ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2019 рокуЛьвів№ 857/1805/18

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Коваля Р. Й.,

суддів - Гуляка В.В., Ільчишин Н.В.;

з участю секретаря судового засідання Дідик Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2018 року в адміністративній справі № 817/1593/16 (прийняте у м. Рівне суддею Недашківською К.М.; складене у повному обсязі 10 серпня 2018 року) за позовом Приватного підприємства «Рембудмонтажіндустрія» до Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправними дій та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Рембудмонтажіндустрія» (далі - ПП «Рембудмонтажіндустрія», Підприємство) звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області (далі - ДПІ у м.Рівному) про визнання протиправними дій та скасування рішення про виключення з реєстру платників єдиного податку від 30.09.2016 № 22.

В обґрунтування вимог позовної заяви зазначає, що ним не порушено умови перебування на спрощеній системі оподаткування, які визначені статтею 298 Податкового кодексу України (далі - ПК України), зокрема: не перевищено протягом року обсягу доходу платникам єдиного податку, не застосовано іншого способу розрахунків, ніж зазначені у п.291.6 ст. 291 ПК України; Підприємство не здійснювало видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, не перевищувало чисельності фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку, не здійснювало видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку та не має податкового боргу зі сплати єдиного податку. На основі викладеного у відповідача були відсутні підстави для виключення Підприємства з реєстру платників єдиного податку на підставі пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПК України. Відтак, позивач вважає, що відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення діяв протиправно, а саме рішення підлягає скасуванню.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2018 року позов задоволено.

Визнано протиправними дії ДПІ у м. Рівному щодо виключення ПП «Рембудмонтажіндустрія» з реєстру платників єдиного податку.

Визнано протиправним і скасовано рішення ДПІ у м. Рівному від 30 вересня 2016 року № 22 про виключення з реєстру платників єдиного податку.

Не погодившись із зазначеним рішенням, його оскаржила ДПІ у м.Рівному, яка вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Тому просила скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог повністю.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що ним у відповідності до п. 299.10 ст. 299 ПК України виключено ПП «Рівнебудмонтажіндустрія» з реєстру платників податку за рішенням контролюючого органу, оскільки у Підприємства станом на 30.09.2016 був борг із податку на додану вартість (далі - ПДВ) в сумі 46 069,69 грн, який виник у І кварталі 2016 року. Неврахування зазначеного призвело до неповного з?ясування обставин в адміністративній справі та винесення судового рішення з порушенням п.п. 3 п. 299.10 ст. 299 ПК України та ст.ст. 6, 72, 73, ч. 2 ст. 74, 75 КАС України.

Представник позивача подав відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначив, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильно встановлених судом першої інстанції обставин та ухвалення рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

У зв'язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не здійснювалося.

А відповідно до частини другої статті 313 КАС України неявка сторін, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Встановлено, що ПП «Рембудмонтажіндустрія» з 01.01.2012 зареєстроване платником єдиного податку 3-ї групи відповідно до свідоцтва серії Б № 610607 від 31.05.2012 та є платником квартального ПДВ (а.с. 7, 8).

Начальником відділу адміністрування податку на прибуток ДПІ у м. Рівному Клим М.І. оформлено службову записку від 30.09.2016 № 340/17-16-12-03-19 на ім'я першого заступника начальника ДПІ у м. Рівному Груздєвій І.С., у якій повідомлялося про наявність за ПП «Рембудмонтажіндустрія» заборгованості із ПДВ в сумі 46 069 грн 69 коп. станом на 30.09.2016, яка виникла в результаті нарахувань по декларації від 28.01.2016 - термін сплати 19.02.2016; цей платник знаходиться на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, а відповідно до пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПК України платник не може перебувати на спрощеній системі за наявності боргу, який несплачений протягом двох послідовних кварталів, начальник відділу просив надати дозвіл на виключення з реєстру платника податку ПП «Рембудмонтажіндустрія» (а.с. 29).

30.09.2016 перший заступник начальника ДПІ у м. Рівному Груздєва І.С. прийняла рішення про виключення з реєстру платників єдиного податку ПП «Рембудмонтажіндустрія», відповідно до якого надано згоду на виключення з реєстру платників єдиного податку відповідно до пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПК України (а.с. 28).

Фіскальний орган листом від 30.09.2016 № 12546/17-16-12-03-04 повідомив, що позивач не може перебувати на спрощеній системі оподаткування, так як станом на 30.09.2016 має борг із ПДВ в сумі 46 069 грн 69 коп., який виник у І кварталі 2016 року. Відповідно до пункту 299.10 статті 299 ПК України позивача виключено з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу (а.с. 5).

Судом апеляційної інстанції здійснено перевірку висновків суду першої інстанції щодо відповідності дій апелянта вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, внаслідок чого суд апеляційної інстанції погоджується з такими та вважає за необхідне зазначити таке.

Згідно з п. 291.4 ст. 291 ПК України суб?єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку, зокрема, третя група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5 000 000 гривень.

Відповідно до п. 298.1 ст. 298 ПК України порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої - третьої груп здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1 - 298.1.4 цієї статті.

Підпунктом 298.2.3 «в» пункту 298.2 статті 298 ПК України визначено, що платники єдиного податку зобов?язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки, зокрема: у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.

Згідно з п. 299.10 ст. 299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі, зокрема: у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу.

Як встановлено судом, податковий орган виключив Підприємство з реєстру платників єдиного податку у зв'язку з наявністю в останнього станом на 30.09.2015 податкового боргу з ПДВ в розмірі 46 069 грн 69 коп., який виник в результаті нарахувань по поданій декларації від 28.01.2016, термін сплати 19.02.2016 (а.с. 29).

28.01.2016 ПП «Рембудмонтажіндустрія» подано податкову декларацію з ПДВ за IV квартал 2015 року (реєстраційний номер 9274421009) (а.с. 57-59), відповідно до якої сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду та сплачується до державного бюджету становить 51 971 грн (рядки 25, 25.1).

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 13.11.2017 в адмдіністративній справі № 817/2100/16, яка набрала законної сили 16.01.2018 (а.с. 101-105), визнано протиправними і скасовано податкові повідомлення-рішення за №№ 0005301201 та 0005291201 від 25.05.2016; визнано відсутність заборгованості по сплаті ПДВ за ПП «Рембудмонтажіндустрія» станом на 01.01.2016; зобов'язано ДПІ у м. Рівному привести у відповідність розрахунки по інтегрованій картці платника ПДВ з розрахунками в електронній системі електронного адміністрування ПДВ щодо ПП «Рембудмонтажіндустрія».

У цьому рішенні судом встановлено, що «на момент подання звітності за ІІІ квартал 2015 року, а саме: станом на 19.11.2015 на рахунку позивача у системі електронного адміністрування ПДВ знаходилося достатньо грошових коштів для погашення узгодженого зобов'язання, зарахування таких коштів до бюджету із порушенням строків можливо виключно з вини контролюючого органу, у зв?язку із несвоєчасним поданням до казначейства відповідно реєстру для списання коштів до бюджету».

Також, листом ДФС України № 4505/6/99-99-12-03-01-15 від 06.03.2017 повідомлено, що в системі електронного адміністрування на електронному рахунку Підприємства, відкритому у Державній казначейській службі України, залишок коштів станом на 01.01.2016 становив 32 715 грн 00 коп. (а.с. 127).

Згідно облікової картки платника податків позивача та витягів з системи електронного адміністрування ПДВ (а.с. 38 - 56, 76 - 79) після подання позивачем декларації з ПДВ за IV квартал 2015 року (28.01.2016) станом на 01.02.2016 грошові кошти в сумі 32 715 грн 00 коп. продовжували знаходитися на електронному рахунку та були зараховані 12.02.2016 на сплату ПДВ в сумі 32 715 грн 00 коп.

Позивач згідно з платіжним дорученням № 448 від 19.02.2016 сплатив на електронний рахунок суму 19 256 грн; граничний термін сплати ПДВ за IV квартал 2015 - 19.02.2016 (а.с. 69).

Відтак, станом на 19.02.2016 загалом на електронному рахунку позивача були кошти в сумі 51 971 грн 00 коп. (19 256 грн + 32 715 грн), що дорівнює зобов?язанням, задекларованим декларацією з ПДВ № 9274421009 від 28.01.2015 (рядок 25), отже такі зобов'язання були погашені позивачем повністю та в термін, передбачений законом.

Відповідно до декларації з ПДВ за І квартал 2016 р. № 9059256409 від 19.04.2016 Підприємство мало від?ємне значення податкових зобов?язань в сумі 20 857 грн (рядок 21) та відповідно до декларації з ПДВ за ІІ квартал 2016 р. № 9126863027 від 21.07.2016 - в сумі 26 508 грн, а тому не сплачувало на казначейський рахунок коштів за відповідні періоди (а.с. 60 - 63).

Згідно з декларацією з ПДВ за ІІІ квартал 2016 р. № 9196559764 від 19.10.2016 сума податкових зобов?язань, що підлягає сплаті до державного бюджету (рядок 18) - 15 030 грн (а.с. 64 - 65). У зв?язку з цим позивачем відповідно до платіжного доручення № 4 від 17.11.2016 поповнено електронний рахунок на суму 15 130 грн. (а.с. 70). Вказані кошти були зараховані управлінням Державної казначейської служби на поточні зобов?язання до бюджету у сумі 15 030грн, а 100 грн залишилися на електронному рахунку, як переплата.

Вищезазначене свідчить про те, що покликання податкового органу про наявність у позивача станом на 30.09.2016 податкового боргу з ПДВ у розмірі 46 069 грн 69 коп., який виник в результаті нарахувань по декларації від 28.01.2016, термін сплати 19.02.2016, не знайшли свого підтвердження та спростовуються наявними у справ документами.

Поряд з цим, виявлено невідповідність розрахунків по інтегрованій картці платника ПДВ - ПП «Рембудмонтажіндустрія» за 2016 рік із розрахунками в системі електронного адміністрування ПДВ за цей же період, яка й спричинила виникнення у позивача податкового боргу з ПДВ у 2016 р. та згодом зарахування сплачених вчасно позивачем коштів на погашення такого боргу, а не на сплату податкових зобов?язань відповідних періодів.

Враховуючи наявні у справі докази та норми чинного законодавства, колегія суддів констатує, що контролюючий орган приймаючи оскаржуване рішення діяв протиправно, відтак рішення від 30.09.2016 № 22 про виключення Підприємства з реєстру платників єдиного податку підлягає скасуванню, а позов задоволенню.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог, оскільки апелянт не довів правомірності вчинених ним дій, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 241, 243, 308, 310, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2018 року в справі № 817/1593/16 - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. Й. Коваль

судді В. В. Гуляк

Н. В. Ільчишин

Повне судове рішення складено 21.02.2019 року