Україна
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22 ц– 123/10
Категорія 52 ГоловуючГ Головуючий у 1-й інстанції – Шевцова Т.В.
Доповідач – Каратаєва Л.О.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 січня 2010 року Колегія суддів судової палати по цивільним справам апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого – Михайловської С.Ю.
суддів – Каратаєвої Л.О., Осіяна О.М.
при секретарі – Кононенко І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою Дніпропетровського державного аграрного університету на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 05 жовтня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 про поновлення на роботі, стягнення компенсації за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И Л А:
Рішенням Бабушкінського районного суду м. а Дніпропетровська від 05 жовтня 2009 р. задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до Дніпропетровського державного аграрного університету про поновлення на роботі, стягнення компенсації за час вимушеного прогулу та моральної шкоди. Позивачку поновлено на роботі на умовах безстрокового трудового договору в Дніпропетровському державному аграрному університеті на посаді проректора з фінансово-економічних питань, з відповідача на її користь стягнуто середню заробітну платню за час вимушеного прогулу 8451 грн. 81 коп., моральну шкоду в розмірі 5000 грн., вирішено питання щодо судових витрат.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на недоведеність обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.
Перевіривши матеріали справи законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково з наступних підстав.
Суд першої інстанції, постановляючи рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 встановив, що 03 вересня 2008 року ОСОБА_1 було звільнено з Дніпропетровського державного національного університету в зв’язку з переведенням до Дніпропетровського державного аграрного університету на підставі листа ректора ДДАУ від 16 липня 2008 р. № 16-11-691 (а.с.6). Відповідно до запису № 12 у трудовій книжці ОСОБА_1, остання 04 вересня 2009 р. прийнята на роботу до ДДАУ, наказ № 1709 від 03 вересня 2008 р. на посаду проректора з фінансово-економічних питань (а.с.7-8). В односторонньому порядку, у порушення вимог ст.26 КЗПП України, без погодження з ОСОБА_1, адміністрацією ДДАУ, останній було встановлено випробувальний термін три місяці, який продовжувався у зв’язку з хворобою ОСОБА_1 З наказами про продовження випробувального терміну ОСОБА_1 не знайомилась. У подальшому ОСОБА_1 адміністрацією ДДАУ було запропоновано написати заяву про участь у конкурсі на заміщення вакантної посади проректора з фінансово-економічних питань. Необхідність написання заяви була обґрунтована нібито існуючими правилами прийняття на роботу. Вказана заява ОСОБА_1 була написана 03.06.2009 р. із зазначенням допуску до участі у конкурсі 01 липня 2009 р. (а.с.33). Але 26 червня 2009 р. т.в.о.ректора ДДАУ було видано наказ № 1237 про звільнення ОСОБА_1 в зв’язку з закінченням терміну строкового договору (а.с.36). Підставою звільнення зазначено наказ № 159 від 28.01.2009 р. про продовження роботи до обрання за конкурсом та витяг з протоколу № 11 від 25.06.2009 р. вченої ради ДДАУ, відповідно до якого ОСОБА_1 за результатами конкурсу не обрано на посаду проректора ДДАУ.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції зробив вірні висновки про те, що позивачка приймалась на роботу за переводом з іншого підприємства, на умовах безстрокового договору, оскільки термін дії трудового договору не визначався, не була обізнана про прийняття її на роботу з випробувальним терміном та його продовження. Вказані висновки цілком підтверджуються матеріалами справи. Так, представник відповідача у судовому засіданні підтвердила, що лист ректора ДДАУ про звільнення в зв’язку з переведенням ОСОБА_1 з Дніпропетровського державного національного університету до Дніпропетровського державного аграрного університету від 16 липня 2008 р. № 16-11-691 (а.с.6), ректором ДДАУ не відкликався, у трудовій книжці ОСОБА_1 у запису про прийняття на роботу до ДДАУ відсутній запис про встановлення терміну випробування (а.с.7-8). ОСОБА_1 заперечує свій підпис на наказі про прийняття на роботу (а.с.22) № 1709 від 03.09.2008 р. та вказаний підпис стоїть поверх параграфу стосовно прийняття ОСОБА_1 на роботу, а не під ним. Стосовно наказів про продовження терміну випробування № 2439 від 09.12.2008р. та № 5 від 05.01.2009 р. (а.