06.03.19

22-ц/812/209/19

Справа № 488/483/16

Провадження № 22ц/812/209/19 Головуючий у 1-ї інстанції Лазарева Г.М.

Категорія 5 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_1

П О С Т А Н О В А

Іменем України

6 березня 2019 року                                                м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Миколаївського апеляційного суду у складі:

головуючого: Ямкової О.О.,

суддів: Колосовського С.Ю., Локтіонової О.В.,

із секретарем: Горенко Ю.В.,

за участю: представника позивача – ОСОБА_2,

відповідача – ОСОБА_3 та його представника – ОСОБА_4                

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

ОСОБА_3

на рішення Корабельного районного суду міста Миколаєва від 5 листопада 2018 року, ухваленого під головуванням судді Лазаревої Г.М. в залі судових засідань в місті Миколаєві о 11 годині 58 хвилин зі складанням його повного тексту 28 листопада 2017 року, по справі

за позовом

Садово-виноградарського товариства «Зорька»

(далі - СВТ «Зорька»)

до ОСОБА_3, Миколаївської міської ради (далі – міськрада),

треті особи - Управління Держгеокадастру у Миколаївській області

(далі - Управління Держгеокадастру),

Реєстраційна служба Головного управління юстиції у Миколаївській області

(далі – реєстраційна служба),

Виконавчий комітет Миколаївської міської ради

(далі – Виконком міськради)

про визнання недійсним та скасування пункту рішення, визнання недійсними та скасування свідоцтв про право власності на земельну ділянку та нерухоме майно, припинення права власності, скасування записів про державну реєстрацію прав власності,

В С Т А Н О В И Л А:

28 січня 2016 року СВТ «Зорька» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3, треті особи – Миколаївська міськрада, Управління Держгеокадастру, реєстраційна служба, в якому просило про визнання недійсним та скасування пунктів 17, 17.1 рішення міськради від 26 травня 2010 року №47/51 «Про вилучення, надання, передачу у власність, спільну сумісну та спільну часткову власність, надання в оренду земельних ділянок громадянам, зміну цільового призначення земельної ділянки та внесення змін до рішень міської ради та виконкому міської ради по Корабельному району м. Миколаєва» стосовно затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання державного акту, що посвідчує право власності на земельну ділянку №9/10 площею 1200кв.м. за рахунок земель СВТ «Зорька» для ведення садівництва та передачі ОСОБА_3 у власність цієї земельної ділянки для ведення садівництва у складі СВТ «Зорька», визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності від 25 квітня 2013 року на вказану земельну ділянку за кадастровим номером 4810136600:02:050:0004, припинення права власності ОСОБА_3 та скасування його реєстрації в Державному земельному кадастрі та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Згодом СВТ «Зорька» збільшило позовні вимоги та додатково просило суд визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право власності від 12 січня 2016 року на садовий будинок №9/10 в СВТ«Зорька» загальною площею 130,8кв.м., що видане на ім’я відповідача ОСОБА_3, зі скасуванням в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про його державну реєстрацію.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що СВТ «Зорька» на праві колективної власності належить земельна ділянка, загальною площею 40,5678га для ведення садівництва.

Відповідно до статуту СВТ «Зорька» земельні ділянки товариства складаються із земель загального користування, що знаходяться в колективній власності та земель, що знаходяться в приватній власності членів товариства, а також земельних ділянок громадян, які отримали їх у користування до передачі земель у власність СВТ.

За змістом пункту 2.2. Статуту товариства розпорядження землями, що знаходяться у колективній власності громадян здійснюється за рішенням загальних зборів колективу співвласників.

В той же час відповідач ОСОБА_3, який не будучи членом СВТ «Зорька», без відповідного рішення загальних зборів колективу співвласників товариства, здійснив незаконну безоплатну приватизацію земельних ділянок за №№ 9 і 10, які ним були об’єднані в одну цілу земельну ділянку за №9/10. Також відповідачем зареєстровано за собою право власності на садовий будинок з господарськими спорудами, незважаючи на те, що право на будівництво таких об’єктів на садових земельних ділянках мають тільки члени СВТ «Зорька».

