УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-423/10 Головуючий 1 інстанції – Варенко О.П.
Категорія - 42 Доповідач - Лаченкова О.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(вступна та резолютивна частини)
01 лютого 2010 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Приходченко А.П.
суддів - Лаченкової О.В., Кузнєцова В.О.
при секретарі - Білоконь Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 16 вересня 2009 року та додаткове рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 20 листопада 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Амур-Нижньодніпровської районної в м. Дніпропетровську ради, Комунального житлово-експлуатаційного підприємства № 23, третя особа СГІРФО Амур-Нижньодніпровського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області про визнання права користування жилим приміщенням та за зустрічним позовом Виконавчого комітету Амур-Нижньодніпровської районної в м. Дніпропетровську ради до ОСОБА_1, треті особи: Комунального житлово-експлуатаційного підприємства № 23, СГІРФО Амур-Нижньодніпровського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області про виселення, -
Керуючись ч. 1 ст. 218, ст.ст. 303, 307, 308, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – відхилити.
Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 16 вересня 2009 року та додаткове рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 20 листопада 2009 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Судді
УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-423/10 Головуючий 1 інстанції – Варенко О.П.
Категорія - 42 Доповідач - Лаченкова О.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
1 лютого 2010 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Приходченко А.П.
суддів - Лаченкової О.В., Кузнєцова В.О.
при секретарі - Білоконь Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 16 вересня 2009 року та додаткове рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 20 листопада 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Амур-Нижньодніпровської районної в м. Дніпропетровську ради, Комунального житлово-експлуатаційного підприємства № 23, третя особа СГІРФО Амур-Нижньодніпровського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області про визнання права користування жилим приміщенням та за зустрічним позовом Виконавчого комітету Амур-Нижньодніпровської районної в м. Дніпропетровську ради до ОСОБА_1, треті особи: Комунального житлово-експлуатаційного підприємства № 23, СГІРФО Амур-Нижньодніпровського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області про виселення, -
в с т а н о в и л а:
У травні 2006 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Виконавчого комітету Амур-Нижньодніпровської районної в м. Дніпропетровську ради, КЖЕП № 23 про визнання права користування жилим приміщенням.
Виконавчого комітету Амур-Нижньодніпровської районної в м. Дніпропетровську ради звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про виселення.
Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 20 листопада 2009 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено в повному обсязі. Зустрічний позов Виконавчого комітету Амур-Нижньодніпровської районної в м. Дніпропетровську ради задоволено та виселено ОСОБА_1, ОСОБА_2 з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення.
Додатковим рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 20 листопада 2009 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь Виконавчого комітету Амур-Нижньодніпровської районної в м. Дніпропетровську ради судові витрати в розмірі 16 грн.
В апеляційних скаргах ОСОБА_1, посилаючись на неповне з’ясування та недоведеність судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права ставить питання про скасування рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 16 вересня 2009 року та додаткового рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 20 листопада 2009 року та ухвалення нового рішення по справі.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з’явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Розглядаючи спір, колегія суддів вважає, що суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи та сторонами не заперечується, що квартира АДРЕСА_1 знаходиться на балансі КЖЕП № 23, з 29 квітня 1986 року з ОСОБА_3 укладено договір найму цієї квартири. Позивачка ОСОБА_1 проживала в АДРЕСА_1, яка належить їй на праві власності , і доглядала за ОСОБА_3 в зв»язку з хворобою останньої.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла. Згідно довідки 9-ої міської клінічної лікарні від 26 квітня 2006 року причина смерті ОСОБА_3 - хронічна недостатність кровообігу, загальний атеросклероз.
За життя наймач з питанням про вселення та реєстрацію ОСОБА_1 та її сина до КЖЕП № 23 не зверталась.
07 жовтня 2005 року було здійснено зняття ОСОБА_1 з реєстраційного обліку в квартирі АДРЕСА_1, яка належить їй на праві приватної власності згідно з договором купівлі-продажу від 20 липня 2002 року. Цього ж дня ОСОБА_1 була зареєстрована у спірної квартирі на підставі згоди ОСОБА_3, посвідченої начальником КЖЕП-23 Майдан А.М. 05 жовтня 2005 року.
