Справа № 2-207/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

(заочне)

      22 січня  2010 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

      в складі: головуючого Піцикевич І.Й.,

                     при секретарі Грабар Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дрогобичі справу за позовом Закритого акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1   про стягнення заборгованості по кредитному договору, -

в с т а н о в и в

Позивач ЗАТ КБ "ПриватБанк" звернувся  з позовом про стягнення заборгованості по кредитному договору в сумі 592, 56 доларів США до відповідача ОСОБА_1, посилається на те, що відповідно до укладеного договору № Е/V 2334 від 01.12.2006 року ОСОБА_1 04.12.2006 року отримав кредит у розмірі 4000 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 23.00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення  01.12.2008 року.

Згідно статей 526. 527, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону, в порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав.

У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 14.05.2009 року має заборгованість - 592,56 долара  США яка складається з наступного:

- 503,06 долара  США - заборгованість за кредитом;

- 87.23 долара  США - заборгованість по процентам за користування кредитом;

- 2,27 долара  США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором були укладені договори застави:

ЗАТ КБ „ПриватБанк” і відповідач 01.12.2006 року уклали договір застави № б/н згідно з договором застави відповідач надав в заставу належне йому майно, а саме: автомобіль „Фіат” (модель: Темпра S 56, рік випуску: 1991, № кузова/шасі: ZFА15900007207389, реєстраційний номер НОМЕР_1);    

ЗАТ КБ „ПриватБанк” і відповідач 01.12.2006 року уклали договір застави № б/н (далі - договір застави-2). Згідно з договором застави-2 відповідач надав в заставу належне йому майно, опис якого зазначено в договорі застави 2.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Договором застави передбачено,  що у  випадку  порушення  заставодавцем-позичальником зобов'язань за кредитним договором, або за договором застави. заставодавець зобов'язаний передати предмет застави заставодержателю в заклад.

В порушення вищезазначених вимог закону та умов договору, відповідач зобов'язання за кредитним договором не виконує; предмет застави в заклад банку не передав.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про заставу", за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі. що визначаються на момент фактичного задоволення. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано (ч. 1 ст. 20 ЗУ "Про заставу". Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом, або договором застави (ч б ст. 20 ЗУ "Про заставу").

Згідно з договором застави, звернення стягнення та реалізація предмета застави здійснюється відповідно до чинного законодавства та цього договору, і в тому числі шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю з правом  укладання заставодержателем договору купівлі-продажу предмету застави від імені заставодавця.

Приймаючи до уваги, що ПриватБанком заявлено позов саме з підстав вказаних у попередньому абзаці, цілком очевидно, що виконання рішення суду стосовно звернення стягнення на предмет застави шляхом надання права безпосереднього продажу конкретному покупцю, - неможливо без фактичного знаходження предмету застави у володінні ПриватБанку.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, одним із способів захисту судом цивільних прав та інтересів є примусове виконання зобов'язання в натурі. Примусове виконання зобов'язання в натурі, - це спосіб захисту, який випливає з загального принципу повного і належного виконання зобов'язання та полягає в зобов'язанні здійснити дію, або утриматися від її здійснення, незалежно від застосування до боржника інших заходів впливу.

З огляду на те, що законом та умовами договору передбачено обов'язок відповідача передати предмет застави в заклад заставодержателя (ПриватБанку), вважаємо вимогу  стосовно зобов'язання відповідача виконати зобов'язання в натурі, - законною і обґрунтованою.

Також зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 28 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", якщо протягом 30 днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального  обтяження  зобов'язання  боржника,  виконання  якого забезпечене обтяженням, залишається невиконаним і в разі, якщо предмет забезпечувального обтяження знаходиться у володінні боржника, останній зобов'язаний на вимогу обтяжувача негайно передати предмет обтяження у володіння обтяжувача (заклад). Аналогічна умова міститься в договорі застави.

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет застави в рішенні суду зазначаються спосіб реалізації предмета застави із застосуванням однієї із процедур, передбачених ст. 26 цього Закону, яка передбачає і продаж предмета застави шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем.

Відповідно до ст. 590 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду.