Ухвалою Корабельного районного суду м. Миколаєва від 5 жовтня 2016 року Миколаївська міська рада залучена в якості відповідача замість процесуального статусу третьої особи, а у якості третьої особи – Виконком міськради.

Рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 5 листопада 2018 року позов задоволено, ухвалено про визнання недійсним та скасування пунктів 17, 17.1 рішення Миколаївської міської ради №47/51 від 25 червня 2010 року «Про вилучення, надання, передачу у власність, спільну сумісну та спільну власність, надання в оренду земельних ділянок громадянам, зміну цільового призначення земельної ділянки та внесення змін до рішень міської ради та виконкому міської ради по Корабельному району м. Миколаєва», визнано недійсним та скасовано свідоцтво про право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку №9/10 площею 0,12 га для індивідуального садівництва з кадастровим номером 4810136600:02:050:0004, видане 25 квітня 2013 року. Припинено право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку №9/10 площею 0,12 га для індивідуального садівництва з кадастровим номером 4810136600:02:050:0004. Скасовано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку за ОСОБА_3, та в Державному земельному кадастрі державна реєстрація земельної ділянки №9/10 площею 0,12 га для індивідуального садівництва з кадастровим номером 4810136600:02:050:0004. Визнано недійсним та скасовано свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 12 січня 2016 року, індексний номер 51540419, щодо права власності ОСОБА_3 на садовий будинок №9/10, загальною площею 130,8кв.м. в СВТ «Зорька». Скасовано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на садовий будинок №9/10 загальною площею 130,8кв.м. в СВТ «Зорька».

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_3 посилаючись на неповне з’ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи та порушення норм процесуального права, просив рішення суду скасувати, відмовивши у задоволенні позовних вимог.

На думку відповідача суд першої інстанції не дав оцінку наданим ним доказам, які підтверджують його членство в СВТ «Зорька», не залучив до участі у справі членів його родини як власників спірних земельних ділянок, чим порушив їх права, втратив частину письмових доказів, які ним були надані.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач СВТ «Зорька» вважало доводи апеляційної скарги необґрунтованими, а скаргу такою, що не підлягає задоволенню.

Третя особа Головне управління Держгеокадастр у Миколаївській області зазначило про дві підстави скасування реєстрації у Державному земельному кадастрі, та просило їх врахувати при розгляді апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши наведені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.

При вирішенні справи встановлено, що відповідно до державного акту на право колективної власності на землю №3 від 4 серпня 1997 року, виданого на підставі рішення виконкому Миколаївської міськради №371 від 1 липня 1997 року СВТ «Зорька» передано у колективну власність земельну ділянку площею 40,5678 га (а.с.9-11).

За положеннями частини 6 статті 35 ЗК України використання земельних ділянок садівницьких товариств здійснюється відповідно до закону та статутів цих товариств.

За приписами пунктів 2.1-2.6, 2.12, 3.5 Статуту СВТ «Зорька» лише член товариства має право на отримання земельної ділянки у користування та подальшу її приватизацію з отриманням відповідного державного акту.

За таких же умов право на забудову земельної ділянки та отримання правовстановлюючого документа на будівлю має лише член товариства.

Відповідно до пункту 3.2. статуту СВТ «Зорька» членство громадян у товаристві засновується на цивільно-правовій угоді та оформлюється поданням заяви з подальшим прийняттям рішення та затвердження його загальним зборами (а.с.15).

Після прийому у члени товариства, кожному видається членська книжка, в яку заносяться дані про площу земельної ділянки, розмір та сплату членських внесків та інші відомості.

Як встановлено судом першої інстанції, відповідач ОСОБА_3, діючи як член СВТ «Зорька» 28 грудня 2008 року звернувся із заявою на ім’я міського голови про передачу йому у власність земельної ділянку №10 загальною площею 1446кв.м., що знаходиться у його користуванні в СВТ «Зорька» (а.с.24).

