Справа № 2-411/10

          Р І Ш Е Н Н Я        

                        І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

28 січня 2010 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

Головуючого – судді                    Матійчук Г.О.,

при секретарі                                Літвіновій О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства “Українська страхова компанія “Дженералі-Гарант”, третя особа: Публічне акціонерне товариство   комерційний банк “Правекс-Банк” про стягнення страхового відшкодування та моральної шкоди ,-

                    в с т а н о в и в:

    Позивач ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом до відповідача  ВАТ   Українська страхова компанія “Дженералі-Гарант”, третя особа: ПАТ “Правекс-Банк”  про стягнення страхового відшкодування та моральної шкоди. Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилається на те, що 05.10.2008 року з його автомобілем стався страховий випадок: близько 15 год. 00 хв. він припаркував автомобіль по вул. Старовокзальній, 7 в м. Києві та пішов по власних справах. Повернувшись близько 15 год. 50 хв., виявив  на ньому пошкодження: вм»ятини на  задньому бампері та на кришці багажника. Згідно з умовами  Договору страхування та Правил страхування № 119 (в подальшому – Правила), він виконав всі умови для проведення виплати страхового відшкодування. Також зазначив, що відповідно до рахунку сервісного СТО ТОВ «Світ-Авто» № СА-000054467 від 27.11.2008 року вартість відновлювального ремонту становить 20 344,49 грн.,  представниками відповідача було проведено огляд пошкодженого транспортного засобу та визначено попередню суму страхового відшкодування в розмірі 11 279,49 грн. Посилається на те, що однією з умов Договору страхування є проведення відновлювального ремонту на сервісному СТО, тому 23.02.2009 року  звернувся до відповідача за роз»ясненням, чому при визначенні ціни відшкодування врахували розрахунок експерта, а не рахунок сервісного СТО, проте відповідь, в порушення умов  Правил, отримав лише в травні 2009 року, в якій відповідач відмовив у виплаті відшкодування, пославшись на те, що він не повідомив диспетчерський центр страховика негайно з місця події. Також зазначив, що можливість відремонтувати автомобіль у нього з»явилась лише в серпні 2009 року, коли ціни на відновлення автомобіля по відношенню до грудня 2008 року значно збільшились,- вартість відновлювального ремонту його автомобіля на СТО «ТОР LEWEL» склала 25 057,26 грн. Тому просить стягнути зазначену суму, а також пеню в розмірі 569,65 грн., 120,00 грн. витрат на  інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, витрати на правову допомогу в розмірі 3 000,00 грн. та 20 000,00 грн. моральної шкоди. Моральну шкоду обґрунтовує, посилаючись на ст.23 ЦК України та ст.22 ЗУ «Про захист прав споживачів», оскільки протиправною поведінкою відповідача йому завдано моральні страждання.

В судовому засіданні представник позивача та представник 3-ї особи: ПАТ “Правекс-Банк”   позов підтримали, посилаючись на викладені в позовній заяві обставини. Представник 3 особи, як вигодонабувач, просив  страхове відшкодування в сумі 25 057,26 коп. стягнути з відповідача на його користь. Представник позивача проти стягнення страхового відшкодування на користь вигодонабувача не заперечував.

Представник відповідача в судове засідання не з»вився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, тому суд, з урахуванням думки представника поповича та 3-ї особи, вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника відповідача.

 Суд, вислухавши пояснення представника позивача, представника третьої особи, дослідивши письмові докази по справі, приходить до наступного.

Як встановлено в судовому засіданні, 13.08.2008р. між позивачем ОСОБА_1 та ВАТ Українська страхова компанія “Дженералі-Гарант” був укладений поліс НОМЕР_2 добровільного страхування транспортного засобу (в подальшому – Договір) строком дії до 13.08.2009 року, згідно з яким був застрахований належний позивачу на праві власності автомобіль КІА Ceed, реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с.7-8).

Страхова сума за договором страхування становила 116 700,00 грн., а страховий платіж 8 473,40 грн., вигодонабувачем за договором страхування є АКБ «Правекс-Банк», правонаступником якого шляхом перейменування, як вбачається із Статуту, затвердженого позачерговими Загальними Зборами акціонерів банку 07 вересня 2009 року, Протокол №3, Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної  особи є Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Правекс-Банк».

Зазначений договір страхування був укладений на підставі Закону України «Про страхування» у відповідності до «Правил добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) № 119 від 16.01.2007 року (в подальшому  - Правила) (а.с.38-62).

Як вбачається з матеріалів цивільної справи №2-411/10, 05.10.2008 року з  автомобілем позивача КІА Ceed, реєстраційний номер НОМЕР_1  стався страховий випадок: близько 15 год. 00 хв. він припаркував автомобіль по вул. Старовокзальній, 7 в м. Києві та пішов по власних справах. Повернувшись близько 15 год. 50 хв.,  позивач виявив  на ньому пошкодження: вм»ятини на  задньому бампері та на кришці багажника. Зазначене підтверджується поясненням представника позивача,  повідомленням № 51456-Т про реєстрацію інформації про подію (а.с.11) та Постановою ст. ДІМ Шевченківського РУ ГУМВС України у м. Києві про відмову в порушенні кримінальної справи від 06.10.2008 року (а.с.12).

Згідно з умовами Договору та Правилами, позивач виконав всі обов»язки для проведення виплати страхового відшкодування, а саме: 05.10.2008 року о 16 год.04 хв. повідомив Диспетчерський сервісний центр відповідача про настання страхового випадку (а.с.11); 05.10.2008 року близько 16 год. 00 хв. повідомив компетентні органи, а саме Шевченківське РУ ГУ МВС України в м. Києві про настання страхової події, оскільки воно знаходиться поряд з місцем події, по вул. Старовокзальній в м. Києві, надав всі необхідні документи для проведення виплати страхового відшкодування.

Представниками відповідача було проведено огляд пошкодженого транспортного засобу та визначено попередню суму страхового відшкодування у розмірі 11 279,49 грн., що підтверджується листом відповідача до АКБ «Правекс-Банк» від 19.02.2009 року (а.с.13), з пояснень представника позивача встановлено, що на місце події представник відповідача не виїжджав, хоча завчасно був попереджений  про подію.

Відповідно до рахунку сервісного СТО ТОВ «Світ_Авто» № СА-000054467 від 27.11.2008 року вартість відновлювального ремонту становить 20 344,49 коп. (а.с.14-15).

Однією з умов Договору є те, що  «відновлювальний ремонт проводиться на сервісній СТО, а також умовами Договору встановлено, що відшкодуванню підлягають прямі збитки, розмір збитків визначається аварійним комісаром страхової компанії за обсягом необхідних відновлювальних робіт внаслідок страхового випадку; вибір сервісної станції страхувальник зобов»язаний узгоджувати зі страховиком, в іншому разі страховик має право переглянути і змінити розмір страхового відшкодування.

Представником позивача 23.02.2009 року було подано заяву про роз»яснення  у зв»язку з чим представники відповідача зробили розрахунок розміру страхового відшкодування на підставі розрахунку експерта, а не на підставі рахунку сервісного СТО (а.с.16). Проте замість роз»яснення лише 13.05.2009 року на ім.»я позивача було направлено повідомлення про відмову у виплаті страхового відшкодування, чим порушено пункти 7.1.2.- 7.1.5

Враховуючи викладене, доводи відповідача у листі від 13.05.2009 року про відсутність страхового випадку на підставі того, що позивач не повідомив диспетчерський центр негайно з місця пригоди, в судовому засіданні не знайшли свого підтвердження, до того ж  п.7.3.7. Правил , на який посилається відповідач, передбачено своєчасне (а не негайне) повідомлення про настання страхового випадку без поважних на це причин або створення перешкод у визначені обставин, характеру та розміру збитків. Останнє також спростовується заявою на страхування від 13.08.2008 року (а.с.9-10).

    Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України.

Відповідно до ч.4 ст. 269 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, або причину неявки буде визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів.

Статтею 979 ЦК України передбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов»зується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов»язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Таким чином, в судовому засіданні позивачем доведено, що відповідач не виконав свої зобов»язання, передбачені договором страхування перед позивачем.

    Задовольняючи позовні вимоги про  визначення  розміру страхового    відшкодування, суд взяв до уваги  висновок  станції технічного обслуговування TOP LEVEL (а.c. 75-76), відповідно до якого позивачу було здійснено ремонт пошкодженого автомобіля, та ним було зроблено плату за ремонт в сумі 25 057,26 коп., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера №7_08 від 17 серпня 2009 року.

Відповідно до ч.2 ст.985 ЦК України, страхувальник має право при укладенні договору страхування призначити фізичну або юридичну особу для одержання страхової виплати (вигодонабувача).

Відповідно до Договору(а.с.7) вигодонабувачем є Публічне акціонерне товариство   комерційний банк “Правекс-Банк” , тому суд вважає, що вимога про стягнення страхового відшкодування в сумі 25 057,26 коп. на користь вигодонабувача є обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.     Відповідно до п. 7.1.6. правил страхування, затверджених рішенням правління ВАТ»Українська страхова компанія «Дженералі Гарант», Протокол №8 від 16 січня 2007 року, відповідач зобов»язаний при порушені термінів виплати страхового відшкодування сплачувати позивачу пеню в розмірі 0,1% простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше ніж подвійна ставка Ніціонального банку України, яка діяла в період, за який нарахована пеня, тому вимога позивача  про стягнені пені в сумі 569,65 грн. на користь позивача також підлягає задоволенню.

    Разом з тим , вимога позивача про стягнення з відповідача моральної шкоди в розмірі 20 000,00 грн. відповідно до ЗУ «Про захист прав споживачів не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

    Так, відносини, що виникають із договорів страхування можуть бути врегульовані Законом України "Про захист прав споживачів", проте цей закон встановлює загальні підстави відповідальності за порушення прав споживачів.  

    Але відносини, що виникають під час виплат  страхових   сум   на   підставі   договорів   страхування, відносяться, насамперед, до договірних  відносин,  а  тому  при  вирішенні питання про відповідальність  за  несвоєчасне  виконання  зобов'язань  за договорами страхування, зокрема, стягнення моральної шкоди, суд вважає за необхідне застосувати  ст.  625  ЦК  України,  яка встановлює відповідальність за порушення грошового зобов'язання, а не ст. 22 Закону "Про захист прав споживачів",  оскільки згідно  із  Законом  від  07.03.96  N  85/96-ВР  "Про страхування", страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту  майнових  інтересів  громадян  та  юридичних  осіб у разі у разі настання певних подій (страхових випадків),  визначених договором, тобто  це  договірні  відносини,  за  порушення  яких  передбачена майнова (фінансова) відповідальність у формі пені, неустойки тощо. Крім того, відповідно до п.9.1. Правил передбачено, що при настанні страхового випадку відшкодуванню підлягають тільки реальні (прямі) збитки, виключаючи упущену вигоду, витрати на оренду чи наймання іншого транспортного засобу, моральні збитки  і т.ін.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути сплачені позивачем витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.00коп., судовий збір в розмірі 256,27 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь Держави.

    Проте вимога про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу не підлягає задоволенню, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 56 ЦПК України, правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги, проте позивачем на підтвердження витрат на правову допомогу не надано доказів того, що ПП «Юридична компанія «ПРОФІТТО» в особі директора Брудиліної Марини Євгенівни, що діє на підставі Статуту, є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги, оскільки на обґрунтування зазначеної вимоги позивачем долучено лише Договір про надання правової допомоги від 02.07.2009 р. (а.с.21-24а), Акт наданих послуг (а.с.74) та квитанцію.            

    Виходячи з вищевикладеного та керуючись ст.ст.23, 526, 611,625, 979, 992 ЦК України,  Законом України “Про страхування”, ЗУ “ Про захист прав споживачів ” ст. 10,11,60,61,212,213,215  ЦПК України, суд,-

                        в и р і ш и в:    

    Позов ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства “Українська страхова компанія “Дженералі-Гарант”, третя особа: Публічне акціонерне товариство   комерційний банк “Правекс-Банк” про стягнення страхового відшкодування та моральної шкоди – задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Українська страхова компанія “Дженералі-Гарант” на користь  третьої особи - вигодонабувача: Публічного акціонерного товариства комерційний банк “Правекс-Банк” страхове відшкодування в розмірі 25 057 (двадцять п»ять тисяч п»ятдесят сім) грн. 26 коп.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Українська страхова компанія “Дженералі-Гарант” на користь ОСОБА_1 , пеню в розмірі 569 (п»ятсот шістдесят дев»ять) грн. 65 коп. та 120 (сто двадцять), 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В задоволені інших вимог – відмовити.

   Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Українська страхова компанія “Дженералі-Гарант” на користь Держави  256 (двісті п»ятдесят шість) грн. 27 коп у відшкодування судового збору.

  Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення, а апеляційну скаргу протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.

           Суддя     Г.О.Матійчук