За даним фактом прокуратурою Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська 04 квітня 2006 року було внесено припис про усунення порушень ЖК України шляхом скасування реєстрації ОСОБА_1 в зазначеній квартирі. 17 квітня 2006 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було знято з реєстраційного обліку в квартирі АДРЕСА_1.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про те, що необхідно відмовити у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 та задовольнити вимоги Виконавчого комітету Амур-Нижньодніпровської районної в м. Дніпропетровську з наступних підстав.
Згідно ст.65 ЖК України лише наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім'ї, які проживають разом з ним, вселити в займане приміщення свого чоловіка (дружину), дітей, батьків, а також інших осіб.
Відповідно до п.2 Наказу МВС України № 96 від 03 лютого 2005 року для реєстрації за місцем проживання особа звертається з особистою заявою встановленого зразку до відповідного житлово-комунального підприємства. Після надання особою документів для реєстрації, співробітники житлово-комунального підприємства здійснюють реєстрацію безпосередньо у паспортному відділенні МВС та повертають оформлені документи заявникові.
Вимоги чинного законодавства щодо обов'язку заповнення та підпису заяв про реєстрацію в житловому приміщенні в обов'язковому порядку в присутності уповноваженої особи КЖЕП, в першу чергу направлені на виконання двох умов: впевнитися, що саме основний квартиронаймач та члени його родини ставлять свій підпис в зазначеній заяві; пересвідчитися в тому, що особа, яка ставить свій підпис усвідомлює свої дії та розуміє на якому саме документі вона ставить свій підпис та які наслідки це за собою тягне.
Судом було вірно зазначено, що оскільки реєстрація ОСОБА_1 до спірної квартири була здійснена 07 жовтня 2005 року - тобто через 2 дні після смерті основного квартиронаймача та як пояснила ОСОБА_1 заява на її реєстрацію в спірній квартирі була підписано ОСОБА_3 без присутності будь-кого в серпні-вересні 2005 року, то вказана заява для реєстрації ОСОБА_1 в спірній квартирі була оформлена з суттєвими порушеннями вимог чинного законодавства, а саме без присутності працівників КЖЕП та особою, яка знаходилась в край тяжкому стані. Окрім того,ОСОБА_1 не є членом сім»ї померлої ОСОБА_3. і договір про довічне утримання між сторонами не укладався.
Статтею 98 ЖК України передбачено, що наймач жилого приміщення та члени його сім'ї, які проживають разом з ним, можуть за взаємною згодою дозволити тимчасове проживання в жилому приміщенні, що є в їх користуванні, інших осіб без стягнення плати за користування приміщенням (тимчасових жильців).
Відповідно ст. 99 ЖК України тимчасові жильці самостійного права на займане жиле приміщення не набувають незалежно від тривалості проживання. У разі припинення дії договору найму жилого приміщення одночасно припиняється і дія договору піднайму. Піднаймач і члени його сім'ї, а також тимчасові жильці зобов'язані негайно звільнити займане жиле приміщення. У разі відмовлення вони підлягають виселенню в судовому порядку без надання іншого жилого приміщення.
Отже, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що ОСОБА_1 та її малолітній син не мають законних підстав для визнання за ними права користування жилим приміщенням: квартирою АДРЕСА_1 та оскільки звільнити його не бажають, тому вони підлягають виселенню без надання іншого жилого приміщення.
Відповідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Оскільки судом було відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та задоволено вимоги Виконавчого комітету Амур-Нижньодніпровської районної в м. Дніпропетровську ради, то суд при ухваленні додаткового рішення вірно дійшов до висновку про необхідність стягнення з ОСОБА_1 на користь Виконавчого комітету Амур-Нижньодніпровської районної в м. Дніпропетровську ради суми понесених ним судових витрат.
Колегія суддів вважає, що кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень по ним.
Доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Крім того приведені в апеляційній скарзі доводи зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці.
З’ясувавши в достатньо повному об’ємі права та обов’язки сторін, обставини справи, перевіривши доводи та давши їм правову оцінку, суд постановив рішення, що відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами, поясненнями сторін.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – відхилити.
Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 16 вересня 2009 року та додаткове рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 20 листопада 2009 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Судді