На підставі поданої заяви та складених технічних документів пунктами 17, 17.1 рішення Миколаївської міськради №47/51 від 25 червня 2010 року затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання державного акту, що посвідчує право власності на земельну ділянку №9/10 площею 1200кв.м. за рахунок земель СВТ «Зорька» для ведення садівництва та надано у власність ОСОБА_3 об’єднану земельну ділянку №9/10 площею 1200кв.м. для ведення садівництва у складі СВТ «Зорька» (а.с.23).

У подальшому ОСОБА_3 видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно, індексний номер 2893091 від 25 квітня 2013 року, яке зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно того ж дня за номером 787217, у відповідності до якого відповідач ОСОБА_3 є власником 1/1 частини земельної ділянки №9/10, кадастровий номер 4810136600:02:050:0004 для індивідуального садівництва площею 0,12га (а.с.124-125).

Із посиланням на вищезазначене свідоцтво відповідачеві було видано декларацію про готовність садового будинку з верандою та господарською будівлею з прибудовою, земельна ділянка №9/10 в СВТ «Зорька», яка зареєстрована Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області 30 листопада 2015 року (а.с.120-123).

Після чого відповідач ОСОБА_3 повторно отримав свідоцтво про право власності на нерухоме майно, індексний номер 51540149 від 12 січня 2016 року, яке зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно того ж дня за номером 12912449, та став власником 1/1 частини садового будинку №9/10 в СВТ «Зорька», загальною площею 130,8кв.м., що перевищує площу визначену у приписах пункту 2.12. Статуту товариства, за якими член товариства може споруджувати на своїй ділянці опалювальне житлове приміщення (садовий будинок) площею до 50кв.м. без урахування площі веранди або тераси (а.с.15).

Оспорюючи право власності ОСОБА_3 на об’єднану земельну ділянку №9/10 та садовий будинок за цією ж адресою, позивач СВТ «Зорька», звертаючись до суду посилалося на відсутність у відповідача права на здійснення безоплатної приватизації земельних ділянок та спорудження і реєстрації прав власності на садовий будинок за відсутності членства в товаристві.

Так, дійсно рішенням  Корабельного районного суду м. Миколаєва від 9 квітня 2014 року, зміненого в частині розподілу судових витрат рішенням Апеляційного суду Миколаївської області від 25 червня 2014 року, та рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 24 лютого 2015 року, залишеного без змін ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 8 червня 2015 року встановлено факт того, що ОСОБА_3 в члени СВТ «Зорька» не приймався, та на час здійснення ним безоплатної приватизації об’єднаних для цього земельних ділянок за №№9 і 10 не був членом товариства, а вказані земельні ділянки виділені у користування іншим членам товариства – членам його родини, які зі складу СВТ «Зорька» не виходили.

Відповідно до частини 5 статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

За такого висновок суду першої інстанції щодо доведеності фактів відсутності членства ОСОБА_3 у СВТ «Зорька» і як наслідок відсутності підстав для виділення у його користування земельних ділянок за №№9 і 10, які встановлено на підставі судових рішень, що набрали законної сили з тими самими особами, а тому такі факти не підлягають повторному доказуванню при розгляді цієї справи, є правильним та відповідає нормам процесуального права.

Посилання відповідача на інші судові рішення, а саме: постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 5 грудня 2012 року і рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 29 жовтня 2015 року не має правового значення, оскільки: по-перше, вищенаведені факти у адміністративної справі не встановлювалися, так як їх встановлення не відноситься до адміністративної юрисдикції, а за такого розглянуто лише питання щодо наявності подачі тих чи інших документів для прийняття рішення органом місцевого самоврядування; і по-друге, питання захисту честі і гідності, за участі інших осіб, також не є преюдиціальним при прийнятті оспорюваного рішення, так як не доведення у належний спосіб факту підробки документу самим відповідачем не є безумовним свідченням достовірності відомостей, вказаних у цих документах, особливо при спростуванні їх достовірності у судових рішеннях, що набрали законної сили.

Крім цього у відповідності до рішення Корабельного районного суду міста Миколаєва від 9 квітня 2014 року у його незмінної частині, ухваленого по справі за позовом СВТ «Зорька» до ОСОБА_3, Адміністрації Корабельного району Миколаївської міської ради, судом визнано недійсним свідоцтво від 27 травня 2004 року, видане на ім’я ОСОБА_3 про його право власності на садовий будинок №10 в СВТ «Зорька» загальною площею 130,8кв.м. у зв’язку з відсутністю у нього членства у товаристві, і як наслідок права на спорудження садового будиночка на земельній ділянки, яка йому у користування не виділялася, та за наявності інших користувачів цих земельних ділянок, які є членами товариства (а.с.37-47).

Незважаючи на визнання судом недійсним свідоцтва про право власності на садовий будинок від 27 травня 2004 року, відповідач ОСОБА_3 незаконно подав його до державного реєстратора як первісний правовстановлюючий документ спільно з декларацією про готовність садового будинку з добудованою верандою та господарською будівлею з прибудовою, та свідоцтвом про право власності на земельну ділянку, на підставі чого йому безпідставно, повторно було видано свідоцтво про право власності на садовий будинок, і проведена реєстрація цього права.

Доводи відповідача ОСОБА_3 щодо порушення прав інших осіб, які є членами товариства та фактичними власниками земельних ділянок №№9 і 10, ухваленим та оспореним ним судовим рішенням, у зв’язку з незалученням їх до розгляду справи, є безпідставними, так як судом першої інстанції не вирішувалося питання про їх права та обов’язки, які б порушили їх інтереси, і таке не потягло порушення прав самого апелянта.

Не є слушними і твердження апелянта щодо втрати чи знищення судом наданих ним чотирьох копій документів, оскільки відсутні дані щодо заявлення відповідачем клопотання про залучення цих документів до матеріалів справи та його позитивного вирішення судом, а також, виходячи із переліку цих документів у скарзі, вони усі видані до постановлення судових рішень, якими встановлено факт відсутності членства відповідача у товаристві.

Разом з тим відсутність членства у товаристві не перешкодило відповідачу ОСОБА_3 об’єднати земельні ділянки №№9 і 10, які видані у користування іншим членам товариства, їх незаконно та безоплатно приватизувати, зареєструвати та отримати кадастровий номер на незаконно об’єднану земельну ділянку за №9/10 площею 1200кв.м., а також за наявності судового рішення про визнання незаконним свідоцтва щодо його права власності на садовий будинок, повторно отримати таке свідоцтво та зареєструвати своє право власності знову, одночасно подав заяву про прийняття у члени СВТ «Зорька» спільно із заявами членів своєї сім’ї про передачу земельних ділянок йому у власність у березні 2015 року (а.с.151-154).

За наведеного, для цивільного процесу по розглянутій судом першої інстанції справі, вирішення самого питання: хто саме складав довідки про нібито членство відповідача ОСОБА_3 у СВТ «Зорька», при наявності підтвердженого факту недостовірності викладених у них відомостей, правового значення не має.

Не мають значення і письмові пояснення на апеляційну скаргу третьої особи Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області про підстави скасування реєстрації у Державному земельному кадастрі, якщо зареєстрована на відповідача земельна ділянка за №9/10 незаконно об’єднана в одну з отриманням єдиного кадастрового номеру, коли фактично складається з двох різних земельних ділянок, наданих в окреме користування різним особам.

Тому, всебічно та повно з’ясувавши обставини справи, належним чином дослідивши надані докази, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, суд першої інстанції, застосувавши саме ті норми матеріального закону, які підлягають застосуванню в цьому випадку, дійшов справедливого висновку про відмову в задоволенні позову.

Враховуючи викладені обставини, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції постановлено з дотриманням норм процесуального і матеріального права та немає підстав для його скасування.

Стосовно іншого змісту апеляційної скарги ОСОБА_3, то вона не містить перелік обставин, які не були з’ясовані судом та вплинули на невірне вирішення ним справи, а її доводи не впливають на обґрунтовані висновки суду, та є фактичною переоцінкою доказів, які вже були досліджені та оцінені судом.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а рішення Корабельного районного суду міста Миколаєва від 5 листопада 2018 року – без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду з дати складення повного судового рішення.

Головуючий                                         О.О.Ямкова

Судді                                                        С.Ю.Колосовський

                                                               ОСОБА_5