Справа № 22-ас577 2006 р.                                          Рішення ухвалено під головуванням:

Категорія        21                                                                  Рупака А.А.

Доповідач:  Пащенко Л.В.

УХВАЛА

Апеляційного суду Вінницької області від 03.07.2006 року.

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого: Нагорняка В.А.

Суддів:           Пащенко Л.В.. Мартьянової Л.І.

При секретарі: Мазур Ю.О.

Розглянувши у відкритому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною

скаргою управління Пенсійного фонду України у Вінницькому районі Вінницької

області

на постанову Вінницького районного суду від і 7 травня 2006 року

по справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного

фонду  України  у  Вінницькому районі  Вінницької області,  третьої особи без

самостійних  вимог  - ВАТ  «Вінницький   ламповий   завод»,   про   оскарження

рішення про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах, зобов'язання

нарахування пільгової пенсії, -

Встановила:

В квітні 2006 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до управління Пенсійного фонду України у Вінницькому районі, третьої особи без самостійних вимог - ВАТ «Вінницький ламповий завод», про оскарження рішення про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах, зобов'язання нарахування пільгової пенсії.

В заяві зазначала, що відповідно до наказу №НОМЕР_1 вона з 02.04.1979 року працювала на Вінницькому заводі «ІНФОРМАЦІЯ_1» на посаді ІНФОРМАЦІЯ_2. Наказом №НОМЕР_2 була переведена на посаду ІНФОРМАЦІЯ_3 по 2-му розряду та на даній посаді працювала до 04.04. 1988 року, що підтверджується наказом №НОМЕР_3. Стаж роботи на посаді ІНФОРМАЦІЯ_3 становить 4 роки 8 місяців 3 дні. Вищезазначена посада надавала їй можливість на отримання пільгової пенсії відповідно до Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятих на роботах зі шкідливими умовами праці, зокрема із застосуванням хімічних речовин гостронаправленої дії.

Вважає, що мала право отримувати пільгову пенсію з 06.04.2004 року. Починаючи з вказаного періоду вона неодноразово зверталась до управління

Пенсійного фонду України у Вінницькому районі з заявою про нарахування пільгової пенсії. Однак протоколом №НОМЕР_4 їй було відмовлено з посиланням на ту обставину, що згідно проведеної атестації робочих місць ВАТ «Вінницький ламповий завод» від 30.06.1994 року НОМЕР_5 професія ІНФОРМАЦІЯ_3 не підтверджена. Дане рішення вона оскаржувала до вищестоящих інстанцій та Профспілок області. Отримавши відповіді від Держекспертизи умов праці, облдержадміністрації та роз'яснення Міністерства праці та соціальної політики України, в лютому 2006 року вона повторно звернулась до відповідача з проханням про нарахування пільгової пенсії, однак листом №НОМЕР_6 їй відмовлено з тих самих підстав.

Вважає прийняте рішення управління Пенсійного фонду України у Вінницькому районі незаконним та таким, що порушує її права. Крім того, вважає, що такими діями відповідача їй завдано моральну шкоду, яку вона оцінює в розмірі 3000 грн. Просила задоволити її вимоги.

Постановою Вінницького районного суду від 17 травня 2006 року цозовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано незаконною відмову Управління Пенсійною фонду України у Вінницькому районі про призначення ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах.

Зобов'язано управління Пенсійного фонду України у Вінницькому районі призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах, починаючи з 06.02.2004 року.

В решті позову відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач просить постанову суду, як постановлену з порушенням вимог закону, скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає по слідуючих підставах.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 з 10.08.1983 року була переведена на посаду ІНФОРМАЦІЯ_3 по 2-му розряду та на даній посаді працювала до 04.04.1988 року, що підтверджується копією трудової книжки на ім'я ОСОБА_1 та копією довідки про заробітну плату за 1983-1987 рр. Згідно копії довідки від 07.09.93р. за №НОМЕР_7 посада ІНФОРМАЦІЯ_3, пов'язана із застосуванням окисів свинцю і занесена до Списку №1 розділу ХІІІ п.«в». затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №10 від 26.01.1991 року. Тобто суд встановив, що, хоча наявність шкідливих умов праці при виконанні роботи, на якій працювала позивачка, і були визначені, відповідно до встановленого порядку, лише в 1991 році; але характер її професії передбачав, що зазначені шкідливі умови праці існували і під час роботи позивачки і не могли виникнути лише після 1991 року.

Врахувавши вищезазначені обставини, суд прийшов до вірного висновку, що прийнятим рішенням управління Пенсійного фонду України у Вінницькому районі порушено право позивачки і воно підлягає захисту шляхом поновлення (визнання нечинним).

Постанова суду відповідає матеріалам справи та вимогам закону.

Доводи    апеляційної   скарги    необгрунтовані    і    висновків    суду    не

спростовують,    посилання    на   неправильне   застосування    судом   діючого законодавства є безпідставним.

Керуючись ст. ст. 198, 200, 206 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Вінницькому районі Вінницької області відхилити.

Постанову Вінницького районного суду від 17 травня 2006 року залишити без зміни.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку у Вищий адміністративний суд України протягом одного місяця з дня проголошення.