Об'єднання в одній позовній заяві кількох вимог вважаємо обґрунтованим, оскільки заявлені вимоги випливають з одних і тих же підстав; підтверджуються одними й тими ж доказами; їх спільний розгляд прискорить вирішення справи та забезпечить своєчасне поновлення порушених прав позивача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 16, 526, 527, 530, 590, 1050. 1054 Цивільного кодексу України, статтями 19,20 Закону України "Про заставу", статтям 25. 28 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", статтями 3,15. 107 Цивільного процесуального кодексу України ПриватБанк просить суд:

1. Передати в заклад ?риватБанку” шляхом вилучення у ОСОБА_1 (82100, Львівська обл., м. Дрогобич, вул. Майдан ринок, буд. 26. кв. 5, ІПН: НОМЕР_2) належне йому на праві власності заставлене майно, а саме:

автомобіль Фіат (модель: Темпра S 56, рік випуску: 1991, № кузова/шасі: ZFА15900007207389. реєстраційний номер: ВС3519АТ).

2. Передати в заклад „ПриватБанку” шляхом вилучення у ОСОБА_1 (82100. АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_2) належне йому на праві власності заставлене майно, яке зазначеного в договорі застави № б/н від 1.12.2006 р.

Звернути стягнення на автомобіль Фіат (модель: Темпра S 56, рік випуску: 1991, № кузова/шасі: ZFА15900007207389. реєстраційний номер: ВС3519FМ) шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю з правом укладення заставодержателем договору купівлі-продажу предмета застави від імені заставодавця із зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також наданням „ПриватБанку” всіх повноважень для здійснення продажу.

Звернути стягнення на майно, яке зазначено в договорі застави № б/н від 1.12.2006 р. шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю з правом укладення заставодержателем  договору купівлі-продажу предмету застави від імені заставодавця.

Стягнути з відповідача в користь позивача судовий збір в сумі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 250 грн.

Представник позивача ОСОБА_2 позов підтримала, посилається на обставини, викладені у позовній заяві, пояснила, що відповідач не виконав свого зобов’язання по поверненню кредиту, заборгованість становить 592,56 доларів США, що еквівалентно 4518 грн. 39 коп., оскільки виконання зобов’язання забезпечено договорами застави, то просить звернути стягнення на заставлене майно.

Відповідач ОСОБА_1 на виклики до суду не з’явився тричі, хоча повідомлявся належним чином про час та місце розгляду справи, проте за місцем свого проживання він відсутній, про зміну місця проживання відповідач не повідомив, а тому суд ухвалив про заочний розгляд справи.

З оглянутого розрахунку заборгованості за кредитним договором  № Е/V 2334 від 01.12.2006 року, укладеного між позивачем та відповідачем вбачається, що станом на 14 травня 2009 р. заборгованість позивача перед відповідачем по даному договору становить: заборгованість за кредитом -503,06 долара США, заборгованість за відсотками – 87,23 долара США,  нарахована пеня -  2, 27 долара США, загальна сума заборгованості – 592, 56 долара США.

З оглянутого кредитного договору № Е/V 2334 від 01.12.2006 року, вбачається що він укладений  між позивачем та відповідачем, відповідно до якого банк надав відповідачеві кредит на суму 4000 доларів США, а відповідач зобов’язався протягом 24 місяців до 1 грудня 2008 р. повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитом в розмірі 23 % річних.

З оглянутого договору застави від 1 грудня 2006 р. вбачається, що він укладений між позивачем та відповідачем відповідно до умов даного договору відповідач в забезпечення виконання к кредитного договору № Е/V 2334 від 01.12.2006 року заставив належний йому автомобіль Фіат (модель: Темпра S 56, рік випуску: 1991, № кузова/шасі: ZFА15900007207389. реєстраційний номер: ВС3519FМ), вартість якого визначена сторонами в розмірі 17675 гривень, що за курсом національного банку України становило 3500 доларів США.

З оглянутого договору застави від 1 грудня 2006 р. вбачається, що він укладений між позивачем та відповідачем відповідно до умов даного договору відповідач в забезпечення виконання к кредитного договору № Е/V 2334 від 01.12.2006 року заставив належне йому майно: телевізор „Самсунг” 2006 р/в вартістю 1212 грн., цифрову відеокамеру „Самсунг” модель SCL 907 2005 р/в вартістю 1010 грн., холодильник „Ардо” двохкамерний 2001 р.в. 757,50 грн., газову плиту „Ардо” 2000 р.в. вартістю 404 грн., стінку трьохсекційну 1999 р.в. вартістю 454,50 грн., м’яку частину (диван та два крісла) темного кольору 2004 р.в. вартістю 1212 грн., спальню (два ліжка, дві тумбочки, трюмо, комод) 2004 р.в. вартістю 1515 грн., телевізор „Самсунг”, 72 см. 2006 р.в. вартістю 1212 грн.

З оглянутих платіжних доручень від 25 травня 2009 р. вбачається, що позивачем сплачено судові витрати по оплаті судового збору в сумі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 250 грн.

