Справа № 22ц-956/2010 Головуючий у І інстанції Похваліта С.М.
Категорія 9 Доповідач Приходченко А.П.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 лютого 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого – Приходченко А.П.
суддів – Кузнєцова В.О., Лаченкової О.В.
при секретарі – Сичевській А.Ю.
розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 02 листопада 2009 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння,
встановила:
З серпня 2009 р. в провадженні Заводського районного суду м. Дніпродзержинська знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння.
Одночасно з позовом ОСОБА_2 подав заяву про забезпечення позову, в якій просив накласти арешт та заборонити використовувати за призначенням спірних станків та прес установок.
Ухвалою судді від 25.08.2009 р. заява про забезпечення позову була задоволена. Накладено арешт на станки та прес установки і заборонено їх використання за призначенням.
У листопаді 2009 р. позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про часткову зміну забезпечення позову, в якій просив змінити адресу перебування арештованого майна з АДРЕСА_1 та дозволити йому з метою перевезення обладнання за власні кошти частково демонтувати приміщення по АДРЕСА_1.
Ухвалою суду від 02.11.2009 р. і ця заява позивача була задоволена. Змінено спосіб забезпечення позову вжитий ухвалою від 25.08.2009 р., змінено адресу накладення арешту на спірні станки та прес установки шляхом їх переміщення з АДРЕСА_1 до ангару-складу, розташованого по АДРЕСА_2, передано їх на відповідне зберігання ОСОБА_2 Дозволено ОСОБА_2 у разі необхідності з метою перевезення обладнання за власні кошти частково демонтувати приміщення, де знаходиться спірне майно, за адресою: м. Дніпродзержинськ, АДРЕСА_1.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду від 02.11.2009 р., у задоволенні заяви про забезпечення позову ОСОБА_2 відмовити, повернути виконання ухвали від 02.11.2009 р., майно повернути йому за адресою: м. Дніпродзержинськ АДРЕСА_1.
Перевіривши законність та обґрунтованість оскарженої ухвали, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.153, ч.1 ст.154 ЦПК України суд може за заявою однієї із сторін і зважаючи на пояснення другої сторони допустити заміну одного способу забезпечення позову іншим. Заява задовольняється у разі обґрунтованості вимог.
З матеріалів справи вбачається, що між сторонами виник спір про право власності на станки та прес установки, який судом ще не вирішено. Відповідач ОСОБА_1 вказав, що все спірне обладнання належить йому, про що суду надано відповідні підтвердження, він є приватним підприємцем, обладнання використовує для підприємницької діяльності з 2001 р., ухвалами суду повністю зупинена його господарська діяльність, він позбавлений свого майна, йому завдано збитки.
За таких обставин, розглядаючи заяву ОСОБА_2 про зміну забезпечення позову, суду слід було дослідити питання щодо обґрунтованості заяви, співмірності заявлених вимог про зміну забезпечення позову відносно спору, який розглядається судом і обставин, що були з’ясовані при слуханні справи.
Згідно з п.4 роз’яснень Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 р. № 9 при розгляді заяв про забезпечення позову, суд має пересвідчитися в тому, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення, з»ясувати дані про особу відповідача, відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з заявою, позовним вимогам. Вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв’язку із застосуванням відповідних заходів.
Зазначені обставини справи, норми процесуального закону та роз’яснення Пленуму ВСУ судом першої інстанції не були взяті до уваги при постановці ухвали від 02. 11.2009 р.
Змінивши адресу зберігання спірного обладнання та передавши його на відповідне зберігання позивачу ОСОБА_2, суд фактично вирішив спір між сторонами по суті, що суперечить вимогам ст.ст. 151-154 ЦПК України, втрутився у господарську діяльність відповідача.
Дозволивши ОСОБА_2 демонтувати приміщення з метою вивезення обладнання, суд перебрав на себе не властиві функції по виконанню застосованого способу забезпечення позову.
Враховуючи наведене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення заяви позивача ОСОБА_2, оскільки його вимоги щодо зміни способу забезпечення позову не є співмірними з заявленими позовними вимогами, суттєво порушують права відповідача та в разі їх задоволення можливе настання незворотних наслідків.
Керуючись ст.ст. 303, 312 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Скасувати зміну забезпечення позову вжиту ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 02 листопада 2009 року.
Відмовити ОСОБА_2 у задоволенні заяви про часткову зміну способу забезпечення позову шляхом переміщення станків та пресу з АДРЕСА_1 на АДРЕСА_2 та відмовити у задоволенні заяви в частині демонтажу приміщення по АДРЕСА_1 для здійснення перевезення цього обладнання.
Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає, оскільки не перешкоджає розгляду справи.
Головуючий
Судді