Справа: № 22ц-165/10                                                    Головуючий в 1 інстанції: Черняк В.В.

Категорія: 46                                                                      Доповідач: Русинчук М.М.    

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ВОЛИНСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М        У К Р А Ї Н И

10 лютого 2010 року                                            

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого-судді Мудренко Л.І.,

    суддів Веремчук Л.М., Русинчука М.М.,

при секретарі Губарик К.А.,

з участю:

позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника позивачів ОСОБА_3,

представника позивача ОСОБА_4 – ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про поділ майна подружжя за апеляційною скаргою позивачів на рішення Горохівського районного суду від 10 листопада 2009 року,

в с т а н о в и л а:

Рішенням Горохівського районного суду від 10 листопада 2009 року позов задоволено частково.

Постановлено виділити ОСОБА_1 та ОСОБА_5 по Ѕ частці кожному житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходить по АДРЕСА_1.

Стягнуто з ОСОБА_5 в користь держави судовий збір в розмірі 885 гривень 33 копійки та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 гривень.

В решті позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивачі просять скасувати вказане рішення і ухвалити нове рішення, яким заявлені позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, та  порушення норм матеріального права.

Апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Відповідно до ст. 60 Сімейного кодексу (далі – СК) України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно з ч. 1 ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

З ч. 1 ст. 70 СК України вбачається, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Судом першої інстанції встановлено і це відповідає обставинам справи, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано 26.02.2007 року (а.с. 7). За час подружнього життя, що не заперечується і відповідачем по справі, ними було побудовано житловий будинок, який знаходиться по АДРЕСА_1. Правовстановлюючі документи видані на ім’я ОСОБА_5 (а.с. 32, 33).    

      Враховуючи наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції на підставі встановлених в судовому засіданні фактів, що підтверджуються належними доказами, правильно визначено правовідносини між сторонами і застосовано норми матеріального права, що регулюють ці правовідносини.

    Таким чином, задовольняючи на підставі ст.ст. 60, 61, 69, 70 СК України позов в частині позовних вимог, пред’явлених колишньою дружиною відповідача ОСОБА_1,   суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того факту, що спірний житловий будинок є спільною сумісною власністю подружжя і частки подружжя в цьому майні є рівними.

Зважаючи на вказане, місцевий суд дійшов вірного висновку про відмову в задоволені позовних вимог дітей подружжя ОСОБА_2 та                 ОСОБА_4

Доводи апеляційної скарги про те, що спірний житловий будинок відноситься до майна, набутого батьками і дітьми за рахунок їхньої спільної праці і спільних коштів, а тому згідно ст. 175 СК України належить їм чотирьом на праві спільної сумісної власності, на думку колегії суддів є безпідставними, оскільки названі діти через свій малолітній вік на час будівництва будинку, яке було розпочато у 1987 році, не могли ні коштами, ні робочою силою приймати участь у створенні спірного нерухомого майна.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що на підставі ч. 3 ст. 70 СК України за рішенням суду частка майна дружини може бути збільшена не можна визнати обґрунтованими, оскільки в даному випадку відсутні умови та обставини, передбачені вказаною статтею, за наявності яких суд може відійти від принципу рівності часток подружжя в спільній сумісній власності.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а зазначені в ньому висновки відповідають обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Горохівського районного суду від 10 листопада 2009 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до судової палати в цивільних справах Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:    

Судді: