АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

_______________________________________ ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ_____________________________________

Справа № 11 "а" - 493 / 2006                                                            Категорія: кримінальна.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: Байдак В.Г. Доповідач: Суржок А.В.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого Суржок А.В. суддів: Гуцола П.П., Дудікова В.І.

за участю прокурора Заброцької Л.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці 13 липня 2006 року кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Замостянського районного суду м. Вінниці від 5 травня 2006 року, яким, -

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, раніше не судимий, -

визнаний винним та засуджений за ст. 185 ч. 2 КК України на 2 роки позбавлення волі; за ст. 186 ч. 2 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів визначено до відбуття 4 роки 6 місяців позбавлення волі.

Відповідно до ст. 75 КК України постановлено звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням і встановлено іспитовий строк 3 роки.

На підставі ст. 76 КК України застосовані вимоги пунктів 2, 3, 4 цієї статті.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, згідно ст. 89 КК України не судимий, -

визнаний винним та засуджений за ст. 186 ч. 2 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі.

Відповідно до ст. 75 КК України постановлено звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням і встановлено іспитовий строк 3 роки.

На підставі ст. 76 КК України застосовані вимоги пунктів 2, 3, 4 цієї статті.

В строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_2 зараховано час утримання його під вартою з 29 жовтня 2004 року по 17 січня 2006 року.

За вироком суду ОСОБА_1 і ОСОБА_2 визнані винними у скоєнні таких злочинів:

1.  29 жовтня 2004 року приблизно о 2 год. 30 хв. ночі ОСОБА_1 і ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою між собою, по вул. Коцюбинського в м. Вінниці, підійшли на тролейбусній зупинці універсам "Вінниця" до ОСОБА_3 і шляхом грабежу, застосовуючи насильство, яке не є небезпечними для життя і здоров'я потерпілої, вирвали у ОСОБА_3 сумочку з грішми та іншими матеріальними цінностями на загальну суму 1780 грн., спричинивши потерпілій легких тілесних ушкоджень.

2.           В цю ж ніч 29 жовтня 2004 року приблизно о 3-й год. ночі, ОСОБА_1, перебуваючи в нетверезому стані і продовжуючи злочинну діяльність, біля пологового будинку АДРЕСА_1 підійшов до ОСОБА_4, яка тут проходила і повторно відкрито вирвав у неї жіночу сумочку з грішми та іншими матеріальними цінностями на загальну суму 1166 грн.

3.           7 травня 2005 року біля 6 год. ранку, ОСОБА_1, проводжаючи додому ОСОБА_5, біля будинку АДРЕСА_2, викрав з її сумочки мобільний телефон "Сіменс А-52" з сім-картою, спричинивши шкоду потерпілій на суму 690 грн.

В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, просить вирок районного суду щодо засуджених ОСОБА_1 і ОСОБА_2 скасувати, через невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості злочинів та особам засуджених. Постановити по справі новий вирок апеляційного суду та призначити ОСОБА_1 і ОСОБА_2 біль суворе покарання.

Заслухавши доповідача, міркування прокурора Заброцької Л.О. про підтримання апеляції державного обвинувача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора задоволенню не підлягає.

Висновок суду про винуватість ОСОБА_1 і ОСОБА_2 в скоєнні встановлених злочинів, при обставинах, викладених у вироку суду, є обґрунтованим не оскаржується в поданій апеляції і підтверджується доказами повно перевіреними в судовому засіданні, яким суд дав вірну юридичну оцінку і кваліфікацію.

Доводи апеляції про м'якість призначеного судом засудженим покарання є непереконливими.

Суд засудженим ОСОБА_1 і ОСОБА_2 призначив покарання у відповідності до вимог ст. 65 КК України і воно є необхідним й достатнім для їх виправлення та попередження нових злочинів.

Суд врахував, що засудженні позитивно характеризуються, є не судимими особами, щиро розкаялись у вчиненому, добровільно відшкодували завдані збитки потерпілим, а також думку потерпілих, які просили суд не позбавляти волі ОСОБА_1 і ОСОБА_2

З урахуванням зазначених обставин справи, колегія суддів вважає, що підстав до скасування вироку суду і призначення засудженим більш суворого покарання на вбачається.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія

суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, залишити без задоволення, а вирок Замостянського районного суду м. Вінниці від 5 травня 2006 року відносно ОСОБА_1, ОСОБА_2 - без змін.