ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"02" лютого 2010 р.Справа № 5/327/09

Одеський  апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Мишкіної М.А.

                    суддів Сидоренко М.В.

                                Таценко Н.Б.

(Склад судової колегії змінений розпорядженнями голови суду № 12 від 18.01.2010 р., № 32 від 30.01.2010 р.)

при секретарі судового засідання Скуділо О.В.

за участю представників сторін:

від арбітражного керуючого —Цуріка М.В.- ліквідатор;

від скаржника (Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку “УКРСОЦБАНК” в особі Одеської обласної філії Акціонерно - комерційного банку  “УКРСОЦБАНК” ) —Вдовиченко А.А. - по довіреності; Кузьменко В.М. - по довіреності;

від боржника (Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтелтрейд”) - Цуріка М.В.- ліквідатор;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку “УКРСОЦБАНК” в особі Одеської обласної філії Акціонерно - комерційного банку  “УКРСОЦБАНК”

на постанову господарського суду Миколаївської області від 25 листопада 2009р.

у справі №5/327/09

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтелтрейд”

(сторони та суть спору зазначаються згідно рішення суду)

           Сторони належним чином повідомлені про час та місце судового засідання.

          У судовому засіданні 02.02.2010р. згідно ст.85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.          

          Встановив:

          19.11.2009 р. господарським судом Миколаївської області порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ “Інтелтрейд” за заявою ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтелтрейд” Будніка Ю.В. (він же засновник), відповідно до  рішення боржника, оформленого протоколом загальних зборів учасників ТОВ “Інтелтрейд” від 06.08.2009 р. про припинення діяльності Товариства у зв'язку з неплатоспроможністю, рішення ліквідатора ТОВ “Інтелтрейд” про застосування процедури ліквідації, передбаченої ст. 51 ЗУ “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

          В обґрунтування заяви, поданої до господарського суду, ліквідатор посилався на наявність загальної кредиторської заборгованості у розмірі 106121 тис. грн., наявність активів товариства на суму 100412 тис. грн. згідно балансу на 15.11.2009 р., заборгованості по податкам у сумі 427914 грн., проведення аудиту підприємства, який вказує на неплатоспроможність ТОВ “Інтелтрейд”.

            Постановою господарського суду Миколаївської області від 25 листопада 2009 року  (суддя Міщенко В.І.) визнано Товариство з обмеженою відповідальністю “ІНТЕЛТРЕЙД” банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю “ІНТЕЛТРЕЙД” арбітражного керуючого Цуріку Михайла Вікторовича (АДРЕСА_1); зобов’язано призначеного ліквідатора: подати до офіційного друкованого органу газети “Голос України” або “Урядовий кур’єр” у 5-ти денний строк оголошення про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “ІНТЕЛТРЕЙД” та відкриття ліквідаційної процедури. В оголошенні вказати повне найменування банкрута, його поштову адресу, банківські реквізити, найменування та адресу господарського суду, номер справи, відомості про ліквідатора, дату прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури відповідно до ст. 51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”. Докази публікації надати до суду; надати до суду реєстр вимог кредиторів.

          Постанова суду вмотивована ст.ст. 11, 22, 23, 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та тим, що  наданий баланс підприємства свідчить про недостатність вартості майна боржника, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, для задоволення вимог кредиторів; призначення ліквідатором боржника арбітражного керуючого Цуріку М.В. за клопотанням боржника.

          Не погодившись з постановою суду, Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку “УКРСОЦБАНК” в особі Одеської обласної філії Акціонерно - комерційного банку  “УКРСОЦБАНК” подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову господарського суду Миколаївської області від 25 листопада 2009р. по справі № 5/327/09, провадження по справі припинити.

          19.01.2010 р. від скаржника до апеляційного господарського суду надійшли уточнення до апеляційної скарги, в яких він просив скасувати  постанову господарського суду Миколаївської області від 25 листопада 2009р. по справі № 5/327/09 в частині призначення ліквідатором боржника арбітражного керуючого Цуріки Михайла Васильовича і передати справу на новий розгляд до господарського суду Миколаївської області.

          20.01.2010 р. від скаржника надійшло клопотання, в якому він просив у зв'язку із зміною обставин та на підставі ст. 22 ГПК України уточнення від 19.01.2010 р. до апеляційної скарги залишити без розгляду.

          29.01.2010 р. від скаржника надійшли наступні уточнення до апеляційної скарги, в яких він просив скасувати постанову господарського суду Миколаївської області від 25 листопада 2009р. по справі № 5/327/09, а справу №  5/327/09 направити до господарського суду Миколаївської області на розгляд.   