с.26, 27), то ОСОБА_1 також не була з ними ознайомлена, про що свідчить відсутність її підпису у цих наказах. Суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв до уваги, як доказ ознайомлення ОСОБА_1 із вказаними наказами, акт про відмову останньої від підпису від 06.01.2009 р., оскільки пояснення осіб, які склали акт, у судовому засідання в суді першої інстанції, де вони були допитані в якості свідків, щодо обставин ознайомлення ОСОБА_1 з наказами та складання акту, були плутані та суперечили одне одному. Відповідно до публікації у газеті щодо проведення конкурсу на заміщення вакантних посад, датою проведення конкурсу зазначено 01 липня 2009 року (а.с.13), саме цю дату зазначала ОСОБА_1 у своїй заяві про допуск до участі у конкурсі (а.с.33). Але, наказ про призначення конкурсу на заміщення вакантної посади проректора з фінансово-економічних питань по ДДАУ не видавався, що підтвердила у судовому засіданні представник відповідача. 25 червня 2009 р. ОСОБА_1 була запрошена на засідання вченої ради, де їй було повідомлено, що вона не пройшла конкурс та не обрана на посаду проректора ДДАУ. Конкурс на заміщення вакантної посади фактично не відбувався, документи ОСОБА_1 біло розглянуто на засіданні вченої ради, що також підтвердила у судовому засіданні представник відповідача. Таким чином, звільнення ОСОБА_1 з підстав не проходження за конкурсом не може вважатися законним.
Крім того, відповідачем не було доведено, що прийняття на посаду проректора з фінансово-економічних питань здійснюється лише за умови проходження за конкурсом. Посилання відповідача на ст. 32 Закону України «Про вищу освіту», колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вказана норма Закону не містить вимоги щодо порядку прийняття на посаду проректора шляхом проведення конкурсу на заміщення вакантної посади. Також колегія суддів не приймає до уваги посилання відповідача на Положення про порядок обрання та прийняття на роботу науково-педагогічних працівників Дніпропетровського державного аграрного університету, оскільки останнє було затверджено 22 травня 2009 р. (а.с.98-104), тобто через чотири місяці після прийняття рішення про проведення конкурсу, про що зазначено в наказі № 159 від 28.01.2009 р. (а.с.11).
Таким чином, судом першої інстанції були перевірені все доводи відповідача щодо правомірного звільнення ОСОБА_1 Дослідивши всі обставини по справі та надавши вказаним обставинам належну правову оцінку, суд першої інстанції зробив правильний висновок, щодо порушення трудового законодавства під час прийняття на роботу та звільнення ОСОБА_1 з посади проректора ДДАУ.
Обґрунтовано пославшись на положення ст.26 КЗПП України, відповідно до якої випробування не встановлюється при прийомі на роботу осіб за переведенням з іншого підприємства, звільнення з підстав, передбачених п.2 ч.1 ст. 36 КЗПП України є незаконним, оскільки під час укладання трудового договору сторонами термін його дії не визначався, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог в частині поновлення строків на оскарження зазначених вище наказів та визнання їх недійсними, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.
Приведені в апеляційній скарзі доводи в цій частині, зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці, тоді як, згідно ст.212 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, тому рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає залишенню без змін.
Що стосується стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 моральної шкоди у розмірі 5000 грн., то колегія суддів вважає, що розмір відшкодування є занадто великим. З урахуванням моральних страждань, які були завдані ОСОБА_1, їх тривалості, виходячи з засад розумності та справедливості, колегія суддів вважає за необхідне зменшити суму стягнення в рахунок відшкодування моральної шкоди до 1000 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.303, 307, 308, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів ,-
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу Дніпропетровського державного аграрного університету задовольнити частково.
Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 05 жовтня 2009 року в частині стягнення моральної шкоди змінити, стягнувши з Дніпропетровського державного аграрного університету на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 1000 грн.
В решті рішення залишити без змін.
Рішення апеляційного суду чинне з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двох місяців.
Судді