд Рівненської області.
Суддя Зозуля П.Г.,
при секретарі Ковальській Л.С.,
за участю сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства “Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії банку «Фінанси та Кредит» у Рівненській області до ОСОБА_1 про стягнення боргу по кредитному договору, -
Враховуючи наведене, на підставі ст.629 ЦК України, керуючись статтями 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, -
Р І Ш И В:
У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства “Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії банку «Фінанси та Кредит» у Рівненській області до ОСОБА_1 про стягнення боргу по кредитному договору – відмовити.
Рішення може бути оскаржене до судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Рівненської області через Демидівський районний суд шляхом подання у десятиденний строк апеляційної скарги або заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням апеляційної скарги у двадцятиденний строк з дня подання заяви про апеляційне оскарження.
Рішення набирає законної сили у разі неподання апеляційної скарги або заяви про апеляційне оскарження у десятиденний строк з дня проголошення рішення чи неподання апеляційної скарги у двадцятиденний строк після подання заяви про апеляційне оскарження, а також у випадку незадоволення апеляційної скарги – з моменту проголошення ухвали апеляційного суду.
Повний текст рішення буде виготовлено 28 грудня 2009 року.
Суддя: П.Г.Зозуля.