          Свої вимоги скаржник мотивує тим, що: Банк відповідно до оголошення про ліквідацію ТОВ “Інтелтрейд” від 15.08.2009 р. звернувся до боржника з грошовими вимогами проте відповіді з результатами розгляду його зави не одержав; про порушення справи та визнання банкрутом ТОВ “Інтелтрейд” оскаржуваною постановою дізнався під час моніторингу інформації; суд першої інстанції в порушення ч.4 ст. 205 ГК України лише на підставі заяви ліквідатора прийшов до висновку, що активів боржника, за рахунок яких можливо  погасити  вимоги кредиторів за реєстром вимог кредиторів, недостатньо; з врахуванням вимог абзацу 4 ст.1 ЗУ “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” з оскаржуваної постанови неможливо зробити висновок, чи проводилась належним чином оцінка наявного майна боржника, чи повідомлявся орган податкової служби про ліквідацію вказаного підприємства у встановленому порядку, тобто виконання вимог ч.5 ст. 60 ГК України, ч.1 ст. 111 ЦК України; суд першої інстанції зазначив суму заборгованості боржника перед кредиторами, але відсутнє обґрунтування щодо підрахунку суми такої заборгованості та не зрозуміло з вимог яких кредиторів та в якому розмірі склалася така сума,  інформації про наявність активів ТОВ “Інтелтрейд” та їх вартість постанова не містить, суд не проаналізував розмір активів боржника на час визнання його банкрутом та не зіставив дані обох величин для встановлення факту неоплатності боржника, а також переліку кредиторів та дебіторів та порівняння дебіторської та кредиторської заборгованості для розгляду судом, ліквідатором банкрута не надано; суд першої інстанції в порушення приписів  ч.1 ст.6 ЗУ “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст. 1 ЗУ “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб —підприємців” не перевірив інформацію щодо юридичної адреси боржника, та безпідставно, в порушення правил територіальної підсудності, порушив справу про банкрутство; справа про банкрутство  ТОВ “Інтелтрейд” порушена з недотриманням передумов, які передбачені ст. 51 У “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та ст. 105 ЦК України,  є обов'язковими для порушення справи про банкрутство, що є підставою для скасування постанови про визнання ТОВ “Інтелтрейд” банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

          В засіданні суду апеляційної інстанції представник скаржника доводи та вимоги уточненої апеляційної скарги підтримав.

          Ліквідатор Цуріка М.В. проти задоволення апеляційної скарги заперечував, посилаючись на доведеність факту неплатоспроможності боржника та наявність підстав для застосування ліквідаційної процедури згідно ст. 51 ЗУ “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

          Представник скаржника в засіданні апеляційного суду 02.02.2010 р. також пояснив, що у зв'язку з встановленою обставиною зміни місцезнаходження боржника відповідно до зареєстрованих змін до статутних документів ТОВ “Інтелтрейд” з м. Київ, вул. Васильківська, 34, на м. Миколаїв, вул. Гмирьова, 14-а, відповідна частина доводів апеляційної скарги про порушення місцевим господарським судом правил територіальної підсудності при порушенні провадження у справі про банкрутство ним не підтримується.

          Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, повноту встановлення обставин справи та відповідність ним висновків суду, заслухавши пояснення представника скаржника та ліквідатора, судова колегія дійшла висновку про задоволення вимог апеляційної скарги виходячи з наступного.

          Судом апеляційної інстанції встановлено, що ТОВ “Інтелтрейд” є юридичною особою, зареєстрованою Голосіївською районною державною адміністрацією м. Києва 05.11.1998 р., місцезнаходженням згідно п.2.1. Статуту ТОВ “Інтелтрейд” ( нова редакція Статуту затверджена загальними зборами учасників 06.07.2009 р., протокол № 89, дата державної реєстрації змін до установчих документів 08.07.2009 р.) є м. Миколаїв, вул. Гмирьова, 14-а.

          Учасником Товариства є Буднік Ю.В. 06.08.09 р. загальні збори учасників ТОВ “Інтелтрейд” (надалі —Товариство, боржник) прийняли рішення, оформлене протоколом від 06.08.2009 р., про припинення діяльності Товариства  у зв'язку з неплатоспроможністю згідно ст. 105 ЦК України, призначення відповідним за ліквідацію з правом підпису на усіх документах Будніка Ю.В.

          15.08.2009 р. в газеті “Голос України” було опубліковано повідомлення про припинення юридичної особи ТОВ “Інтелтрейд”, призначення головою ліквідкомісії Будніка Ю.В., прийняття кредиторських вимог протягом 2-х місяців з моменту опублікування оголошення.

          10.11.2009 р. ліквідатор Товариства прийняв рішення про застосування до ТОВ “Інтелтрейд” процедури ліквідації, передбаченої ст. 51 ЗУ “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (надалі Закон про банкрутство), та про звернення до господарського суду Миколаївської області з заявою про порушення справи про банкрутство.

