АПЕЛЯЦІЙНИЙ   СУД    ЧЕРКАСЬКОЇ   ОБЛАСТІ

Справа № 22ц-143 2010 р. Головуючий по 1 інстанції

Категорія: № 45, 6 Очеретяний В.А.

Доповідач в апеляційній

Інстанції Василенко Л.І.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2010  р. колегія суддів Судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого Храпка В.Д.

суддів Василенко Л.І. Демченка В.А.

при секретарі Петренко С.П.

з участю прокурора

адвокатів

розглянувши  у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 18 листопада 2009 року по справі за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7 до ОСОБА_8 про усунення перешкод в користуванні та знесення об’єктів самочинного будівництва, стягнення моральної шкоди та за зустрічним позовом  ОСОБА_8 до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про усунення порушень права власності на землю, перешкод в користуванні земельною ділянкою, знесення об’єктів самочинного будівництва, відшкодування матеріальної та моральної шкоди,    

                                                             в с т а н о в и л а :

12.07.2007 р. ОСОБА_6 та ОСОБА_7   звернулися в суд з позовом до ОСОБА_8 про усунення перешкод в користуванні та знесення об’єктів самочинного будівництва, стягнення моральної шкоди.

В обґрунтування заявлених вимог вказували, що вони тривалий час проживають АДРЕСА_1 в одноповерховому багатоквартирному будинку з добудовами оформленими відповідно до правовстановлюючих документів, мають технічні паспорта, видані Уманським бюро технічної інвентаризації, якими закріплено їх право власності на квартири в будинку та ними приватизовані земельні ділянки даного домоволодіння.

Власник домоволодіння АДРЕСА_2 ОСОБА_8, грубо порушуючи норми забудови, розпочав будівництво цегляної огорожі та будинку між їх ділянками.

Огорожу ОСОБА_8 побудував висотою 2,8 м., в одних місцях від їх будинку на відстані 1,5 м., а в інших фактично впритул до їх будинку, тим самим повністю закрив їм вікна, перекривши доступ світла в кімнати. Житловий будинок відповідач також будує з грубими відхиленнями від узгодженої проектної документації в управлінні містобудування та архітектури м. Умань, порушеннями ДБН.

На неодноразові скарги позивачів в різні інстанції, якими фактично повинна контролюватись робота по забудові в м. Умані,  їх повідомляють про грубі порушення ОСОБА_8 діючих норм при будівництві як   огорожі, так і будинку, але він продовжує будівництво.

Згідно звернень  до прокуратури м. Умань та Управління містобудування і архітектури виконкому Уманської міської ради, начальником даного управління  їх повідомлено,  що ОСОБА_8  давались 2 приписи, 13 березня та 17 травня 2007 р. та його було притягнуто до адміністративної відповідальності на підставі протоколу від 14.06.2007 р. і на нього було накладено штраф, однак відповідач не звертає на це увагу та продовжує будівництво.

Згідно листа начальника Уманського РУ ГУ МНС України в Черкаській області ОСОБА_9 проведено пожежно-технічне обстеження будівництва житлового будинку по АДРЕСА_2 і встановлено, що ОСОБА_8 допустив грубі порушення вимог ДБН 360-92** додатку 3.1 табл.1, а саме: не витримано протипожежних відстаней між будівлями і спорудами. Мінімальна відстань від сусіднього житлового будинку до новобудови згідно вищевказаних вимог повинна бути не менше 8 м., а фактично вона становить 5,5 м.

У всіх установах, до яких вони звертались їм рекомендовано звернутись до суду по питанню встановлення законності та поновлення істотно порушених охоронюваних законом їх прав та інтересів.

На неодноразові їхні звернення та прохання усунути перешкоди в користуванні їх будинком, відповідач зневажливо ігнорував їх законні вимоги. Відверто зневажлива та цинічна поведінка значно молодшого за віком від них відповідача, неповага до старшого, негативно вплинули на стан їх здоров’я, яке значно погіршилось – у   них різко піднявся артеріальний тиск, вони дуже сильно нервували та нервують, адже в них внаслідок порушень законності відповідачем фактично стали темними кімнати, сонце в них не попадає, згубили сон та спокій, що завдало їм значної моральної шкоди, яку вони оцінюють в 3000 гривень кожний.

