Судове рішення #7750696

                                                                                                    Справа №  2-01/2009 року                                                        

                                                                        Р  І  Ш  Е  Н Н  Я

                                                            І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

26  листопада 2009 року.                                   смт. Демидівка.                                                                                   Демидівський районний суд  Рівненської області

одноособово суддя П.Г. Зозуля,

при секретарі Л.С. Ковальській, за участю позивачки, розглянувши у відкритому судовому засіданні  цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства “ВВМ Приват”  Луцького району Волинської області, його власника ОСОБА_2 про стягнення боргу по заробітній платі,-

                                                                В  С Т  А  Н  О  В  И  В:

    У позовній заяві від 2 квітня 2001 року ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача на її користь 920 кілограми цукру в якості заробітної плати по тимчасовому трудовому договору.

    В обґрунтування своїх вимог позивачка зазначила, що 27 жовтня 2000 року уклала з приватним підприємством “ВВМ Приват”  в особі його директора і власника ОСОБА_2 тимчасовий трудовий договір. Відповідно до даного договору вона зобов”язалася збирати, очищати та відвантажувати на завод цукрові буряки, а відповідач взяв на себе зобов”язання сплатити їй по 10 кілограмів цукру за кожну тону залікової ваги зданих на завод цукрових буряків.

    Вона взяті на себе відповідного до трудового договору обв”язки виконувала належним чином і здала на завод 92 тони цукрових буряків у заліковій вазі, однак, відповідач виконану нею роботу не оплатив і не видає 182 кілограми цукру.

    На день пред”явлення  позову  борг по заробітній платі не погашено.        

    В судовому засіданні ОСОБА_1 позов підтримала повністю з тих же підстав і показала, що відповідно до умов договору зібрала, очистила і відвантажила на завод 92 тони цукрових буряків у заліковій вазі за що повинна була отримати 920 кілограмів цукру, однак відповідач розрахунок з нею не провів і місця свого проживання зник.

    Відповідач  н а виклики суду не з”являвся. У відповідності до вимог ст.97 ЦПК України 1963 року, судом оголошено розшук відповідача. Внаслідок розшуку, проведеного органами внутрішніх справ було встановлено, що ОСОБА_2 проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1.  Харківському районному суду було направлено судове доручення, однак, ОСОБА_2, на виклик суду не з”явився і з місця проживання зник.

    Відповідач, місце проживання (перебування, роботи) або місцезнаходження якого позивачеві невідоме, навіть після його звернення до адресного бюро і органів внутрішніх справ, викликається у суд через оголошення у пресі. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про час і місце розгляду справи, зазначено у ч.9 ст.74 ЦПК України.

    Оголошення про виклик ОСОБА_2 у  судове засідання на 26 листопада 2009 року було поміщено у газеті “Слобідський край” від 14 листопада 2009 року, однак, у судове засідання він не з”явився (а.с.55).  

    Відповідно до ч.1 ст.224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнанні неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи. Представник позивача не заперечує проти розгляду справи без участі відповідача і постановлення заочного рішення, тому суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.      

    Заслухавши показання представника позивачки, дослідивши матеріали справи   суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

    27 жовтня 2000 року приватне підприємство “ВВМ Приват” в особі його директора і власника ОСОБА_2 уклало з ОСОБА_1 тимчасовий трудовий договір, відповідно до умов якого позивачка зобов”язалася збирати, очищати та відвантажувати на завод цукрові буряки, а відповідач взяв на себе зобов”язання сплатити їй по 10 кілограмів цукру за кожну тону залікової ваги зданих на завод цукрових буряків (а.с.3).

-  2  -

    Як видно з довідки, виданої ОСОБА_2 26 березня 2001 року, розрахунок по заробітній платі відповідно до договору від 30 жовтня 2000 року, не проведений (а.с.4).

    Трудовий договір, зазначено у ст.21 КзпП України, є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов”язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов”язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

    Згідно з ст.526 ЦК України, зобов”язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

     Враховуючи наведене, керуючись статтями 10, 11, 60, 213, 214, 215, 224 ЦПК України, -  

                                                                          Р  І  Ш  И  В:

    Позов ОСОБА_1 до приватного підприємства “ВВМ Приват”  Луцького району Волинської області, його власника ОСОБА_2  про стягнення боргу по заробітній платі по тимчасовому трудовому договору –  задовольнити .

    Стягнути з приватного підприємства “ВВМ Приват”  Луцького району Волинської області, його власника ОСОБА_2 борг по заробітній платі згідно з тимчасовим трудовим договором від 27 жовтня 2000 року на користь ОСОБА_1 920 (дев”тсот двадцять) кілограмів цукру.        

    Рішення може бути оскаржене до судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області через Демидівський районний суд шляхом подання в десятиденний строк апеляційної скарги або заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням апеляційної скарги у двадцятиденний  строк з дня подання заяви.

    Рішення суду набирає законної сили у разі неподання апеляційної скарги або заяви про апеляційне оскарження у десятиденний строк  чи неподання апеляційної скарги у двадцятиденний строк після подання заяви про апеляційне оскарження, а також у випадку незадоволення апеляційної скарги - з моменту проголошення ухвали апеляційного суду.

СУДДЯ :

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація