Справа № 2-2321

2010 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2010 року                                             с. Покотилівка

    Харківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді Назаренко О.В.,

за участі секретаря Шевчук А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Циркунівської сільської ради Харківського району Харківської області про визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

    28.08.2009 року до суду подано позов  ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Циркунівської сільської ради Харківського району Харківської області, в якому позивачі просять суд визнати за ними в рівних частках за кожним право власності на самовільно побудований будинок «А-1», «А1-1», два півпідвали, ґанок «а», гараж «Б», літню кухню «Б1», сарай «Е», вбиральню «В», літній душ «Г», тамбур «г», вольєр «Д»,теплиці «Ж», «Д», льох «И» та каналізаційну споруду, що розташовані в АДРЕСА_1.

    В судовому засіданні позивачі повністю підтримали позовні вимоги і пояснили суду, що купили недобудований житловий будинок і власними коштами його добудували. Земельна ділянка була передана у власність позивачу ОСОБА_1, тому позивачі просили визнати за ними право власності на самовільно побудований житловий будинок.

    Представник відповідача в судове засідання вдруге не з’явився, причин неявки суду не повідомив, тому судом розглянута справа за відсутності представника відповідача.

    Вислухавши в судовому засіданні пояснення сторін і дослідивши надані суду докази, суд вважає необхідним повністю відмовити позивачам в задоволені позовних вимог, при цьому суд виходить із наступного.

    Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 7 травня 2004 року визнано право власності на спірний будинок з надвірними будівлями за ОСОБА_3, при цьому право власності визнано на незакінчений будівництвом будинок готовністю 52 %, що підтверджено копією рішення суду.

    ОСОБА_3 продала цей недобудований будинок ОСОБА_1 відповідно до договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу ОСОБА_4 30 липня 2004 року реєстровий № 2455.

    Відповідно до вимог ст. 334 ч. 4 ЦК України право власності за таким договором купівлі-продажу нерухомого майна набувається з моменту державної реєстрації права власності.

    Відповідно до довідки комунального підприємства «Харківське районне бюро технічної інвентаризації» № 334 від 22.07.2009 року право власності на будинок зареєстроване за ОСОБА_3 на підставі рішення Харківського районного суду Харківської області від 7.05.2004 року, а перехід права власності від ОСОБА_3 до ОСОБА_1 відповідно до договору купівлі-продажу від 13.07.2004 року не зареєстровано.

    Таким чином, суд приходить до висновку, що у позивачів не виникло право власності на недобудований готовністю 52 % будинок, що розташований в АДРЕСА_1.

    З тексту рішення Харківського районного суду Харківської області від 7.05.2004 року вбачається, що ОСОБА_3 отримала за судовим рішенням право власності на будівлі і споруди, ступінь готовності яких становить 52 %, але перелік будівель і споруд, які належать ОСОБА_3 за рішення суду менший, ніж перелік, встановлений при обстеженні цього будинку. Як змінилась частка майна, що належить ОСОБА_3 після закінчення будівництва позивачами достовірно встановити у судовому засіданні на підставі доказів не можливо, оскільки відсутній висновок експерта, який би визначив на яку частку будинку можливо вирішити питання про визнання права власності на позивачами в порядку ст. 376 ЦК України як на самовільно зведене нерухоме майно, а яка частка може перейти у власність позивачів за договором купівлі-продажу від 13.07.2004 року.

    За таких обставин суд вважає, що інші докази, що містяться в матеріалах справи не мають суттєвого значення для справи, оскільки інші докази відображають лише суто технічні питання якості виконаного будівництва і не підтверджують набуття права власності позивачами на недобудовану частину будинку за договором купівлі-продажу і не дають можливості суду достовірно встановити як змінилися частки після проведення самовільного будівництва.

    З наведеного суд приходить до висновку, що позивачами не доведено факт набуття права власності на будинок, розташований в АДРЕСА_1, до складу якого входить будинок «А-1», «А1-1», два півпідвали, ґанок «а», гараж «Б», літня кухня «Б1», сарай «Е», вбиральня «В», літній душ «Г», тамбур «г», вольєр «Д», теплиці «Ж», «Д», льох «И» та каналізаційна споруда в порядку здійснення самовільного будівництва, оскільки частина самовільного будівництва за рішенням суду належить іншій особі і тому суд відмовляє в задоволені позовних вимоги в повному обсязі, а судові витрати понесені позивачами на підставі ст. 88 ЦПК України суд відносить за рахунок позивачів.

    Керуючись ст. ст. 10,11,60,61,88,212-215 ЦПК України, ст. ст. 334 ч. 4, 376 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

    ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в задоволенні позовних вимог повністю відмовити.

    Судові витрати, понесені ОСОБА_1 і ОСОБА_2 – віднести за їх рахунок.

На рішення суду може бути подано заяву про апеляційне оскарження протягом десяти днів  з дня проголошення рішення суду а також, апеляційну скаргу на протязі двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження в апеляційний суд Харківської області через Харківський районний суд Харківської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не буде подано.

Якщо було подано таку заяву, але апеляційна скарга не була надана в строк, встановлений  ст. 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий суддя:                                     Назаренко О.В.