Тому ОСОБА_6 та ОСОБА_7 просили суд зобов’язати відповідача перенести самочинно побудований будинок АДРЕСА_2 на відстань від їх будинку АДРЕСА_1 не менше 8 метрів, знести самочинно побудовану огорожу, яка суттєво порушує їх охоронювані законом права і фактично унеможливлює нормальне користування квартирами та стягнути з ОСОБА_8 на їх користь по 3000 грн. моральної шкоди кожному.

28.08.2007 р. ОСОБА_8 звернувся в суд з зустрічний позов до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про усунення порушень права власності на землю, перешкод в користуванні земельною ділянкою, знесення об’єктів самочинного будівництва, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, мотивуючи тим, що йому на праві  приватної власності  належить земельна ділянка загальною площею 0,1409 га, на якій розташований житловий будинок з прилеглими до нього надвірними спорудами, що знаходиться за адресою: м. Умань вул. Малофонтанна, 32.

Зазначена земельна ділянка межує з сусідньою земельними ділянками по АДРЕСА_1 власниками яких є ОСОБА_7 - 0,0417 га. та ОСОБА_6 0.1. - 0,0430 га., на зазначеній земельній ділянці розташований одноповерховий (відповідно до правовстановлюючих документів) багатоквартирний житловий будинок № 34, з добудовами та прибудовами, а саме: сараї «Е», «Ж», «б» , гараж «З» та другий поверх з мансардою, які не оформленні належним чином, та не внесені в технічний паспорт ОСОБА_6, що побудовані з істотним порушенням норм та правил які призвели до порушення його права власності.

Зазначені сараї та гараж, що належать ОСОБА_6, є самочинним будівництвом, та їх розміщення є незаконним згідно з листом Уманського управління містобудування та архітектури № 1128 від 02.08.2007 р. і такими, що порушують його права та інтереси, як власника суміжної земельної ділянки і завдають йому суттєвої майнової та моральної шкоди. Таке грубе порушення з боку ОСОБА_6 спростовує висновок позивачів, за первинним позовом, щодо порушення ним  ДБН 360-92** п.3.25*.

Згідно рішення Уманської міської ради від 09.12.2005 р. № 699 про дозвіл на будівництво та на підставі Дозволу на виконання будівельних робіт № 236-1 від 03.10.2006 р. він розпочав будівництво житлового будинку, який здійснюється згідно робочого проекту і у відповідності до наведених вище погоджень та висновків.

Відповідно до погодженої головним архітектором м. Умань проектної документації, протипожежна відстань між будинками становить 7 м, а вищевказані добудовані споруди ОСОБА_6 не були внесені в технічну документацію і, відповідно, не значаться в правовстановлюючих документах, тому вони не могли бути враховані при проектуванні його житлового будинку.

В листопаді 2005 року ним  розпочато благоустрій належної йому земельної ділянки та влаштувано цегельну огорожу, попередньо погоджено із суміжним землекористувачем ОСОБА_6, про що він дав розписку від 28.11.2005 р. про згоду на будівництво саме такого паркану, а погодити влаштування огорожі з ОСОБА_7 не було неможливості у зв’язку з тим, що вона в цьому будинку фактично не проживала, і в той період  по червень 2007 р. перебувала у Росії.

Влаштовуючи цегляну огорожу по межі своєї земельної ділянки, згідно державного акту, він був змушений відступити від визначеної межі в бік зменшення фактичного розміру його земельної ділянки, обходячи сараї «Е», «Ж», «6-1» та гараж «З» належні ОСОБА_6 Вказані споруди виступають за межі території земельної ділянки ОСОБА_6 і фактично знаходяться на його земельній ділянці, у відповідності до висновку Уманського управління земельних ресурсів № 439 від 03.08.2007 р. Загальна довжина цих споруд становить 15 м. 70 см.

