Справа № 22Ц-2700/2008р. Суддя 1-ї інстанції: Агєєва Л.І.
Категорія - Суддя-доповідач апеляційного суду: Галущенко О.І
УХВАЛА
24 грудня 2008 р. Судова колегія судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого: Галущенка O.І.
суддів: Шолох З.Л.
Колосовського С.Ю.
при секретарі: Штапенко Ю.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 18.08.2008 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визначення місця перебування дитини, стягнення аліментів на її утримання та на утримання неповнолітнього доньки,
встановила:
24.07.2008 р. ОСОБА_3 звернулася з позовом до ОСОБА_4 про визначення місця перебування дитини, стягнення аліментів на її утримання та на утримання неповнолітнього доньки.
Ухвалою судді Заводського районного суду м.Миколаєва від 04.08.2008 р. було визначено перелік недоліків, які містить ця позовна заява та надано строк для їх виправлення.
Ухвалою судді того ж суду від 18.08.2008 р. постановлено про повернення позовної заяви ОСОБА_3 як неподаної, оскільки остання наявні недоліки в наданий строк не усунула.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 ставить питання про скасування оскаржуваної ухвали, посилаючись на її невідповідність вимогам процесуального закону.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Повертаючи позовну заяву як неподану, суддя виходила з того, що вона містить недоліки, які унеможливлюють відкриття провадження у справі.
Але з такими висновками погодитись неможливо, оскільки вони не відповідають дійсному змісту позовних вимог, наданих матеріалів та суперечать вимогам процесуального закону.
Так, з тексту позовної заяви ОСОБА_3 вбачається, що вона порушує спір щодо місця перебування спільної дитини після розірвання шлюбу з чоловіком, сплати ним аліментів як на дитину так і для неї до досягнення дитиною повноліття.
Зазначені вимоги є однорідними та пред'явлені до одного відповідача, а тому відповідно до приписів ч.2 ст. 118 ЦПК України, позивачка мала право об'єднати їх у одному позові.
Суддя не звернула уваги на зазначені обставини та вимоги закону внаслідок чого, безпідставно вважала об'єднання вимог недоліком, який унеможливлює відкриття провадження у справі.
Встановлене свідчить про необгрунтованність оскаржуваної ухвали та тягне її скасування, згідно з правилами п.3 ч.1 ст. 312 ЦПК України, з поверненням матеріалів позову до того ж суду для вирішення питання у відповідності до вимог ст. 122 ЦПК України.
Керуючись ст.ст.303, 307, 312, 314, 315 ЦПК України, судова колегія
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити.
Ухвалу судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 18.08.2008 р. - скасувати, а матеріали позову повернути до того ж суду для вирішення питання про прийняття.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але з цього часу на протязі двох місяців може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України.