Справа № 22-4676 Головуючий у 1 інстанції: Степаненко Ю.А.

2008 р.

Суддя-доповідач: Прокопенко О.Л.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2008 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Бондара В.О.

Суддів: Прокопенка О.Л.

Маловічко С.В.

При секретарі: Вертелецької І.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_3

на рішення Василівського районного суду Запорізької області від 14 жовтня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа: ОСОБА_5, про стягнення коштів та штрафних санкцій,

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2008 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, третя особа: ОСОБА_5, про стягнення коштів та штрафних санкцій.

В позові зазначав, що відповідно до передбаченої між ним та відповідачем домовленості, останній прийняв на себе зобов'язання щодо оформлення правовстановлюючих документів на належну йому квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Для проведення даних дій відповідач отримав від позивача грошові кошти у розмірі 5 000 грн. Крім того, відповідач зобов'язався провести оформлення документів, а також оформлення договору купівлі-продажу даної квартири з позивачем у строк до 18.06.2008 року. Однак, відповідач не виконав прийняті на себе зобов'язання, а за отримані кошти документально оформив

право власності на квартиру та намагався укласти договір купівлі-продажу даною об'єкту нерухомості з іншими особами.

Просив суд стягнути з ОСОБА_4 на його користь суму переданих ним грошових коштів у розмірі 5 000 гри., та додатково 5 000 грн., компенсації за завдану шкоду.

Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 14 жовтня 2008 року задоволено клопотання ОСОБА_3. Цивільну справу за позовом: ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа: ОСОБА_5, про стягнення коштів та штрафних санкцій, - провадження закрито в частині: стягнення з відповідача на користь позивача переданих 5 000 грн.

Рішенням Василівського районного суду Запорізької області від 14 жовтня 2008 року у задоволені позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду скасувати та ухвалите нове.

Заслухавши суддю - доповідача, доводи апелянта, розглянувши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Згідно п.1 ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

З матеріалів справи вбачається, що суд правильно встановив правовідносини, які склалися між учасниками справи, дав їм належну правову оцінку, а також дослідив надані сторонами докази і відповідно їх оцінив. Суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального та процесуального права та прийняв рішення, яким спір знайшов своє належне вирішення.

Відповідно до вимог ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такій самій якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Судом першої інстанції встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що між позивачем та відповідачем був укладений договір позики та попередній договір. Зазначені угоди були викладені у розписці. Борг був наданий відповідачу для оформлення правовстановлюючих документів на квартиру. На час укладання угод відповідач не був власником квартири. У розписці яка була написана відповідачем передбачений строк

повернення коштів взятих у позивача в борг. Кошти відповідачем повернуті позивачу у передбачений у розписці строк.

Колегія суддів вважає, що позичальником не порушений договір позики, а тому підстави його відповідальності передбачені ст. 625 ЦК України відсутні.

З тексту розписки позики грошей видно, що відповідач зобов'язався повернути позивачу крім основного боргу додатково 5000 грн. в якості компенсації за вірогідно спричинену шкоду.

Колегія суддів вважає, що позивач не надав суду доказів того, що діями відповідача йому була спричинена шкода.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 304, п.1 ст. 307, 308, 313, п.1 ст. 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Василівського районного суду Запорізької області від 14 жовтня 2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.