АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц -2310/2009 р. Головуючий по першій інстанції
Категорія: 23 Горячківська Л.В.
Доповідач в апеляційній інстанції
Корнієнко Н.В.
РІШЕННЯ
іменем України
22 грудня 2009 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Бурлаки В.О.
суддів Корнієнко Н.В., Гончар Н.І.
при секретарі Кияниченко Л.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ТОВ «Айова» на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 15 вересня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю «Айова» про розірвання договору оренди земельної ділянки, -
встановила:
10 лютого 2009 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Айова», про розірвання договору оренди земельної ділянки, мотивуючи тим, що між нею та ТОВ «Айова» 2 червня 2006 року було укладено договір оренди земельної ділянки площею 6,4074 га, яка знаходиться в адмінмежах Рогівської сільської ради Уманського району Черкаської області терміном на десять років, із орендною платою 1087,96 грн. в рік.
Згідно даного договору оренди, була визначена орендна плата, умови використання земельної ділянки права та обов’язки сторін, зміна умов договору та припинення його дії.
Відповідач порушує умови договору, не виплачує орендну плату в розмірі 1,5% від її проіндексованої вартості земельної ділянки та не ефективно і не раціонально використовує земельну ділянку, не дотримує агротехнічні вимоги землеробства, що спричиняє зниження родючості ґрунту, забур’янення земельної ділянки.
За останні два роки відповідач не доплачував орендної плати, ціну на зерно, яке видавав, як орендну плату, встановив завищену, погіршив стан земельних ділянок, так як не дотримується сівозмін, відмовився від перегляду ставки орендної плати на підставі Указу Президента України від 19 серпня 2008 року, розпорядження Кабінету Міністрів та Черкаської обласної держадміністрації «Про підвищення орендної плати за землі сільськогосподарського призначення», крім того, не виконує п.п. 9, 10, 13, 17, 34, 36 договору, що є підставою для дострокового розірвання договору, однак відповідач відмовляється в добровільному порядку розривати договір оренди.
Тому ОСОБА_3 просила суд розірвати договір оренди земельної ділянки від 2 червня 2006 року, судові витрати віднести за рахунок відповідача.
ОСОБА_3 подала до суду доповнення до позовної заяви та просила суд розірвати договір оренди земельної ділянки від 2 червня 2006 року та зобов’язати ТОВ «Айова» негайно повернути земельну ділянку.
Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 15 вересня 2009 року позов ОСОБА_3 задоволено.
Розірвано договір оренди земельної ділянки, укладений між ОСОБА_3 та ТОВ «Айова» від 2 червня 2006 року.
Зобов’язано ТОВ «Айова» повернути земельну ділянку розміром 6,4074 га її власниці ОСОБА_3
Стягнуто з ТОВ «Айова» судові витрати на користь позивачки в розмірі 58,43 грн.
В апеляційній скарзі ТОВ «Айова» просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, оскільки вважає, що судом не повно з’ясовані обставини, що мають значення для справи, не вірно застосовані норми матеріального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи.
Заслухавши учасників судового розгляду, вивчивши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.
При ухваленні рішення про задоволення позову суд першої інстанції виходив з того, що не була проіндексована грошова оцінка земельної ділянки, не повністю виплачена орендна плата, не проведено відробіткової орендної плати, не оброблена і забур'янена земельна ділянка. Вказані фактори є істотним порушенням договору оренди земельної ділянки, а тому такий договір необхідно розірвати.
Проте такі висновки суду не відповідають обставинам справи, нормам матеріального і процесуального права.
Встановлено, що позивач на підставі державного акту про право власності на землю є власником земельної ділянки площею 6,4084 га.
2 червня 2006 року сторони уклали договір оренди земельної ділянки строком на 10 років для сільськогосподарського використання .
Згідно з умовами зазначеного договору орендар зобов'язувався сплачувати орендодавцю плату в серпні, а остаточний розрахунок до 31 грудня поточного року в розмірі 1,5 % від проіндексованої грошової оцінки земельної ділянки, яка здійснюється в грошовій формі.
Відповідно до частин 1 і 2 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельної ділянки.
Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.
Пунктом 1 Указу Президента України № 92 від 02.02.2007 року ( в редакції Указу № 725 від 19. 08.2008 року) визнано одним із пріоритетних завдань пореформеного розвитку аграрного сектора економіки забезпечення підвищення рівня соціального захисту сільського населення, зокрема шляхом запровадження плати за оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) у розмірі не менше 3 % визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, земельної частки (паю) та поступового збільшення цієї плати залежно від результатів господарської діяльності та фінансово - економічного стану орендаря.
