АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц -2616/2009 р. Головуючий по першій інстанції
Категорія: 41, 42, 44 Бурлака О.В.
Доповідач в апеляційній інстанції
Корнієнко Н.В.
УХВАЛА
іменем України
25 грудня 2009 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Бурлаки В.О.
суддів Корнієнко Н.В., Гончар Н.І.
при секретарі Шульзі Я.В.
з участю адвоката ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_4 – ОСОБА_5 на рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 13 листопада 2009 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_6 про визначення порядку землекористування, визначення меж земельної ділянки та за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні спільною земельною ділянкою шляхом знесення самочинної будівлі, -
встановила:
27 лютого 2008 року позивач ОСОБА_4 звернувся до суду з даним позовом до ОСОБА_6.
Позовну заяву мотивує тим, що 13.08.1996р., згідно договору купівлі-продажу, він купив 2/3 частини будинку АДРЕСА_1 з відповідною частиною надвірних споруд та розташований на земельній ділянці площею 2087 кв.м.
В 1996 р. він розпочав будівництво нового будинку на місці сараю, який в технічному паспорті визначений літерою «Б», оскільки не було визначено межі земельної ділянки, яка відноситься до придбаної ним 2/3 частини будинковолодіння.
Відповідачка ОСОБА_6 має в своєму користуванні 1/3 частину будинку. Відведена їй земельна ділянка, на його думку, повинна бути також меншою за його земельну ділянку, виходячи з часток будинковолодіння.
Проте відповідачка ОСОБА_6 стверджує, що земельна ділянка, на якій був розташований сарай, належить саме їй.
Уточнивши позовні вимоги в судовому засіданні, просить суд визначити порядок користування земельною ділянкою, розташованою в АДРЕСА_1, відповідно до частки в будинковолодінні, яка становить 41/100 частини, згідно з 1-им варіантом висновку судової будівельно-технічної експертизи № 421-БТ від 17 липня 2009 року.
13 березня 2008 року ОСОБА_6 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4 про усунення порушень прав у користуванні спільною земельною ділянкою шляхом знесення самочинної будівлі.
Позовні вимоги мотивує тим, що будинковолодіння по АДРЕСА_1, яке на праві спільної часткової власності належить ОСОБА_6 - 1/3 частина та ОСОБА_4 - 2/3 частини, розташоване на земельній ділянці, яка знаходиться у сторін у спільному користуванні, і між ними не досягнуто згоди з приводу порядку спільного використання.
ОСОБА_4 на території будинковолодіння самовільно розпочав будівництво господарської споруди, яке порушує її права. Мирно прийти до згоди щодо визначення порядку користування спірною земельною ділянкою між співвласниками житлового будинку сторони не можуть.
Тому просила суд зобов’язати ОСОБА_4 усунути порушення прав власності і землекористування ОСОБА_6, для чого знести самовільно збудовану господарську споруду розміром 8,45 м. х 5,43 м., розташовану на спільній земельній ділянці домоволодіння, що належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_6 та ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_1 та визначити порядок подальшого землекористування спірною земельною ділянкою площею 1181 кв.м. між нею та ОСОБА_4
Ухвалою суду від 18 березня 2008 року цивільні справи за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_6 про визначення порядку землекористуванні, визначення меж земельної ділянки та за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про усунення порушень прав у користуванні спільною земельною ділянкою шляхом знесення самочинної будівлі – об’єднані в одне провадження.
26 червня 2008 року ОСОБА_6 змінила позовні, мотивуючи необхідність знесення самочинної будівлі на спірній земельній ділянці тим, що ця споруда шкодить її законним правам та інтересам як землекористувача.
Тому просить суд зобов’язати ОСОБА_4 усунути порушення прав власності і землекористування ОСОБА_6 шляхом знесення самовільно збудовану господарську споруду розміром 8,45 м. х 5,43 м., розташовану на спільній земельній ділянці домоволодіння, що належить на праві спільної часткової власності їй та ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_1.
Рішенням Канівського районного суду Черкаської області від 13 листопада 2009 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено частково.
Вирішено визначити порядок та межі землекористування ділянкою по вул.Бесарабія,7 в м.Каневі, на якій розташоване будинковолодіння, що належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_4 та ОСОБА_6 згідно варіанту № 2 (схема а.с.165) висновку № 421-БТ судової будівельно-технічної експертизи від 17 липня 2009 року, запропонованого Черкаським відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.
Позов ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про усунення порушень прав у користуванні спільною земельною ділянкою шляхом знесення самочинної будівлі - задоволено.
Зобов’язано ОСОБА_4 знести самовільно збудовану господарську споруду розміром 8,45 м. х 5,43 м., позначену в плані літерою Д, яка розташована на земельній ділянці за адресою АДРЕСА_1
В апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_4 – ОСОБА_5 просить змінити дане рішення як незаконне і необґрунтоване, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, ухвалити нове рішення, яким визначити порядок та межі землекористування ділянкою по АДРЕСА_1 на якій розташоване будинковолодіння, що належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_4 та ОСОБА_6, згідно варіанту № 1 (схема а.с. 164) висновку № 421-БТ судової будівельно-технічної експертизи від 17 липня 2009 року, запропонованого Черкаським відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (а.с.152-165).
