Справа №2-947

2010 рік

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М                   У К Р А Ї Н И

    28 січня 2010  року Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

головуючого                                                         - судді  Іваненко Ю.Г.

при секретарі                                                   -  Арнаутові Я.Б.

з участю позивача                                                       -   ОСОБА_1

представника позивача                                              -  ОСОБА_2

представника відповідача                                         -   Владимирова О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовною заявою           ОСОБА_1

до                                    Товариства з обмеженою відповідальністю                         Комерційного банку „АРМА”

про                                  розірвання договору банківського вкладу, видачу

                                         вкладу та відшкодування моральної шкоди ,

в с т а н о в и в :

    Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про розірвання договору банківського вкладу, видачу вкладу та відшкодування моральної шкоди .

    Свої вимоги мотивує тим, що між ОСОБА_1 та ТОВ Комерційний банк «АРМА» було укладено Договір №ДФ/03/47820 банківського вкладу „особливий ”  з сплатою відсотків в кінці строку (для фізичних осіб в іноземній валюті) від 2.12.2008 року.

    Згідно цього договору, позивачем на банківський депозитний рахунок № НОМЕР_1 було внесено грошові кошти в розмірі 27 375 (двадцять сім тисяч триста сімдесят п’ять) гривень.

    Керуючись умовами п. 1.2. договору, депозитний вклад залучається до з 2 грудня 2008 року до 2 березня 2009 року. В цей же день, на підставі п. 5.1. Договору, Договір припиняє свою дію.

    Згідно з п. 3.2.4 договору, після закінчення строку його дії, банк зобов'язаний повернути суму депозитного вкладу та суму нарахованих відсотків.

    Однак, 2 березня 2009 р. грошові кошти позивачу не були повернуті, в зв’язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про розірвання договору, стягнення депозитних вкладів та процентів, та відшкодування моральної шкоди.

    В судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали, просили суд задовольнити в повному обсязі.

    Представник відповідача Владимиров О.В. в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, заперечував проти стягнення моральної шкоди та витрат на юридичні послуги.

    Суд, вислухавши позивача, представника позивача, представника відповідача, вивчивши матеріали справи вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

    В даному судовому засіданні встановлено, що між ОСОБА_1 та ТОВ Комерційний банк «АРМА» було укладено Договір №ДФ/03/47820 банківського вкладу „особливий ”  з сплатою відсотків в кінці строку (для фізичних осіб в іноземній валюті) від 2.12.2008 року.

    Згідно цього договору, позивачем на банківський депозитний рахунок № НОМЕР_1 було внесено грошові кошти в розмірі 27 375 (двадцять сім тисяч триста сімдесят п’ять) гривень.

    Керуючись умовами п. 1.2. договору, депозитний вклад залучається до з 2 грудня 2008 року до 2 березня 2009 року. В цей же день, на підставі п. 5.1. Договору, Договір припиняє свою дію.

    Згідно з п.3.2.4 Договору, після закінчення строку його дії, Банк зобов'язаний повернути позивачу суму депозитного вкладу та суму нарахованих відсотків.

    Так, 2.03.2009 року та 4.03.2009 року позивач звертався із заявами до відповідача з проханням повернути депозитний вклад та нараховані відсотки, що підтверджується матеріалами справи.

    Судом встановлено, що станом на 28.01.2010 р. депозитний вклад та нараховані відсотки  по договорам позивачу не повернуто.

    Так, судом встановлено, що по договору банківського вкладу №ДФ/03/47820 від 2.12.2008 р. заборгованість відповідача становить 28 975 (двадцять вісім тисяч дев’ятсот сімдесят п’ять) гривень 57 копійок, що є сума банківського вкладу – 27 375 гривень та 1 600, 75 гривень сума нарахованих процентів  за користування вкладом, що підтверджується матеріалами справи, а також не заперечував представник відповідача в судовому засіданні.

    Згідно ч. 2 ст. 1060 ЦК України, за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов’язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

    Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

    Відповідно до ст.. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

    Відповідно до ч. 2 ст.. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

    Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення суми вкладу та нарахованих відсотків, знайшли своє підтвердження в судовому та підлягають задоволенню.

    Також, в своїй позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача моральну шкоду, однак дана вимога не знайшла свого підтвердження в судовому засіданні та задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

    Відповідно до ст..  23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

    Відповідно до ст.. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку із знищенням чи пошкодженням її майна;  у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно ст.119 ЦПК України у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Судом встановлено, що, викладені позивачем у позові обставини не доводять факт завдання позивачу моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків, порушення стосунків з оточуючими людьми, які є необхідними ознаками моральної шкоди, та не підтверджені матеріалами справи, а тому позивач не надав жодного доказу того, що неповернення йому вчасно депозитного вкладу та відсотків завдало їй моральну шкоду на суму 3 000 грн.

    Крім того, суд приходить до висновку, що позивачу слід відмовити в задоволенні його вимоги щодо стягнення з відповідача витрат по оплаті юридичних послуг, оскільки в матеріалах справи відсутні докази у підтвердження оплати позивачем юридичних послуг у сумі 250 гривень.

    Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачені ним витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи, та судовий збір на користь держави.

    Керуючись «Положенням про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами» затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 3 грудня 2003 року N 516, ст.ст. 23, 611, 526, 651, 1060 Цивільного кодексу України, ст. ст. 10, 57, 58, 88, 130, 174, 175, 195, 208, 209, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

    Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю комерційного банку „АРМА” про розірвання договору банківського вкладу, видачу вкладу та відшкодування моральної шкоди – задовольнити частково.

    Розірвати договір банківського вкладу «особливий» №ДФ/03/47820 від 2.12.2008 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю комерційного банку „АРМА” та ОСОБА_1.

    Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю комерційного банку „АРМА” (01033, м. Київ, вул.. Жилянська, 41-а, МФО 380300, ЄДРПОУ 26379729) на користь ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_2, виданий Харківським РУГУ МВС України в м. Києві, 15.12.1998 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_1) – 28 975  (двадцять вісім тисяч дев’ятсот сімдесят п’ять) гривень  заборгованість за договором  банківського вкладу №ДФ/03/47820 від 2.12.2008 р.

    В іншій частині позовних вимог відмовити.

    Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю комерційного банку „АРМА” (01033, м. Київ, вул.. Жилянська, 41-а, МФО 380300, ЄДРПОУ 26379729) на користь держави – судовий збір в розмірі 281 (двісті вісімдесят одна) гривня 25 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю комерційного банку „АРМА” (01033, м. Київ, вул.. Жилянська, 41-а, МФО 380300, ЄДРПОУ 26379729) на користь ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_2, виданий Харківським РУГУ МВС України в м. Києві, 15.12.1998 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_1) – 8 (вісім) гривень 50 копійок судового збору.

    Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційного банку „АРМА” (01033, м. Київ, вул.. Жилянська, 41-а, МФО 380300, ЄДРПОУ 26379729) на користь ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_2, виданий Харківським РУГУ МВС України в м. Києві, 15.12.1998 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_1) - витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у розмірі 120 (сто двадцять) гривень .

    Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

    Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

    ГОЛОВУЮЧИЙ                         Ю.Г.ІВАНЕНКО