Тобто, ця норма указу, зміни до якого були прийняті після укладення сторонами договору , має рекомендаційний характер, а тому не може бути підставою для зміни умов договору оренди, за яким сторони досягли домовленості під час його укладення.
Після досягнення сторонами домовленості з питань орендної плати та інших істотних умов, передбачених ч. 2 ст. 14 Закону України "Про оренду землі", під писання договору оренди та його реєстрації він набуває чинності та може бути змінений лише за взаємною згодою сторін, зокрема і в частині розміру орендної плати ( ст. 638 ЦК України, статті 16, 21, 25 Закону України «Про оренду землі» ).
Позивач не звертався до відповідача про зміну умов договору оренди .
Взаємної згоди сторін на зміну умов договору не було досягнуто.
Тому посилання позивача на невиконання відповідача Указу Президента України від 19 серпня 2008 року безпідставне .
Відповідно до договору оренди нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 14216 грн.
Згідно зі ст. 23 Закону України від 03 липня 1992 року № 2535 "Про плату за землю" грошова оцінка земельної ділянки проводиться Державним комітетом України по земельних ресурсах за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.
Грошова оцінка земельної ділянки щороку за станом на 01 січня уточнюється на коефіцієнт індексації, порядок проведення якої затверджується Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 Порядку проведення індексації грошової оцінки земель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 783 від 12 травня 2000 року установлено, що грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель сільськогосподарського призначення індексується станом на 01 січня поточного року.
Державний комітет України по земельних ресурсах встановив коефіцієнт індексації станом на 01 січня 2008 року - 2,623 ( лист від 10.01. 2008 року)і на 01.01.2009 року - 3,022 ( Лист від 09.01.2009 року).
З урахуванням вказаних коефіцієнтів індексації і проводилась орендна плата за землю.
За її згодою оплата орендної плати була проведена у натуральній формі, а в 2006 році – частково готівкою. Одержання орендної плати підтверджується платіжною відомістю та довідкою відповідача (а.с.36). Додані до справи розрахунки сум орендної плати за 2007-2008 р.р. (а.с.45).
Що стосується позовних вимог щодо розірвання Договору оренди з підстав неефективного та нераціонального використання землі, то колегія суддів також не погоджується з висновками суду про задоволення позову в цій частині.
Обґрунтовуючи такі висновки суд послався на акт обстеження земельних ділянок від 20.03.2009 року, в справі міститься ще й акт обстеження від 3.07.2009 року, згідно якого станом на вказану дату частина орендованої відповідачем землі (поля №№1,3,5,6,7) мають значну забур'яненість, що означає їх неефективне використання , що в свою чергу призводить до зменшення родючості ґрунтів, а в подальшому - до збільшення затрат при вирощуванні сільськогосподарських культур.
Відповідач заперечив висновки акту, посилаючись на те, що відсутні докази стосовно погіршення якостей чи властивостей земельної ділянки, а також, що строк дії договору оренди землі визначається з урахуванням періоду ротації основної сівозміни згідно з проектами землеустрою. Тут же вказав на те, що даний доказ (акт) не засвідчує , що саме на цих полях розташована земельна ділянка позивача.
Ці заперечення судом не спростовані, хоча вони мають суттєве значення для вирішення справи.
Крім того, висновки суду про зниження вартості земельних ділянок та зниження родючості ґрунтів ніякими агротехнічними дослідженнями не підтверджені.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем не доведено неефективне та нераціональне використання його земельної ділянки і що це призводить до зниження її вартості та зниження родючості ґрунтів і тому дострокове розірвання судом укладених між сторонами договору оренди з таких підстав не може бути визнане законним та обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що з урахуванням вище наведеного, рішення суду не може залишатися в силі і підлягає до скасування з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального і процесуального права та ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Слід зауважити, що за клопотанням сторін справа відкладалася слуханням для укладення мирової угоди по даному питанню, оскільки ТОВ "Айова" має намір підвищити розмір орендної плати до 3% від вартості паю в подальшому і за 2009 рік в тому числі. Проте орендодавці, як видно з протоколу зборів від 12.12.2009 року (додається ), відмовилися від укладення такої угоди, наполягаючи на розірванні договорів оренди.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, ст. 31, 32 Закону України "Про оренду землі", судова колегія, -
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Айова" задоволити.
Рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від області від 15 вересня 2009 року скасувати .
В задоволенні позову ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю "Айова" про розірвання договору оренди земельної ділянки - відмовити .
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців до суду касаційної інстанції.
Головуючий: підпис
Судді: підписи
Згідно з оригіналом
Суддя Н.В.Корнієнко