Даючи оцінку дослідженим в судовому засіданні доказам, суд приходить до переконання, що позов підлягає до задоволення, цими доказами встановлено, що між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, за яким відповідач ОСОБА_1 отримав кредит в сумі 4000 доларів США та зобов’язався своєчасно сплачувати кредит та відсотки за користування кредитом. В забезпечення виконання зобов’язань між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договори застави майна та автомобіля. Відповідач  зобов’язання за кредитним договором не виконує, предмети застави в заклад банку непередані.

Оскільки відповідач ОСОБА_1 не виконує своєчасно і належним чином умови кредитного договору, то з нього слід стягнути 4518 (чотири тисячі п’ятсот вісімнадцять) гривень 39 коп., що еквівалентно 592 (п’ятсот дев’яносто два) долара 58 центів США заборгованості по кредиту, ці вимоги ґрунтуються на вимогах ст.ст. 527,530, 1049,1054,1057 ч.2 ЦК України.

Відповідно до вимог ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов’язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває права звернення стягнення на предмет застави і має право задовольнити в повному об’ємі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов’язання, а також витрат, понесених у зв’язку з пред’явленням вимоги.

Відповідно до ч. 2 ст.590 ЦК України заставодержатель набуває право звернення на предмет застави в разі, коли зобов’язання не буде виконано у встановлений строк, як що інше не встановлено договором або законом, а відповідно до ч. 5 цієї статті, якщо предметом застави є дві або більше речей (два або більше права), стягнення може бути звернене на всі ці речі (права) або на будь яку з речей (прав) на вибір заставодержателя.

Відповідно до ст. 591 ЦК України реалізація предмета застави, на який звернено стягнення, проводиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом, а відповідно до ч. 2 цієї статті початкова ціна предмета застави для його продажу з публічних торгів визначається в порядку, встановленому договором, якщо звернення проводиться за рішенням суду, суд у своєму рішенні може визначити початкову ціну предмета застави.

Оскільки відповідач не виконав свого зобов’язання по кредитному договору, то для забезпечення виконання зобов’язання слід звернути стягнення на предмет застави з врахуванням суми боргу та вартості заставленого майна, зазначеного в договорах застави,

Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача слід стягнути в користь позивача судові витрати в сумі 301,00  грн.

Керуючись ст.ст.209,212-215,88, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 526,527,530, 589-591,1049,1054,1057 ч.2 ЦК України суд,  

в и р і ш и в :

Позов задовольнити, стягнути з  ОСОБА_1 в користь Закритого акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на р/р 29092829003111 в ЗАТ КБ «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, заборгованість по кредитному договору в розмірі 4518 (чотири тисячі п’ятсот вісімнадцять) гривень 39 коп., що еквівалентно 592 (п’ятсот дев’яносто два) долара 58 центів США  та 301,00 (триста одну) гривню 00 коп. сплачених судових витрат.

Стягнення провести за рахунок заставленого майна   автомобіля Фіат (модель: Темпра S 56, рік випуску: 1991, № кузова/шасі: ZFА15900007207389. реєстраційний номер: ВС3519FМ), вартість якого визначена сторонами в розмірі 17675 гривень, що за курсом національного банку України становило 3500 доларів США, телевізора „Самсунг” 2006 р/в вартістю 1212 грн., цифрової відеокамери „Самсунг” модель SCL 907 2005 р.в вартістю 1010 грн., холодильник „Ардо” двохкамерний 2001 р.в. 757,50 грн., газову плиту „Ардо” 2000 р.в. вартістю 404 грн., стінку трьохсекційну 1999 р.в. вартістю 454,50 грн., м’яку частину (диван та два крісла) темного кольору 2004 р.в. вартістю 1212 грн., спальню (два ліжка, дві тумбочки, трюмо, комод) 2004 р.в. вартістю 1515 грн., телевізор „Самсунг”, 72 см. 2006 р.в. вартістю 1212 грн. шляхом його продажу з публічних торгів в розмірі необхідному для задоволення вимог позивача на суму 4518 (чотири тисячі п’ятсот вісімнадцять) гривень 39 коп., що еквівалентно 592 (п’ятсот дев’яносто два) долара 58 центів США.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Львівської області шляхом подачі заяви про його апеляційне оскарження до суду, що постановив його, протягом десяти днів з дня його оголошення з наступною подачею апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня подачі заяви, а відповідачами в ті ж строки з дня отримання копії рішення.

Відповідач ОСОБА_1 вправі подати заяву про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя