Справа №2-230/2009 року.

Р І Ш Е Н Н Я

(заочне)

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

28 грудня 2009 року.                                                                                                             смт.Демидівка.  

                        Демидівський районний суд, Рівненської області.

    Одноособово суддя Зозуля П.Г., при  секретарі Ковальській Л.С., за участю представника позивача, Публічного акціонерного товариства “Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії “Банку «Фінанси та Кредит» у Рівненській області до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором, відсотків та пені за користування кредитом, -

В С Т А Н О В И В:

     У позовній заяві Відкрите акціонерне товариство комерційний банк «Надра» просить стягнути з відповідача на його користь борг по кредитному договору на загальну суму 62706 гривень 85 копійок та всі судові витрати.

     В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 3 березня 2008 року  він уклав договір «Кредитування комерційного автотранспорту» №13/АК/08-01-980 (далі – договір) з ОСОБА_2. Відповідно до даного договору позивач надав ОСОБА_2 кредит в розмірі 62 910 гривень зі строком повернення 1 березня 2013 року, зі сплатою відсотків за користування кредитом з розрахунку 18,5% річних. Позивач виконав взяті на себе відповідно до договору зобов’язання і надав ОСОБА_2 кредит у розмірі обумовленої договором суму коштів. ОСОБА_2 взяті по договору зобов’язання належним чином не виконувала і станом на 18 вересня 2009 року заборгувала банку 62 706 гривень 85 копійок. В якості забезпечення виконання зобов’язань по договору ОСОБА_2 передала в заставу придбаний за кошти кредиту автомобіль ГАЗ-2752 2007 року випуску. Відповідно до п.3.1.5 договору, при порушенні позичальником умов цього договору, щодо строків повернення кредиту або сплати відсотків за користування кредитом банк має право задовольнити свої вимоги за рахунок предмету застави. Крім того, 3 березня 2008 року позивач уклав договір поруки №13/АК/08-01п з ОСОБА_1. Відповідно до п.1.1 договору поруки ОСОБА_1 поручився за належне виконання ОСОБА_2 взятих на себе зобов’язань по кредитному договору. Оскільки дані зобов’язання не виконані, то відповідно до пунктів 1.2 та 1.4 договору поруки ОСОБА_1 відповідає перед позивачем у повному обсязі всім належним йому на праві власності майном та грошовими коштами. Відповідачу направлялося повідомлення №13/05/2009 від 13 березня 2009 року про необхідність погашення боргу за кредитним договором на яке він не відреагував, що дає позивачу право на стягнення боргу по договору кредиту. Загальна сума цього боргу станом на 18 вересня 2009 року складає 62706 гривень 85 копійок, з яких 56 788 гривень 80 копійок – борг по тілу кредиту; 5044 гривні 81 копійка – не сплачені відсотки та 873 гривні 24 копійки – пеня за порушення умов договору кредиту.  

        В судовому засіданні  представник позивача ОСОБА_3 заявлені позовні вимоги підтримав повністю з тих же підстав.  

    Відповідач на виклики суду не з 'я влявся і про причини своєї неявки не повідомив. У зв 'язку з цим  ОСОБА_1  про час та місце розгляду справи було повідомлено через оголошення у газеті “Вільне слово” №65  від 15 вересня  2009 року  (а.с.29).

    Відповідно до ч.1 ст.224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнанні неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи. Представник позивача не заперечує проти розгляду справи без участі відповідача і постановлення заочного рішення, тому суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних  у справі доказів.

    Згідно з ч.9 ст. 74 ЦПК України відповідач, місце проживання або місцезнаходження якого  позивачеві невідоме, навіть після його звернення до адресного бюро і органів внутрішніх справ, викликається в суд через оголошення у пресі. З опублікуванням оголошення про виклик, відповідач вважається повідомленим про час  і місце розгляду справи.

    Заслухавши показання представника позивача, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

    3 березня 2008 року між відкритим акціонерним товариством комерційний банк “Надра”  та ОСОБА_2 було укладено   кредитний договір  №13/АК/08-01-980 (а.с.10-12).

