УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц -100 Головуючий у 1-й інстанції – Похваліта С.М.
Категорія –46 Доповідач - Кіктенко Л.М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
8 лютого 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого – Бараннік О.П..
суддів - Кіктенко Л.М. , Пищиди М.М.
при секретарі - Лещинській О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську
апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 7 жовтня 2009 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відібрання дітей та визначення місця проживання неповнолітніх дітей , -
В с т а н о в и л а :
У січні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відібрання дітей : ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 , посилаючись на те , що з 23 березня 2001 року по 29.09.2008 року перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , від якого мають двох неповнолітніх дітей, відповідачка постійно ухиляється від виконання своїх батьківських обов*язків щодо дітей, залишала дітей самих вдома, нерегулярно годує , не слідкує за станом їх здоров*я . Всі необхідні витрати у школі та дитячому садку у дітей сплачує він. Коли діти хворіли, то на лікарняному листі через їх хворобу знаходився він , незважаючи на те , що відповідачка ніде не працювала. Позивач прохав відібрати дітей від відповідачки та визначити їх проживання з ним за адресою: АДРЕСА_1.
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 7 жовтня 2009 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відібрання дітей та визначення місця проживання неповнолітніх дітей відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення суду і направлення справи на новий розгляд , посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права .
Вивчивши матеріали справи , перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Встановлено, що позивач звернувся до суду з позовом до відповідачки про відібрання дітей та визначення їх місця проживання з ним за адресою: АДРЕСА_1(а.с.3-5,36-38).
Матеріалами справи підтверджується , що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 23.03.2001 року по 29.09.2008 року(а.с.6 зворот).
Від шлюбу мають двох неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.10).
Згідно вимог ч.1 ст. 170 Сімейного Кодексу України суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках,передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу : якщо вони ухиляються від виконання своїх обов*язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва , а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя , здоров*я і морального виховання. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі , дідові, іншим родичам-за їх бажанням або органові опіки та піклування.
Частиною 1 ст.161 Сімейного Кодексу України передбачено , що якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина , спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов*язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини , стан її здоров*я та інші обставини , що мають істотне значення.
Відповідно до вимог ч.2 ст.161 Сімейного Кодексу України органи опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.
Відмовляючи позивачу у задоволенні позовних вимог , суд обгрунтовано виходив з того , що відповідачка позитивно характеризується, займається вихованням дітей і позивач не надав суду достовіних доказів , передбачених у пунктах 2-5 частини першої статті 164 Сімейного Кодексу відносно того , що вона ухиляється від виконання своїх обов*язків по вихованню дітей, жорстоко поводиться з ними , є хронічним алкоголіком чи наркоманом, вдається до будь-яких видів експлуатації дитини, примушує дітей до жебракування , бродяжництва , не навів даних про те , що залишення дітей у неї є небезпечним для для їх життя, здоров*я і морального виховання.
Згідно наданого суду апеляційної інстанції акту обстеження житлово-побутових умов проживання ОСОБА_2 за місцем її проживання у АДРЕСА_1, зі слів сусудів вона характеризується позитивно, негативних відомостей про сім*ю не виявлено , комісія вважає , що за місцем проживання матір*ю ОСОБА_2 створені всі необхідні умови для проживання, виховання та розвитку її малолітніх дітей.
У судовому засіданні апеляційної інстанції представник відділу у справах неповнолітніх висловив думку про необхідність залишення проживання та виховання неповнолітніх дітей сторін з матір*ю – ОСОБА_2 , повідомив , що неповнолітній син під час складення акту бажав проживати з мамою.
За таких обставин колегія суддів вважає , що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам норм матеріального , процесуального права , встановленим обставинам і матеріалам справи.
Доводи скарги відносно порушення судом норм процесуального права є безпідставними, оскільки закон не передбачає обов*язковою участь прокурора по справах даної категорії.
Інші доводи скарги протирічать матеріалам справи , встановленим обставинам та нормам законодавства , яке регулює спірні правовідносини , тому не можуть бути підставою для її задоволення та скасування рішення суду.
Керуючись ст.,ст.209,303,307,ст.308, ст. 314 ЦПК України , колегія суддів ,-
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити .
Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 7 жовтня 2009 року залишити без змін .
Ухвала Апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили .
Головуючий :
Судді :