Вважає, що ОСОБА_6 допустив дії, які грубо порушують його право власності на земельну ділянку, а саме: без будь-якого дозволу чи договору самовільно та незаконно захопив частину його земельної ділянки, чим зменшив її фактичний розмір на 1 м. 60 см. ширини в подовж межі від А до В,  від встановленого державним актом розміру, незаконно володіє та користується нею, самовільно збудувавши на ній сараї та гараж, відповідно з порушенням  ДБН 360-92** п.3.25*, якими визначено: для догляду за будівлями та здійснення поточного ремонту відстань до сусідньої межі ділянки повинна становити не менше 1 м.

Для усунення перешкод в користуванні його земельною ділянкою необхідно провести знесення сараїв та гаражу, що належать ОСОБА_6 та знести цегляну огорожу, яка була збудована ОСОБА_8 за його власний рахунок, вподовж межі від А до В та встановити її по законній межі, визначеній  державним актом. Згідно затвердженої  кошторисної документації загальна вартість розбирання та влаштування цегляної огорожі від А до В складає 16955 грн., що  становить суму заподіяної йому матеріальної шкоди неправомірними діями ОСОБА_6 Відповідно до п. З ст.386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування йому майнової та моральної шкоди.

Також ОСОБА_6 здійснив самовільно прибудову до свого житлового будинку та добудував до нього другий поверх та мансарду з грубим порушенням державних будівельних норм та правил. Будівництво здійснював і самочинно без затвердженої проектної документації, без дозволу на будівництво та без будівельного паспорту. Тепер будинок ОСОБА_6 з прибудовою та надбудованим другим поверхом і мансардою не відповідають державним будівельним нормам і правилам та протипожежним нормам, згідно з висновком № 1013 МНС України в Черкаській області від 07.08.2007 р., межа вогнестійкості самонесущого фронту не відповідає ступені вогнестійкості будівлі, а також: не виконана вогнезахисна обробка дерев’яних конструкцій горищного приміщення житлового будинку, що може призвести до виникнення пожежно небезпечної ситуації з пошкодженням і знищенням майна власників сусідніх житлових будинків.

Порушивши будівельні норми, добудовану частину будинку ОСОБА_6 відповідно, не може здати в експлуатацію та внести в технічний паспорт, тому з боку самого ОСОБА_6 виник спір, що ним були порушені протипожежні норми: не витримано протипожежної відстані від сусіднього житлового будинку до новобудови, яка повинна становити 6/9 м., а фактично ця відстань становить 6,45 м.

Вважає, що усунувши допущені ОСОБА_6 істотні порушення будівельних норм та правил, шляхом знесення незаконно збудованих сараїв та гаража, які розміщені на його земельній ділянці, та привівши ОСОБА_6 добудований житловий будинок у відповідність до вимог п.3.25 ДБН 360-92**, влаштувавши мінімальну відстань в 1 м. від свого житлового будинку до межі сусідньої земельної ділянки, буде витримана протипожежна відстань між будівлями і спорудами.

Просив  суд зобов’язати ОСОБА_6 знести належні йому сараї «Е», «Ж», «б» та гараж «З», що розташовані на межі земельної ділянки по АДРЕСА_1., якими суттєво порушується його право власності та інші охоронювані законом права, та відновити стан земельної ділянки, який існував до порушення прав власності; привести у відповідність до державних будівельних, пожежних та санітарних норм житловий будинок з прилеглими до нього спорудами, а саме: 1 м. відстані від будинку до межі сусідньої ділянки, та 10 м. відстані від гаража до житлового будинку; крім того, стягнути з ОСОБА_6 на його користь заподіяну йому матеріальну шкоду в результаті незаконного володіння та користування частиною його земельної ділянки, необхідності перенесення огорожі по межі згідно з державним актом в сумі 16955 грн., а також моральну шкоду в сумі 3000 грн., а всього 19955 грн. та судові витрати в розмірі 229,50 грн.

Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 18 листопада 2009 року позов ОСОБА_6 та ОСОБА_7 задоволено частково.

