Справа №22ц-5434/2008р.                                         Головуючий в 1 інстанції Гнезділов В.Є.

Категорія-37                                                             Доповідач Козлов С.П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2008 року                                                                                м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого:   Болтунової Л.М., суддів:             Козлова С.П.,

Максюта Ж.І., при секретарі: Білоус A.M.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 14 квітня 2008 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання свідоцтва про права на спадщину за законом недійсним та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання договору дарування квартири недійсним, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 14 квітня 2008 року визнаний недійсним договір дарування, посвідчений 10.11.2000 р. приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим №1333, згідно якого ОСОБА_5 та ОСОБА_6 подарували ОСОБА_2 квартиру по АДРЕСА_1, а в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання свідоцтва про права на спадщину за законом недійсним - відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин справи та невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, просить скасувати рішення суду та направити справу на новий розгляд.

Розглянувши справу в межах доводів скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню.

Згідно зі ст.244 ЦК України (1963 p.), який діяв на час укладення спірного договору дарування, до договорів дарування нерухомого майна застосовуються правила ст.247 цього Кодексу.

Відповідно до ст.247 ЦК України (1963 р.) договір купівлі-продажу житлового будинку повинен бути нотаріально посвідченим, якщо хоча б одною із сторін в договорі є громадянин. Договір купівлі-продажу житлового дому підлягає реєстрації у виконкомі місцевої Ради народних депутатів.

Згідно з вимогами ст.ст.334, 640 ЦК України (2003 р.) якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації. Договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державній реєстрації - з моменту державній реєстрації.

Відповідно до ст.1266 ЦК України (2003 р.) внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Судом встановлено, що на підставі свідоцтва про право власності на житло від 09.03.2000 р. ОСОБА_5 та ОСОБА_6 належала квартира по АДРЕСА_1, яку вони за нотаріально посвідченим договором дарування 10.11.2000 р. подарували ОСОБА_2, однак обдарований своє право власності на цю квартиру не реалізував, оскільки державну реєстрацію такого договору не здійснив без поважних причин, у зв'язку з чим право власності у нього на зазначену квартиру не виникло.

Після смерті ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1., його мати ОСОБА_6 фактично прийняла спадщину, а після смерті ОСОБА_6, яка померлаІНФОРМАЦІЯ_2., її онук ОСОБА_3 звернувся 08.12.2006 р. до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, отримав 19.06.2007 р. свідоцтво про право на спадщину за законом на спірну квартиру та зареєстрував своє право власності на це нерухоме майно в БТІ за реєстровим №21532, тобто таким чином здійснив своє приватне право на офіційне визнання і підтвердження державою факту виникнення у нього речових прав на нерухоме майно та на законних підставах став власником спірного майна.

При таких обставинах суд обґрунтовано на підставі ст.ст. 227, 244 ЦК України (1963 p.), ст.ст.210, 334, 640, 1266, 1269 ЦК України (2003 р.) визнав недійсним спірний договір дарування від 10.11.2000 р., а в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про визнання свідоцтва про права на спадщину за законом недійсним - відмовив.

Доводи скаржника про фактичне одержання ним у дар спірної квартири є безпідставними, оскільки відповідно до вищевказаних вимог закону самі по собі ці обставини без державної реєстрації спірного договору дарування нерухомого майна не надають обдарованому законних підстав для виникнення у нього права власності на таке майно.

Не можуть бути підставою для скасування законного по суті рішення суду і доводи скарги про відсутність в ньому відомостей щодо третіх осіб по справі та розподілу судових витрат.

Керуючись ст.ст.307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 14 квітня 2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.