ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
05.04.07р. | Справа № 22/151-07 |
за позовом Приватного підприємства "Менора", м. Керч
до Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ
про стягнення 13581грн. 72 коп.
Суддя Пуппо Л.Д.
Представники :
Від позивача: Гавриш Н.Б. - дов. від 05.01.07.
Мартиненко М.М. - дов. від 05.01.07.
Від відповідача: Шляєв І.В. - дов. № 74 від 01.01.07.
СУТЬ СПРАВИ
Позивач просить стягнути з відповідача 13581 грн. 72 коп. вартості недостачі антрациту за залізничними накладними № 48342965,48612825.
Відповідач позов не визнав, посилаючись на порушення відправником правил навантаження і розміщення вантажу та пропущення позивачем строку позовної давності.
ВСТАНОВЛЕНО
За вказаними вище накладними на адресу позивача від ДП „Ровнькиантрацит” у вагонах №№ 67670679, 67377325 прибув антрацит за вагою і навантаженням останнього, в накладних відправником вказана його маса по 69000 кг в кожному, вантаж маркований.
За положеннями статті 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача ... під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами..., які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення в тому числі невідповідності маси вантажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.
У доповнення до акту № 8344 станції Джанкой від 25.07.06. щодо поглиблення та порушення маркування на станції Керч 26.07.06. складено комерційний акт БН 745410/66, в якому зазначено, що після зважування у порівнянні з масою, вказаною відправником в накладній 48342965, вантажу у вагоні 67670679 виявилося на 23550 кг менше. Вантаж прибув у справному вагоні. Навантаження нижче бортів 50-60см без технологічних скосів є поглиблення з півночі, праворуч з середини 1-го і над 2 м люками поглиблення 200х150х30см. З півдня із середини 1-го і над 2,3,4 люками поглиблення 450х150х30см. Витікання вантажу немає. Люки, двері зачинені. Відсутній вантаж у вагоні вміститися міг. Слідів ущільнення поверхні вантажу котком не виявлено, фактично маркування відсутнє.
У доповнення до акту № 8924 станції Джанкой від 07.08.06. щодо поглиблення на станції Керч 08.08.06. складено комерційний акт БН 745416/73, в якому зазначено, що після зважування у порівнянні з масою, вказаною відправником в накладній 48612825, вантажу у вагоні 67377325 виявилося на 10000 кг менше. Вантаж прибув у справному вагоні. Навантаження нижче бортів 20-30см без маркування. З півдня , праворуч на 1,2,3 люками є поглиблення 350х170х40см. З півночі праворуч над 1,2 люками поглиблення 200х150х40см, над 3,4 люками поглиблення 220х120х30см. З півночі, ліворуч над 1,2 люками поглиблення 200х100х30см. Витікання вантажу немає. Двері, люки, зачинені. Відсутній вантаж у вагоні вміститися міг. Слідів ущільнення поверхні вантажу котком не виявлено, Слідів застосування маркування відправника немає.
Акти складені у відповідності з Правилами складання актів.
З огляду на викладене вбачається, що недостача у спірних вагонах виникла при транспортуванні, оскільки до перевезення вантаж прийнятий залізницею без зауважень, а до одержувача він надійшов з ознаками доступу до нього (поглиблення) і недостачею, тому відповідальність за недостачу повинна бути покладена на першого відповідача.
Проте суд вважає, що у задоволенні вимог відносно залізниці повинно бути відмовлено, виходячи з наступного:
відповідно до статті 908 Цивільного кодексу України умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Позовна давність для позовів до залізниць встановлена, зокрема, статтею 136 Статуту залізниць України, якою передбачено, що позови до залізниць можуть бути подані у шестимісячний термін, який обчислюється відповідно до вимог статті 134 цього Статуту.
Цивільний кодекс України, який є основним актом цивільного законодавства, регулює особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. У тому числі цей Кодекс поширюється на господарські відносини, що мають вказані ознаки.
Частиною другою статті 9 Цивільного кодексу України встановлено, що законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання. Таким законом є, зокрема, Господарський кодекс України, який набрав чинності одночасно з Цивільним кодексом України, та норми якого у регулюванні майнових відносин суб’єктів господарювання є спеціальними по відношенню до норм Цивільного кодексу України.
Це стосується і положень про позовну давність.
Частиною першою статті 223 Господарського кодексу України передбачено, що при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний і скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлено цим Кодексом.
Згідно з частиною четвертою статті 315 Господарського кодексу України для пред’явлення заявником до перевізника позовів, що випливають з перевезення, встановлюється шестимісячний строк. Такої ж тривалості установлено строк для подання позовів до залізниць, зокрема, статтею 136 Статуту залізниць України передбачено, що позови до залізниць можуть бути подані у шестимісячний термін, який обчислюється відповідно до вимог пункту 134 цього Статуту.
Відтак, з огляду на положення статей 134, 136 Статуту залізниць України, вказаний термін позовної давності у даній справі пов’язаний з днем настання подій, що є підставою для подання позову, а саме, з днем видачі вантажу та виявлення при цьому його недостачі, засвідченої комерційними актами.
Звертаючись до суду з даним позовом 13 березня 2007 року про стягнення грошових коштів за документами, складеними в червні 2006 року, позивач цей строк пропустив.
Відповідно до частини четвертої статті 267 Цивільного кодексу України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.
Позивач не клопотав про відновлення пропущеного строку, не подав докази наявності поважних причин пропущення позовної давності.
Керуючись статтею 267 Цивільного кодексу України, статтею 223, частиною 4 статті 315 Господарського кодексу України, статтями 134, 136 Статуту залізниць України, статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ
В позові відмовити.
Суддя Л.Д.Пуппо