Зобов’язати ОСОБА_8 влаштувати у восьми ланках належної йому кам’яної огорожі будинковолодіння АДРЕСА_2, що розташовані безпосередньо напроти вікон приміщень будинку АДРЕСА_1 що належать ОСОБА_6 та ОСОБА_7, та знаходяться в проміжку між точками т. 29-т. 30 на плані додатку № 1 (т.1 а.с. 199) висновку № 235/370-БТ експертно-будівельного дослідження від 11 серпня 2008 р., заґратовані просвіти на зразок показаних на схемі висновку – додаток № 8 (т.1 ар.с.207).

Стягнуто з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_6 моральну шкоду в розмірі 1500грн.

Стягнуто з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_7 моральну шкоду в розмірі 1500грн.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_8 до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про усунення порушень права власності на землю, перешкод в користуванні земельною ділянкою, знесення об’єктів самочинного будівництва, відшкодування матеріальної та моральної шкоди відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_6 судові витрати в сумі 16 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 просять рішення суду, як незаконне, таке, що не відповідає обставинам справи, постановлене на надуманих доказах відповідача по справі ОСОБА_8, скасувати ухваливши нове рішення по суті позовних вимог.

При цьому вказали, що згідно висновку проведеної по справі будівельно-технічної експертизи встановлено існування заступу на їхні земельні ділянки з боку ОСОБА_8 та те, що його будинок збудований з порушенням вимог ДБН, проте суд не дав цьому належної оцінки.

Судом не вирішено питання щодо відшкодування понесених судових витрат по оплаті проведеної у справі будівельно-технічної експертизи.

Крім того посилаються на ті ж підстави, що і в позовній заяві.

Судова колегія, вирішуючи питання про можливість слухання справи за відсутності ОСОБА_8, від якого надійшло клопотання, викладене в телеграмі, про перенесення розгляду справи, бере до уваги, що особа від якої до суду надійшло клопотання не вказала про  причини неявки, не надала суду документів, які б підтверджували поважність причин його відсутності, у зв’язку з чим не може вважати причину неявки поважною.  

Враховуючи викладене та беручи до уваги вимоги ст. 27 ЦПК України, у відповідності до яких особи, які беруть участь у розгляді справи, зобов'язані  добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки, колегія суддів прийшла до висновку про можливість слухання справи за відсутності ОСОБА_8

Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення ОСОБА_6 та ОСОБА_7 перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її частково задовольнити.

Задовольняючи частково позовні вимоги за первісним позовом суд першої інстанції виходив з того, що будинок збудований ОСОБА_8 відповідає затвердженому проекту та не може вважатись самочинним будівництвом, а зміщення його  в бік земельної ділянки позивачів по первісному позову було вимушеним з об’єктивних причин, що не дає підстав для його знесення. Разом з тим, освітлювальність належних ОСОБА_6 та ОСОБА_7  житлових приміщень, суттєво погіршує кам’яна огорожа збудована ОСОБА_8, тому враховуючи висновки будівельно-технічної експертизи, суд дійшов висновку, що її можливо покращити влаштувавши  у восьми ланках огорожі загратовані просвіти.

Суд також встановив, що діями ОСОБА_8 позивачам за первісним позовом завдано моральну шкоду, яку він оцінив у 1500 грн. кожному.

Відмовляючи в задоволенні вимог за зустрічного позову суд вважав їх недоведеними.

Однак повністю погодитись з таким висновком районного суду не можна, оскільки висновки суду, в частині первісного позову, не в повній мірі відповідають обставинам справи, суд не правильно застосував норми матеріального права.

Судова колегія вважає, що вказані порушення призвели до неправильного вирішення справи, в частині первісного позову, тому суд апеляційної інстанції на підставі п. п. 3, 4 ст. 309 ЦПК України рішення суду першої інстанції в цій частині скасовує, ухвалює нове рішення із наступних підстав.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачі за первісним позовом звернулись в суд з позовом до суміжного землевласника про зобов’язання  ОСОБА_8

перенести самочинно побудований будинок АДРЕСА_2 на відстань від їх будинку АДРЕСА_1 не менше 8 метрів, знести самочинно побудовану огорожу, яка суттєво порушує їх охоронювані законом права і фактично унеможливлює нормальне користування квартирами.