В задоволенні позову ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про усунення порушень прав у користуванні спільною земельною ділянкою шляхом знесення самочинної будівлі розміром 8,45 м. х 5,43 м., позначену в плані літерою Д, яка розташована на земельній ділянці за адресою м.Канів вул.Бесарабія, 7, просить відмовити як особі, що не є належним позивачем.
Заслухавши учасників судового розгляду, вивчивши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_4 та про задоволення позову ОСОБА_6, суд першої інстанції виходив з того, що визначення порядку користування земельною ділянкою, розташованою по АДРЕСА_1 є найбільш оптимальним по 2-ому варіанту висновку судової будівельно-технічної експертизи № 421-БТ від 17 липня 2009 року.
Крім того, з посиланням на норми матеріального права – ст. 376 ЦК, суд прийшов до висновку, що недобудоване самочинно ОСОБА_4 приміщення розміром 8,45 м. х 5,43 м., позначену в плані літерою Д, розташоване на земельній ділянці за адресою м.Канів вул.Бесарабія, 7 повинно бути знесене, оскільки воно порушує містобудівні норми, житлові будинки для індивідуальних забудовників.
Колегія суддів вважає дане рішення суду незаконним та необґрунтованим.
Відповідно до норми ст.12 ЗК України, розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок у власність громадян, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності на території сіл, селищ, міст належить до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин.
Як видно з матеріалів справи до участі у справі за позовом ОСОБА_6, як треті особи, були залучені відділи виконавчого комітету Канівської міської ради.
На участь у справі направляв свого представника ОСОБА_7 також виконавчий комітет Канівської міської ради згідно довіреності №550 від 3.03.2008 року, строк дії якої визначений по 31.12.2008 року і на день ухвалення рішення ( 13 листопада 2009 року) був неналежним представником, оскільки інша довіреність в матеріалах справи відсутня (а.с.53).
Канівська міська рада до участі у справі залучена не була. Про це підтвердили в апеляційній інстанції і сторони. Тобто, суд, вирішуючи питання про визначення порядку користування земельною ділянкою, яка знаходиться у спільному користуванні сторін, за відсутності даних щодо належності її (земельної ділянки) на момент розгляду справи , вирішив питання про права та обов’язки Канівської міської ради, яка не брала участь у справі.
Відповідно до норми п.4 ст.311 ЦПК дана обставина є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з направленням справи на новий розгляд.
Крім того, слід зауважити, що у вступній частині рішення не зазначені інші особи (крім сторін), які брали участь у судовому засіданні при розгляді справи, хоча згідно журналу судового засідання та технічного носія запису процесу вбачається, що у справі брав участь як третя особа – ОСОБА_7 (а.с.197, 201).
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до Канівського міськрайонного суду.
Разом з тим, районний суд при розгляді справи не звернув увагу на те, що відповідно до норми ст. 376 ЦК у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов’язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.
Між тим, ухвалюючи рішення про задоволення позову ОСОБА_6 про «зобов’язання ОСОБА_4 знести самовільно збудовану господарську споруду», суд керувався саме даною нормою закону, вказавши у рішенні, що самочинна споруда порушує містобудівні норми, житлові будинки для індивідуальних забудовників.
При цьому суд залишив поза увагою та не уточнив можливість пред’явлення ОСОБА_6 позовних вимог в межах ст. 391 ЦК, згідно якої власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Судова колегія звертає також увагу і на ту обставину, що ОСОБА_6 ставить питання про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, яка знаходиться у спільному користуванні сторін, тобто порядок користування якою, на момент подачі позовної заяви, не визначений.
Тому при новому розгляді справи суду необхідно уточнити позовні вимоги, ретельно дослідити всі докази по справі, що стосуються заявленого позову, дати їм належну юридичну оцінку та ухвалити законне, обґрунтоване і справедливе рішення, яке має підкріплюватися достатньо переконливими і зваженими аргументами, а також врахувати те, що суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених Цивільним процесуальним кодексом (ст.10 ЦПК).
Керуюч ись ст. ст.303,307,311,314,315 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_4 – ОСОБА_5 задовольнити частково.
Рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 13 листопада 2009 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_6 про визначення порядку землекористування, визначення меж земельної ділянки та за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про усунення порушень прав у користуванні спільною земельною ділянкою шляхом знесення самочинної будівлі – скасувати .
Справу направити до Канівського міськрайонного суду на новий розгляд іншим складом суду.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України на протязі двох місяців з дня її проголошення.
Головуючий /підпис/
Судді /підписи/
З оригіналом згідно
Суддя Н.В. Корнієнко