Справа № 2-310

2010 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2010 року                                              с. Покотилівка

    Харківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді Назаренко О.В.,

за участі секретаря Шевчук А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди,

ВСТАНОВИВ:

    27.02.2008 року до суду подано позов Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» до ОСОБА_1, в якому позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь в порядку регресу суму виплаченого страхового відшкодування в розмірі 11294 гривні 22 коп., а також стягнути понесені судові витрати.

    В судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги і пояснив суду, що відповідач притягнутий до адміністративної відповідальності на вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 КУАП, в наслідок чого автомобілю «Субару Форейстер» державний № НОМЕР_1 заподіяно ушкоджень. Позивачем зазначена шкода відшкодована власнику пошкодженого з вини позивача автомобілю в розмірі 11294 гривні 22 коп. і цю суму представник позивача просить стягнути з відповідача в порядку регресу.

    Відповідач в судове засідання не з’явився, але суду надані письмові заперечення, в яких відповідач заперечував проти прозову, посилаючись на невідповідність висновкам спеціаліста відомостям протоколу огляду транспортного засобу щодо кількості і характеру пошкоджень і зазначає, що висновок спеціаліста містить значно більше ушкоджень, ніж це було у виявлено безпосередньо при дорожньо-транспортній пригоді. Враховуючи ту обставину, що про причини неявки суду відповідач не повідомив,  суд розглянув справу за відсутності відповідача.

    Вислухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача і дослідивши надані суду докази, судом встановлено наступне.

    Постановою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 5 травня 2006 року відповідач ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУАП і його визнано винним у скоєнні ДТП, що відбулося 16 березня 2006 року на вул. Університетській, в наслідок чого було пошкоджено автомобіль «Субару Форейстер» державний № НОМЕР_1.

    Відповідно до ст. 1188 ч. 1 п. 1 ЦК України шкода,  завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою. Крім того, відповідно до ст. 1166 ЦК України встановлено загальну вимогу про необхідність повного відшкодування завданої шкоди.

    Позивач за правилами ст. 60 ЦК України зобов’язаний надати суду докази на підтвердження обставин, на які позивач посилається і обґрунтування позовних вимог, тому суд вважає, що позивачем повинні бути надані суду достовірні докази розміру заподіяної шкоди.

    Суду надано звіт спеціаліста ОСОБА_3 – оцінювача ПП «Національний центр незалежних експертиз», відповідно до якого розмір шкоди, заподіяної автомобілю «Субару Форейстер» державний № НОМЕР_1, що належить ТОВ фірма «Промпостачінвест» становить 10721 гривня 03 коп.

    Відповідно до ст. 143 ЦПК України для з’ясування в судовому засіданні розміру заподіяної шкоди суд призначає судову експертизу. При цьому, відповідно до ст. 144 ЦПК України експерт попереджається про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Наданий суду звіт спеціаліста оцінювача не є доказом, що відповідає вимогам ст. 147 ЦПК України щодо форми і змісту висновку експерта. Крім того, відповідно до довідки, складеної за результатами дорожньо-транспортної пригоди (а.с. 9,10) автомобіль «Субару Форейстер» державний № НОМЕР_1 мав лише пошкодження капоту, переднього бамперу, передньої декоративної решітки і панелі, та був зламаний правий омивач фари. До звіту оцінювача при цьому включені й інші деталі, такі як фари, протитуманні фари та інше. Завіт не містить мотивів, з яких виникла необхідність заміни складових частин пошкодженого автомобілю і не наведено причин неможливості їх відновлювального ремонту. Сам зміст звіту складається лише із підрахунку вартості пошкоджених деталей, визначення ступеню їх зносу за формальними правилами підрахунків, а також наведена вартість робіт.

Відповідно до ст.147 ч. 6 ЦПК України висновок експерта для суду не є обов’язковим, оцінюється судом за правилами, встановленими ст. 212 ЦПК України, відповідно до якої суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується  на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для  суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Оцінюючи звіт спеціаліста оцінювача з точки зору його допустимості суд враховує вимогу ст. 59 ЦПК України, якою встановлено, що суд не бере до уваги докази,  які одержані з  порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Оскільки спеціаліст оцінювач не попереджений про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384,385 КК України, у звіті не наведені мотиви зазначення інших ушкоджень, ніж виявлені безпосередньо після дорожньо-транспортної пригоди і достовірно не підтверджено, що такі ушкодження є наслідками винних дій відповідача, оцінка проведена не в формі експертного висновку і призначена не за ухвалою суду, суд не приймає такий доказ як недопустимий.

Крім того, суд враховує, що страховий акт № 250 за цими подіями і розрахунок до нього (а.с. 28,29) виходять не із суми шкоди, встановленої оцінювачем, а з невідомих причин враховують нічим не підтверджену вартість відновлювального ремонту в сумі 12044,22 і за відрахуванням франшизи в сумі 750 гривень сплачують страхувальнику платіжним дорученням № 920 11294 гривні 22 коп.

За таких обставин, суд вважає, що позивач не надав суду достовірних доказів дійсного розміру заподіяної шкоди, яку позивач відшкодував в надслідок винних дій відповідача і суд повністю відмовляє позивачу в задоволенні позовних вимог за недоведеністю, а на підставі ст. 88 ЦПК України судові витрати відносить за рахунок позивача.

    Керуючись ст. ст. 10,11,59,60,61,88,212-215 ЦПК України, ст. ст. 1166, 1188 ч. 1 п. 1 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

    відкритому акціонерному товариству «Страховій компанії «Країна» в задоволенні позовних вимог – повністю відмовити.

    Судові витрати, понесені відкритим акціонерним товариством «Страховою компанією «Країна» віднести за її рахунок.

На рішення суду може бути подано заяву про апеляційне оскарження протягом десяти днів  з дня проголошення рішення суду а також, апеляційну скаргу на протязі двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження в апеляційний суд Харківської області через Харківський районний суд Харківської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не буде подано.

Якщо було подано таку заяву, але апеляційна скарга не була надана в строк, встановлений  ст. 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий суддя:                                     Назаренко О.В.