    Відповідно до положень норм статей 16, 386, 391 ЦК України власник вправі звернутися до суду з вимогою про захист порушеного права будь-яким способом, що є адекватним змісту порушеного права, який ураховує характер порушення та дає можливість захистити порушене право, в тому числі шляхом знесення будівлі у разі порушення прав власника і неможливості усунення цих порушень іншим способом.

    Разом з тим, як вбачається зі змісту ч. 7 ст. 376 ЦК України, у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил, суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

    Враховуючи приведену норму закону судова колегія приходить до висновку, що позов, в частині позовних вимог по первісному позову про зобов’язання ОСОБА_8 перенести самочинно побудований будинок АДРЕСА_2 на відстань від їх будинку АДРЕСА_1 не менше 8 метрів, не підлягає до задоволення з тих підстав, що з даною вимогою до суду може звернутись лише відповідний орган державної влади або орган місцевого самоврядування.

Що стосується вимог про  знесення самочинно побудованої огорожі, яка суттєво порушує охоронювані законом права і фактично унеможливлює нормальне користування ОСОБА_6 та ОСОБА_7 квартирами, судова колегія виходить з наступного.

    Пунктом 1 ст. 91 ЗК України встановлено, що власники земельних ділянок зобов'язані дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов'язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон.

Згідно зі ст. 103 ЗК України власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо).

    Відповідно до висновку будівельно-технічної експертизи  № 235/370 – БТ від 11.08.2009 р. площа земельної ділянки, яка знаходиться в фактичному користуванні ОСОБА_6,  не відповідає державному акту  на право власності на земельну ділянку, оскільки фактично площа становить  427,36  м. кв., що на 2,64 м. кв. менше, ніж зазначено в державному акті серія ЧР № 2121532, згідно якого йому виділено 430,0 м. кв. (0,0430 га) Зменшення площі спричинено заступом площею 2,64 м. кв. з боку земельної ділянки № 32, власником якої є ОСОБА_8

    Площа земельної ділянки, яка знаходиться в фактичному користуванні ОСОБА_7,  не відповідає державному акту  на право власності на земельну ділянку, оскільки фактично площа становить  398,35  м. кв., що на 18,65 м. кв. менше, ніж зазначено в державному акті серія ЧР № 2121533, згідно якого їй виділено 417,0 м. кв. (0,0417 га) Зменшення площі спричинено заступом площею 18,66 м. кв. з боку земельної ділянки № 32, власником якої є ОСОБА_8

    Площа земельної ділянки, яка знаходиться в фактичному користуванні ОСОБА_8,  не відповідає державним актам  на право власності на земельні ділянки, оскільки фактично сумарна  площа двох його ділянок становить  1450,16  м. кв., що на 41,16 м. кв. менше, ніж зазначено в державних актах серія ЯА № 476911 (1000 м. кв.) та серія ЯА № 476856 (409 м. кв.), згідно до яких йому сумарно було виділено 1409 м. кв.

    Експерт зазначив, що вищевказані заступи  суттєво впливають на розміри контурів земельних ділянок № 32 та АДРЕСА_1.

    Проте суд першої інстанції дані висновки експертизи залишив поза увагою.

    Судова колегія враховуючи наведені вимоги закону та викладене, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_6 та ОСОБА_7, в частині вимог  про знесення самочинно побудованої огорожі, яка суттєво порушує їх охоронювані законом права і фактично унеможливлює нормальне користування квартирами підлягає до часткового задоволення та зобов’язання ОСОБА_8 усунути перешкоди в користуванні належними ОСОБА_6 та ОСОБА_7 земельними ділянками, шляхом перенесення огорожі в місцях заступу, згідно до державних актів на право власності на земельні ділянки та будівельно-технічної експертизи  № 235/370 – БТ від 11.08.2009 р.

    Крім того, експерт у приведеній експертизі встановив, що освітленість приміщень будинку № 34 , які належать ОСОБА_6  на яку впливає розсіяне та відбите від стін сусідніх фасадів будинків сонячне проміння суттєво погіршує кам’яна огорожа висотою 2,15 – 2,4 м, яка знаходиться на відстані 2,0 м від стіни фасаду будинку № 34, на якому розташовані  вищевказані віконні прорізи.