          10.11.2009 р. ліквідатором був складений реєстр вимог кредиторів ТОВ “Інтелтрейд” станом на 10.11.2009 р., згідно якого всього заявлено кредиторських вимог на суму 92 492 889, 23 грн., визнані кредиторські вимоги у сумі 106 121 196, 85 грн., у т.ч. 101 819 554, 68 грн. основного боргу; кредиторські вимоги по податкам —427 914 грн.

          Згідно даних балансу станом на 15.10.2009 р. вартість активів Товариства складає 100  412 тис. грн.; баланс Товариства підписаний директором товариства Буднік Ю.В.

          Згідно аудиторського висновку по формі № 1 фінансової звітності “Баланс” станом на 15.10.2009 р. ТОВ “Інтелтрейд” від 10.11.2009 р., складеного ТОВ “Аудиторська фірма “Консалтинг —Гарант”, проміжна фінансова звітність підприємства Ф№ 1 “Баланс”, з деякими застереженнями, підготовлена на основі дійсних даних бухгалтерського обліку, у відповідності до вимог національних  Положень (стандартів) бухгалтерського обліку; підприємство залежить від зовнішніх джерел фінансування; вартість чистих активів має від'ємне значення.

          Посилаючись на підтвердженість неплатоспроможності Товариства даними аудиту та неможливість провести санацію, ліквідатор ТОВ “Інтелтрейд” звернувся до суду з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства за спрощеною процедурою, яку регулює ст. 51 Закону про банкрутство.

          Місцевий господарський суд дійшов необґрунтованого висновку про визнання ТОВ “Інтелтрейд” банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури на підставі ст.ст. 11, 22, 23, 51 Закону про банкрутство з врахуванням наступного.

          Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім  переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

          Відповідно до чинного законодавства  рішення суду  є законним тоді,  коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності –на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

          Оскаржувана  постанова суду першої інстанції зазначеним вище вимогам не відповідає, позаяк не містить зазначення та оцінки доказів, які б достовірно підтверджували неплатоспроможність ТОВ “Інтелтрейд”, визнаного банкрутом.

          Як вбачається із матеріалів справи,  заява про порушення провадження по справі про банкрутство подана ТОВ “Інтелтрейд”, на підставі ст.51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або  визнання його банкрутом”, якою передбачені особливості застосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником.

          Відповідно до п.1 ч.2 ст.51 даного Закону після прийняття рішення про ліквідацію до створення ліквідаційної комісії (призначення ліквідатора) заява про порушення справи про банкрутство подається власником майна боржника (уповноваженою ним особою).

          Згідно ст. 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або  визнання його банкрутом”, якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи. За результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора. Обов'язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності в нього ліцензії.  Кредитори мають право заявити свої претензії до боржника, який ліквідується, в місячний строк з дня публікації оголошення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом.   

          Відповідно до вимог ч.4 ст.105 ЦК Україн комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються  відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи.

          За приписами ч.1 ст.110 ЦК України юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі, у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягнення мети, для  якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

          Згідно з вимогами  ч.3 ст.110 ЦК України, якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа  ліквідується в порядку, встановленому законом про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.

          Відповідно до вимог ч. 1 ст.111 ЦК України ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

          Згідно вимог ч.5 ст.60 Господарського кодексу України, яка регулює загальний порядок ліквідації суб'єкта господарювання,  ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується, і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку.

        Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції констатує, що тільки після оцінки  вартості наявного майна боржника,  в порядку ст.60 Господарського кодексу України, повідомлення органу державної податкової служби  про ліквідацію підприємства  та складання проміжного ліквідаційного балансу можливо з'ясувати питання про  недостатність вартості майна боржника для задоволення вимог кредиторів та можливе звернення до господарського суду, після закінчення строку, який передбачений ст.105 ЦК України ,  з заявою   про порушення провадження у справі про банкрутство боржника в порядку ст.51 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" , яка передбачає спрощену процедуру банкрутства.

          Як вбачається із матеріалів справи, до заяви  ліквідатора  про порушення справи про банкрутство   не був доданий проміжний ліквідаційний баланс, складений відповідно до вимог ч.1 ст.111 ЦК України, який затверджується учасниками юридичної особи, в заяві   відсутні посилання на факти  проведення інвентаризації майна, здійснення оцінки наявного майна боржника, повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства  у встановленому законодавством порядку,  які необхідні для з'ясування наявності чи відсутності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство за правилами ст.51 Закону про банкрутство. Вказані обставини, виходячи з вимог Закону, повинні бути в наявності та з'ясовані на момент порушення справи про банкрутство за спрощеною процедурою, що судом першої інстанції зроблено не було.

