АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц -2151/2009 р. Головуючий по першій інстанції
Категорія: 19, 27 Степаненко О.М.
Доповідач в апеляційній інстанції
Корнієнко Н.В.
УХВАЛА
іменем України
22 грудня 2009 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Бурлаки В.О.
суддів Корнієнко Н.В., Гончар Н.І.
при секретарі Кияниченко Л.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Придніпровського районного суду м.Черкаси від 9 вересня 2009 року по справі за позовом закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
встановила:
15 червня 2009 року Закрите акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позивач вказує на те, що відповідно до укладеного договору № 23мкэ/2008 від 26 травня 2008 року, ОСОБА_3 (позичальник) отримав кредит у розмірі 13 000 доларів США. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24 % річних.
У порушення норм закону та умов договору ОСОБА_3 зобов’язання за вказаним договором належним чином не виконав.
В забезпечення своєчасного та належного виконання ОСОБА_3 зобов’язань за кредитним договором ЗАТ КБ «ПриватБанк» і ОСОБА_4 26 травня 2008 року уклали договір поруки № ДП1 - 23мкэ/2008, згідно якого ОСОБА_4 зобов’язалася відповідати перед ЗАТ КБ «ПриватБанк» за виконання ОСОБА_3 своїх обов’язків за кредитним договором.
Тому просить суд стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 солідарно заборгованість за кредитним договором у розмірі 9 943,71 доларів США та судові витрати по справі.
Рішенням Придніпровського районного суду м.Черкаси від 9 вересня 2009 року позовну заяву ЗАТ КБ «ПриватБанк» задоволено повністю.
Вирішено стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 солідарно на користь ЗАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість по кредиту – 9 229,56 доларів США, заборгованість по відсотках – 305,63 доларів США, заборгованість по штрафних санкціях – 408,52 доларів США, судовий збір в сумі 757,61 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 250 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить змінити дане рішення, як незаконне, ухвалене з порушенням норм матеріального права та недотриманням вимог процесуального права, неповним з’ясуванням обставин справи, що мають значення для справи, задовольнивши вимоги позивача в частині стягнення заборгованості по кредиту в сумі 1 235,65 доларів США, заборгованості по відсотках в сумі 234,72 доларів США, в іншій частині позовних вимог відмовити.
Заслухавши учасників судового розгляду, вивчивши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
При ухваленні оскаржуваного рішення про задоволення позову суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не виконує взяті на себе зобов'язання по кредитному договору по щомісячній сплаті суми мінімального необхідного платежу.
Суд також вказав на те, що межі відповідальності ОСОБА_3 як позичальника і ОСОБА_4 як поручителя, перед ЗАТ КБ "ПриватБанк" є однаковими і тому заборгованість повинна відшкодовуватися ними в солідарному порядку.
Встановлено, що 26 травня 2008 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк» і відповідачем ОСОБА_3 укладений кредитний договір №23 мкз/2008 (далі Договір), згідно якого банк надав позичальнику у тимчасове користування на умовах повернення строковості та платності грошові кошти в сумі 13 000 доларів США строком до 19 травня 2010 року (а.с.7).
Згідно п.п.3.1, 3.3 Договору позичальник повертає кредит та сплачує банку за користування кредитом відсотки в розмірі 24% річних на залишок заборгованості шляхом сплати мінімально необхідного платежу щомісячно згідно з графіком платежів, що додається до Договору.
Проте ОСОБА_3 взяті на себе зобов’язання по кредитному договору належним чином не виконує.
При порушенні позичальником зобов’язань по погашенню кредиту згідно графіку і п.п. 1.3, 2.3.1, 3.3 Договору, останній сплачує банку відсотки за користування кредитом 48 % річних нараховані від суми залишку непогашеної заборгованості по кредиту (п.3.2 Договору), а в разі порушення зобов’язань по виконанню графіка погашення кредиту і відсотків, позичальник сплачує штраф за кожний випадок порушення графіка в частині дотримання дат погашення кредиту: на 1-9 днів – у розмірі 5% від суми своєчасно непогашеної частини отриманого кредиту; на 10 і більше днів – у розмірі 10% від суми непогашеної вчасно (п.5.5 Договору).
Станом на 12 травня 2009 року ОСОБА_3 була погашена частина кредиту в сумі 3 770, 44 доларів. В зв’язку з цим заборгованість становить 9 229,56 доларів США.
За період з 26.05.2008 року по 12.05.2009 року сума нарахованих відсотків по кредиту становить 2 476,06 доларів США, сплачено – відсотків – 2 170,43 доларів США. Сума заборгованості становить 305,63 доларів США.
Нараховано штрафу відповідно до п.5.5 Договору в сумі 148,52 доларів США. Також нараховано 260 доларів США штрафу з розрахунку 2% від суми отриманого кредиту за порушення п. 2.2.6 Договору, коли позичальник не забезпечив умови для проведення банком перевірок фінансового стану, цільового використання кредиту, своєчасності погашення кредиту та відсотків за його використання, а всього по штрафах – 408,52 доларів США.
В цей же день, 26 травня 2008 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк» і відповідачкою ОСОБА_4 укладений договір поруки №ДП 1-23 мкэ/2008, згідно якого поручитель відповідає перед кредитором у повному обсязі. Тут же зазначено, що позичальник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники (п.4 Договору поруки).
Згідно наданих позивачем розрахунків станом на день звернення до суду (12.05.2009 року) у ОСОБА_3 перед банком виникла заборгованість в сумі 9 943,71 доларів США.
Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами ( з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Крім того, відповідно до п. 2.3.5 Договору банк має право повернути кредит до настання строків, передбачених п.1.3. Договору, коли позичальник порушує зобов’язання, передбачені умовами Договору, а також при умові обов'язкового направлення поручителю повідомлення з вимогою виконати зобов'язання позичальника в цілому (або в тій чи іншій його частині).
В судовому засіданні встановлено, що дана умова банком виконана, так як і позичальнику і поручителю такі повідомлення направлялися.
Відповідно до ч.1 ст.543 ЦК у разі солідарного обов'язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі (ч.2 ст.543ЦК).
З протоколу судового засідання вбачається, що відповідачі ОСОБА_3 і ОСОБА_4 під час розгляду справи позовні вимоги визнали повністю та не заперечували проти його задоволення в повному об’ємі (а.с.70).
Відповідно до норми ч.1 ст.60 ЦПК обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції ухвалено законне рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, оскільки застосовано закон, який підлягав застосуванню, в результаті чого спір вирішено правильно.
Колегія суддів вважає, що підстави скасування рішення, зазначені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, оскільки вони судом враховані при його ухваленні і тому не впливають на його законність.
Щодо валюти стягнення заборгованості по кредиту, то слід зауважити, що в позові ставилося питання стягнення вказаної суми в гривневому еквіваленті згідно курсу НБУ. І хоча в оскаржуваному рішенні судом стягнуто суму заборгованості в доларах США, проте в додатковому рішенні від 11 грудня 2009 року дана сума виражена в гривневому еквіваленті, що відповідає вимогам чинного законодавства.
Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити .
Рішення Придніпровського районного суду м.Черкаси від 9 вересня 2009 року по справі за позовом закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України на протязі двох місяців з дня її проголошення.
Головуючий: підпис Судді: підписи
Згідно з оригіналом
Суддя Н.В.Корнієнко