    Покращити освітлюваність  приміщень квартир ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які орієнтовані вікнами на південний захід в будинку АДРЕСА_1 можливо, влаштувавши  у восьми ланках  кам’яної огорожі сусіднього будинку № 32, яка побудована ОСОБА_8, розташованих безпосередньо навпроти вікон приміщень ОСОБА_6 та ОСОБА_7, заґратовані  просвіти на зразок  показаних експертом на схемі – додаток 8, на плані  (додаток1) вісім ділянок огорожі, в яких необхідно вмонтувати грати, знаходяться  в проміжку між точками т. 29 – т. 30.

    Враховуючи висновок наведеної експертизи, в частині інсоляції квартир ОСОБА_6 та ОСОБА_7, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в цій частині, а саме, зобов’язати ОСОБА_8 влаштувати у восьми ланках належної йому кам’яної огорожі будинковолодіння АДРЕСА_2, що розташовані безпосередньо напроти вікон приміщень будинку АДРЕСА_1 що належать ОСОБА_6 та ОСОБА_7, та знаходяться в проміжку між точками т. 29-т. 30 на плані додатку № 1.

    Крім того, судова колегія враховуючи наведені обставини справи, а також виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості погоджується з висновками суду в частині часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про стягнення з ОСОБА_8 на їхню користь завданої моральної шкоди в розмірі 1500 грн. на користь кожного.

    Що стосується зустрічного позову ОСОБА_8, то в цій частині рішення суду сторонами не оскаржувалось, що свідчить про те, що вони погодились з висновками суду першої інстанції в цій частині.

На ряду з викладеним судова колегія вважає, що вимога заявлена ОСОБА_6 в апеляційній скарзі про стягнення з ОСОБА_8 на  його користь понесених ним судових витрат за проведення експертизи підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

При розгляді справи в суді першої інстанції ОСОБА_6 було здійснено оплату призначеної судом будівельно-технічної експертизи  № 235/370 – БТ від 11.08.2009 р. Згідно до наданих рахунків від 16 січня 2008 р. і 11 серпня 2009 р. ОСОБА_6 сплатив відповідно 703,80 грн. та 1147,20 грн., всього 1851 грн.

Враховуючи, що позовні вимоги ОСОБА_6 задоволені частково, судова колегія приходить до висновку, що стягненню підлягають судові витрати в сумі 925,50 грн.

    Керуючись ст. ст. 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, ст. 405 ЦК України колегія суддів,

                        в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 та ОСОБА_7 задовольнити частково.

Рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 18 листопада 2009 року, в частині позову ОСОБА_6 та ОСОБА_7 до ОСОБА_8 про усунення перешкод в користуванні та знесення об'єктів самочинного будівництва, стягнення моральної шкоди, щодо знесення самочинно побудованого будинку та знесення самочинно побудованої огорожі, скасувати.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про знесення самочинно побудованого будинку відмовити.

Позовні вимоги ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про знесення самочинно побудованої огорожі задовольнити частково.

Зобов’язати ОСОБА_8 усунути перешкоди в користуванні належними ОСОБА_6 та ОСОБА_7 земельними ділянками, шляхом перенесення огорожі в місцях заступу згідно до державного акту про право власності на земельну ділянку ОСОБА_6 серія ЧР № 2121532 від 10.06.2004 р. та державного акту про право власності на земельну ділянку ОСОБА_7 серія ЧР № 2121533 від 10.06.2004 р., та будівельно-технічної експертизи  № 235/370 – БТ від 11.08.2009 р.

Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_6 судові витрати в сумі 925,50 грн.

Рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 18 листопада 2009 року  в частині зобов’язання ОСОБА_8 влаштувати у восьми ланках належної йому кам’яної огорожі заґратованих просвітів, стягнення моральної шкоди, судових витрат та в частині відмови в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_8, залишити без змін.

Рішення  набирає чинності одразу після проголошення і може бути оскаржене до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців.

Головуючий         /підпис/

    Судді             /підписи/

Згідно з оригіналом

Суддя                                               Л.І. Василенко