          Посилання заявника, з якими погодився суд першої інстанції, на дані балансу підприємства станом на 15.10.2009 р., не можуть бути покладені в основу для висновків про наявність майна боржникам та його оцінку, оскільки не супроводжуються посиланням на обставину проведення інвентаризації майна боржника, дані якої повинні бути враховані при складанні проміжного ліквідаційного балансу в частині визначення складу майна боржника; проміжний ліквідаційний баланс боржником не складався.

          Відповідно до абз. 4 ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” суб’єкт господарської діяльності може бути визнаний банкрутом тільки в разі встановлення господарським судом його неспроможності  відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

          Згідно ч.3 ст.110 ЦК України якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом.

          Тому, при винесені постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури суд першої інстанції в обов’язковому порядку повинен з’ясувати актив і пасив боржника.

          В матеріалах справи відсутні належні докази щодо заборгованості боржника перед  кредиторами, зазначеними в реєстрі кредиторських вимог, докази,  що підтверджують неспроможність ТОВ “Інтелтрейд”  погасити заборгованість.

          Ч.1 ст. 111 ЦК України, ст. 60 Господарського кодексу України вимагають включення переліку пред'явлених кредиторських вимог до проміжного ліквідаційного балансу поряд з відомостями про склад майна юридичної особи, що ліквідується, що у даному випадку не було дотримано боржником і не враховано судом.

          Посилання ТОВ “Інтелтрейд” в заяві про порушення справи про банкрутство на дані аудиту, оформленого відповідним висновком від 10.11.2009 р., на доказовості яких також наголошував призначений судом ліквідатор Цуріка М.В. в засіданні суду апеляційної інстанції 02.02.2010 р., відхиляються судовою колегією з тих підстав, що аудиторський висновок складався 10.11.2009 р. на предмет та з метою “одержання підтверджень відносно відсутності у балансі суттєвих помилок”, більш того, в ньому зазначено, що аудитори не приймали участь у проведенні інвентаризації активів та зобов'язань підприємства станом на 15.10.2009 р.

          У зв'язку з складанням згаданого аудиторського висновку та його наданням суду в якості доказу неплатоспроможності не можливо вважати, що були дотримані вимоги ч. 5 ст. 60 ГК України, позаяк перевірці підлягала достовірність і повнота ліквідаційного балансу, яким представлений суду баланс Товариства станом на 15.10.2009 р. не є.

          При розгляді судом першої інстанції заяви ліквідатора про визнання  ТОВ “Інтелтрейд”  банкрутом  суду належало  з’ясувати, чи мало  ТОВ “Інтелтрейд”  станом на день прийняття рішення його засновником про ліквідацію недостатньо грошових коштів та іншого ліквідаційного майна для здійснення розрахунків з кредиторами та чи виконані всі вимоги закону стосовно здійснення процедури ліквідації.

          Як вбачається із матеріалів справи, в порушення вимог закону зазначені вище обставини  належним чином не були досліджені господарським судом Миколаївської області, наявні у справі докази не були оцінені згідно з вимогами ст. 43 ГПК України, що призвело до неповного з'ясування обставин, які мають значення для справи, порушення норм матеріального права.

          Інші доводи скаржника, з якими погоджується суд апеляційної інстанції, свідчать про необґрунтованість та передчасність  ухваленої судом постанови про визнання ТОВ “Інтелтрейд” банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури в порядку ст. 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

          За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що постанову   господарського суду Миколаївської області від 25 листопада 2009р. по справі                                  № 5/327/09 не можна визнати такою, що відповідає фактичним обставинам справи та вимогам закону і вона підлягає скасуванню, а справа направленню на розгляд до господарського суду першої інстанції.

          Витрати скаржника по сплаті держмита за подання апеляційної скарги згідно ст. 49 ГПК України покладаються на ТОВ “Інтелтрейд”.

                 Керуючись ст.ст. 49, 99, 101-105  ГПК України, колегія суддів -

                                                        Постановила:

1.          Апеляційну скаргу Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку “УКРСОЦБАНК” в особі Одеської обласної філії Акціонерно - комерційного банку “УКРСОЦБАНК” на постанову господарського суду Миколаївської області від 25.11.2009 р. по справі № 5/327/09 задовольнити.

2.          Постанову господарського суду Миколаївської області від 25.11.2009 р. по справі № 5/327/09 скасувати.

3.          Справу № 5/327/09 направити на розгляд господарському суду Миколаївської області.

4.          Стягнути з ТОВ “Інтелтрейд” на користь АКБ соціального розвитку “УКРСОЦБАНК” в особі Одеської обласної філії Акціонерно - комерційного банку “УКРСОЦБАНК” 42,50 грн. витрат по держмиту за подання апеляційної скарги.

          Доручити господарському суду Миколаївської області видати відповідний наказ з зазначенням необхідних реквізитів.

          Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

          Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

          Головуючий суддя                                                                          М.А. Мишкіна

          Суддя                                                                                            М.В. Сидоренко

           Суддя                                                                                          Н.Б. Таценко