Справа № 22ц-2661/08 Суддя першої інстанції Царюк Л.М.

Суддя-доповідач апеляційного суду Козаченко В.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2008 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого Козаченка В.І.,

суддів: Довжук Т.С., Мурлигіної О.Я.,

при секретарі судового засідання Дудник Ю.П.,

без участі сторін,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві апеляційну скаргу

ОСОБА_2

на ухвалу судді Жовтневого районного суду Миколаївської області від 30 вересня 2008 p., постановленої за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки

ВСТАНОВИЛА:

25 вересня 2008 р. ОСОБА_2 звернувся з позовом до ОСОБА_3 про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, укладеного між ними 20 січня 2003 р., та повернення йому цієї нерухомості.

Ухвалою судді Жовтневого районного суду від 30 вересня 2008 р. вказана позовна заява залишена без руху до 17 жовтня 2008 р. для усунення її недоліків.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на невідповідність указаної ухвали нормам процесуального права, просив її скасувати.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 9 ст. 293 ЦПК України у разі залишення позовної заяви без руху через несплату судового збору чи витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи (далі - ІТЗ) ухвала судді може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, позов ОСОБА_2 не в повній мірі відповідає вимогам, викладеним у ст. 119 ЦПК України, оскільки, позивачем не вказана ціна позову, не сплачений у встановленому розмірі судовий збір та ІТЗ.

В зв'язку з чим, суддя місцевого суду, правильно виконуючи вимоги ч. 1 ст. 121 ЦПК України, своєю ухвалою від 30 вересня 2008 р. обгрунтовано залишив указану позовну заяву без руху та надав позивачу строк достатній для усунення зазначених недоліків.

Вказані недоліки позивачем не були усунені, хоча копія вказаної ухвали була йому надіслана в день постановления ухвали (а.с. 9).

Водночас, доводи апелянта про немайной характер даного спору спростовуються наступним.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що предметом спору між сторонами по справі є земельна ділянка, яку позивач просить повернути йому.

Відповідно до ст. 181 ЦК України та ст.3 Закону України „Про оцінку землі" від 11 грудня 2003 р. (з наступними змінами) земельні ділянки є об'єктами нерухомого майна та підлягають грошовій оцінці.

Отже, будь-які вимоги пов'язані з правом особи на нерухоме майно (земельні ділянки, будинки, квартири та ін.) є спором майнового характеру. А тому посилання апелянта на не-майновий характер спору є безпідставними та помилковими.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про обгрунтоване залишення суддею позовної заяви ОСОБА_4 без руху, а тому не вбачає підстав для скасування ухвали, постановленої з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 313 - 315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а ухвалу судді Жовтневого районного суду Миколаївської області від 30 вересня 2008 р. - залишити без змін. Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.