РІШЕННЯ

Справа № 332/08

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2008 року

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої Єлізаренко І.А.,

секретаря Кравченко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди, -

встановив:

Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_1, ОСОБА_3 звернулися до суду з позовними заявами, уточнюючими позовними заявами до ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди.

В обгрунтування своїх позовних вимог позивачі посилаються на те, що 17.09.2005 року ОСОБА_5, знаходячись в трудових відносинах з ОСОБА_4 і керуючи належним ОСОБА_4 автомобілем НОМЕР_1 не впорався з керуванням автомобілем та допустив зіткнення з автомобілем ВАЗ 21033 д/н 507-72, яким керував ОСОБА_1 Крім ОСОБА_1 в автомобілі ВАЗ 21033 знаходилися ОСОБА_1 та ОСОБА_3, які отримали тяжкі тілесні ушкодження. Вироком Новомосковського міськрайонного суду від 29.11.2006 року ОСОБА_5 визнано винним в скоєнні злочину, передбаченого ст. 286 ч.2 УК України. Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 23.03.2007 року вирок в частині цивільного позову було скасовано і справу направлено на новий судовий розгляду в порядку цивільного судочинства. Вважають, що ОСОБА_4 повинен відшкодувати спричинену їм моральну шкоду діями його працівника ОСОБА_5, оскільки в результаті ДТП було пошкоджено автомобіль, яким керував та володів ОСОБА_1. Автомобіль не підлягає ремонту, було порушено нормальний стан життя ОСОБА_1 Крім того діями ОСОБА_5 було спричинено моральну шкоду ОСОБА_1 та ОСОБА_3, які в результаті ДТП отримали тяжкі тілесні ушкодження, на теперішній час є інвалідами третьої групи, було порушено їх нормальний спосіб життя, вони довгий час хворіли та лікувалися. Тому ОСОБА_1 просить стягнути з ОСОБА_4 на його користь 10 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, ОСОБА_1 просить стягнути з ОСОБА_4 на його користь 147 500 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, ОСОБА_3 просить стягнути з ОСОБА_4 на її користь 147 500 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

В ході судового розгляду справи позивачі, кожен окремо, звернулися до суду з заявами, в яких відмовилися від своїх позовних вимог до Страхової компанії „Еталон", про що судом було винесено відповідну ухвалу. Також позивачі, кожен окремо, звернулися до суду з заявами, в яких просили залишити без розгляду їх позови до Таксопарку Таксі „Діана", ОСОБА_5 та залишити без розгляду їх позовні вимоги до ОСОБА_4 в частині відшкодування матеріальної шкоди, про що судом було винесено відповідні ухвали.

Позивачі ОСОБА_1І, ОСОБА_1, ОСОБА_3 в судовому засіданні, кожен окремо, підтримали свої позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, уточнюючих позовних заявах, а також на свої пояснення, дані в судовому засіданні.

Представник позивачів ОСОБА_6 в судовому засіданні просив позови задовольнити.

Представники відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в судовому засіданні, кожен окремо, позовні вимоги не визнали, пояснивши, що позивачам моральну шкоду спричинив саме ОСОБА_5 і просили в задоволенні позву відмовити.

Третя особа ОСОБА_5 в судове засідання не з"явився, не повідомивши суд про причини своєї неявки, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення судової повістки (а.с. 107).

Суд, вислухавши позивачів, представника позивачів, представників відповідача, дослідивши матеріали справи вважає, що позови підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Встановлено судом та підтверджується матеріалами справи 17.09.2005 року ОСОБА_5 керуючи автомобілем НОМЕР_2, який належав ОСОБА_4 не впорався з керуванням та допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_3, яким керував та володів згідно доручення ОСОБА_1 (а.с. 17-18). В результаті ДТП автомобіль, яким керував ОСОБА_1, був значно ушкодження. Крім того на момент ДТП, в автомобілі ВАЗ-21033 знаходилися ОСОБА_1 та ОСОБА_3, які в результаті ДТП отримали тяжкі тілесні ушкодження (а.с. 114-120), після чого на теперішній час є інвалідами другої та третьої групи відповідно (а.с. 51, 58). Згідно вироку Новомосковського міськрайонного суду від 30.11.2006 року ОСОБА_5 визнано винним в скоєнні злочину, передбачено ч.2 ст. 286 КК України (а.с. 9-13). З гідно ухвали апеляційного суду Дніпропетровської області від 23.03.2007 року вказаний вирок в частині цивільного позову скасовано і справу направлено на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства. В іншій частині вирок залишено без змін (а.с. 7, 8).

Згідно ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов"язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову, з питань чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_5 на момент скоєння ДТП перебував в трудових відносинах з ОСОБА_4 (а.с. 113, 128-129) та керував автомобілем, власником якого є ОСОБА_4 (а.с. 19-20). Зазначені обставини підтвердили в судовому засіданні і представники відповідача.

Відповідно до ст1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров"я, або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Згідно ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов"язків.

Згідно ч.2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правові підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обю"єктом використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

З огляду на вищевикладене суд вважає вимоги позивачів щодо відшкодування на їх користь з відповідача моральної шкоди обгрунтованими, однак її розмір суд вважає значно завищеним.

Тому позови ОСОБА_1, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 підлягають частковому задоволенню і з ОСОБА_4 повинно бути стягнуто у рахунок відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_1 - 1000 грн., на користь ОСОБА_2 - 15 000 грн. та на користь ОСОБА_3 -15 000 грн. В іншій частині позовних вимог повинно бути відмовлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1167, 1172, 1187 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 1000 грн. в рахунок відшкодування моральної школи.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 15 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 15 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави державне мито в розмірі 51 грн. та втирати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Новомосковський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.