    Відповідно   до п.2.2.2. кредитного договору №13/АК/08-01-980,  позичальник повертає кошти, отримані в рамках кредитної лінії, та сплачує банку  передбачені п.1.2.3.1. цього договору відсотки безготівковим перерахуванням коштів на рахунок № 29094800003011, згідно з графіком повернення кредиту та сплати відсотків, який є невід”ємною частиною цього договору.

    Згідно  п.2.2.3., якщо протягом дії цього договору позичальник несвоєчасно чи не повністю вніс черговий платіж згідно графіку, чи інші платежі, то банк приймає виконання позичальником  своїх зобов”язань по договору в наступному порядку: прострочені відсотки за користування кредитною лінією; прострочені відсотки за користування кредитом; відсотки за користування кредитною лінією; відсотки за користування кредитом; пені та штрафу; прострочена сума кредитної лінії; прострочена сума кредиту; сума кредитної лінії; сума кредиту.

    Як зазначено  у п.4.2.5. банк має право вимагати від позичальника дострокового виконання зобов”язання щодо повернення кредиту, кредитної лінії, сплати нарахованих відсотків та інших платежів, передбачених цим договором, можливих штрафних санкцій, якщо позичальник несвоєчасно чи не в повному обсязі сплатив черговий платіж.

     У разі порушення позичальником строків повернення кредиту та строків сплати відсотків за користування кредитом, зазначено у п.5.1 та п. 5.2 Договору, позичальник зобов”язаний сплатити на користь банку пеню у розмірі 0,5 % від суми прострочених зобов”язань за кожен день прострочення, але не більше подвійної  облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

    3 березня 2008 року між відкритим акціонерним товариством комерційний банк “Надра”  та ОСОБА_1 було укладено   договір поруки  №13/АК/08-01п.  

    Як видно з п.1.1. договору поруки, поручитель  поручається перед кредитором за належне виконання ОСОБА_2 взятих на себе зобов”язань що витікають з кредитного договору № 13/АК/08-01-980 від 3 березня 2008 року, в тому числі: повернути до 1 березня 2013 року кредит у сумі 62910 гривень; сплатити відсотки за користування кредитними коштами із розрахунку 18,5 % річних; сплатити інші платежі, передбачені кредитним договором; сплатити можливі штрафні санкції. (а.с.13).

    Підтвердженням заборгованості ОСОБА_2 є розрахунок боргу по кредиту   станом на  18 вересня 2009 року  (а.с.9).    

    Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

    Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), зазначено у ст.530 ЦК України.

    Відповідно  до ст.554 Цивільного кодексу України, у  разі порушення боржником зобов”язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування  збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

    Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Стаття 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ст.88 ЦПК України  стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтвердженні судові витрати.

    Враховуючи наведене, на підставі статей 526,530,554,610,612 ЦК України, керуючись  статтями 10,11, 30, 60, 212, 213, 214, 224-229 ЦПК України,-  

Р І Ш И В:

            Позов Публічного акціонерного товариства “Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії банку «Фінанси та Кредит» у Рівненській області до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором, відсотків та пені за користування кредитом  – задовольнити.                  

    Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства “Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії банку «Фінанси та Кредит» у Рівненській області борг  по кредитному договору у сумі 62706 ( шістдесят дві тисячі сімсот шість) гривень 85 копійок, судовий збір в сумі 627 (шістсот двадцять сім) гривень 07 копійок та 120 гривень витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді.

            Рішення може бути оскаржене до судової палати у цивільних справах Рівненського апеляційного суду через Демидівський районний суд шляхом подання у десятиденний строк апеляційної скарги або заяви про апеляційне оскарження рішення з наступним поданням апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

            Рішення суду набирає законної сили у разі неподання апеляційної скарги чи заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення або не подання апеляційної скарги у двадцятиденний строк після подання заяви про апеляційне оскарження а також у разі незадоволення апеляційної скарги апеляційним судом.

     Суддя:                                                                              П.Г.Зозуля.