Справа № 2а-35/10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

    03 лютого 2010 року Царичанський районний суд Дніпропетровської області, як адміністративний суд, у складі:

    головуючого   –  судді Ритова В.І.

    при секретарі  –  Бережній О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Царичанка Дніпропетровської області адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

                                                     В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до інспектора дорожньо-патрульної служби батальйону дорожньо-патрульної служби ВДАІ з обслуговування м. Дніпропетровська ОСОБА_2, в якому просить скасувати постанову АН № 546903 від 22.10.2009 року, якою на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 грн.

    На обґрунтування позовних вимог вказав, що 22 жовтня 2009 року у відношенні нього було винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення, згідно якої 22 жовтня 2009 року, о 13 год. 15 хв., він, як водій автомобіля марки Тойота-Ландкрузер, номерний знак № НОМЕР_1,  здійснив зупинку та стоянку біля дорожньої розмітки 1.4 Жовтий бордюр, на вулицях Харківській-Глинки у м. Дніпропетровськ, чим допустив порушення п. 1.4 ПДР України і це порушення зафіксовано за допомогою приладу «Візир» № 0812568. На нього, ОСОБА_1, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 300 грн.

    Вважає, що постанова є протиправною і підлягає скасуванню, як така, що винесена при відсутності об’єктивних даних про вчинення мною правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, оскільки: 1) 22.10.2009 року, як і упродовж усього жовтня 2009 року, належний йому автомобіль знаходився у користуванні його сина ОСОБА_3; 2) зупинка та стоянка не могла водночас, як зазначено в постанові, відбуватись на двох вулицях – Харківській та Глинки в м. Дніпропетровську; 3) автомобіль сфотографований з передньої та задньої частини , що технічно неможливо при користуванні приладом «Візир» в автоматичному режимі, місце фотографування автомобіля не прив’язано до статичних ідентифікованих предметів вулиці дороги, фотографія вочевидь зроблена в ручному режимі, що за чинним законодавством вимагає складення протоколу про правопорушення з додержанням вимог ст.ст. 254, 256, 268 КУпАП, а протокол має розглядатись з додержанням вимог ст.ст. 276-280 КУпАП.

    В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просить скасувати постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності, оскільки правопорушення він не допустив.

Відповідач в судове засідання не з’явився, звернувся з письмовою заявою про розгляд справи у його відсутності, позов ОСОБА_1 не визнає.

    Вислухавши пояснення позивача,  свідка, оцінивши в сукупності зібрані по справі докази, суд приходить до наступного висновку.

    Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

    Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

    Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

    Оскільки відповідач в судове засідання не з’явився, суд розглядає адміністративну справу на підставі доказів, що маються в справі.

    В матеріалах адміністративної справи мається постанова про накладення на ОСОБА_1  адміністративного стягнення  ( а.с. 4), в якій зазначено, що позивач порушив Правила дорожнього руху, а саме: 22.10.2009 року, о 13 год. 15 хв., ОСОБА_1, як водій автомобіля Тойота, номерний знак НОМЕР_1, у м. Дніпропетровську на вул. Харківській-Глинки здійснив зупинку та стоянку біля дорожньої розмітки 1.4 Жовтий бордюр, чим допустив порушення п. 1.4 ПДР України, додаток 2.

Відповідно до п. 1.4 розділу 34 ПДР України, жовта широка суцільна лінія позначає місця, де заборонено зупинку та стоянку транспортних засобів. Застосовується самостійно або в поєднанні із знаком 3.34 «Зупинку заборонено» і наноситься біля краю проїзної частини або поверх бордюру.

На підтвердження вчинення правопорушення ОСОБА_1 до матеріалів справи прикладений доказ – фотокартка автомобіля позивача здійсненого за допомогою приладу Візір № 0812568, але суд  не може визнати це фото як доказ  та не приймає його до уваги, оскільки ні знаку про заборону стоянки чи зупинки, ні жовтого бордюра, як зазначено в постанові про накладення адміністративного стягнення,  на  фотокартці не видно.                        

Жодного будь-якого іншого об’єктивного доказу, того, що ОСОБА_1, керуючи автомобілем Тойота, номерний знак НОМЕР_1, здійснив зупинку та стоянку у м. Дніпропетровську на вул. Харківській-Глинки біля дорожньої розмітки 1.4 Жовтий бордюр, чим допустив порушення п. 1.4 ПДР України, додаток 2., в матеріалах справи немає .

    Відповідач в судове засідання  не з’явився і не надав жодного об’єктивного доказу про вчинення позивачем правопорушення, не спростував доводи позивача про те, що саме він порушив правила зупинки та стоянки, яке саме правило було порушено: зупинки чи стоянки, в якому режимі було зафіксоване правопорушення: в автоматичному чи в ручному і чому відповідач не впевнився, хто керує автомобілем і допустив порушення правил дорожнього руху та не склав у відношенні саме водія протокол про адміністративне правопорушення, хоча обов’язок доказування  по справі лежить на ньому.

    В той же час позивач як в позовній заяві так і в судовому засіданні зазначає, що  22.10.2009 року він автомобілем не керував, керував автомобілем його син ОСОБА_3, а він перебував в автомобілі в якості пасажира, тому не визнає себе винним у вчиненні правопорушення.

    Допитаний в якості свідка ОСОБА_3 пояснив, що дійсно 22 жовтня 2009 року він керував автомобілем батька ОСОБА_1 в м. Дніпропетровську, але не пам’ятає, щоб порушував правила дорожнього руху. Його ніхто не зупиняв, протоколу на нього ніхто не складав  і постанову у відношенні нього ніхто не виносив. Батько знаходився в автомобілі в якості пасажира, він же має посвідчення водія і керував автомобілем на законних підставах. Звичайно десь зупинялися по своїх потребах, але не пам’ятає, щоб він порушив правила зупинки або стоянки. Ніхто  до нього ніяких претензій з цього приводу не пред’являв.

    За вказаних обставин суд вважає, що в матеріалах відсутні докази того, що ОСОБА_1  порушив вимоги ч. 1 ст.122 КУпАП, а тому у відповідача ОСОБА_2 не було законних підстав для накладення на позивача адміністративного стягнення.

    Враховуючи вказане вище, суд приходить до висновку, що  постанова серії АН №546903 від 22.10.2009 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення  являється незаконною і повинна бути скасована .

    На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 158, 159, 160-163, 167 КАС України, суд

                                                     П О С Т А Н О В И В:

 Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,  задовольнити.

    Визнати протиправною та скасувати постанову серії АН № 546903 від 22 жовтня 2009 року    про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення і накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 (триста) грн. за відсутністю в його діях складу вказаного правопорушення.

    Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави  3 грн. 40 коп. судових витрат.

    Постанова може бути оскаржена до апеляційного адміністративного суду Дніпропетровської області протягом десяти днів з подачею апеляції через районний суд або шляхом подачі протягом десяти днів з дня її проголошення заяви про апеляційне оскарження постанови з послідуючою подачею протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження постанови апеляційної скарги через районний суд.

    Головуючий                                                                                   В.І.Ритов.