Справа № 22ц -1720/2006 р.

Головуючий у 1 -й інстанції Маркова О.М. Доповідач в 2-й інстанції Даценко Л.М.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді Даценко Л.М.

судців Голуб С.А., Касьяненко Л.І.,

при секретарі Козак І.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 березня 2006 р. у справі за позовом ОСОБА_2до ОСОБА_3, ОСОБА_1, третя особа Друга Білоцерківська міська державна нотаріальна контора Київської області про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири, -

встановила:

В січні 2006 р. ОСОБА_2звернулася в суд із зазначеним позовом, в якому посилалася на те, що вона являється власницею квартири № АДРЕСА_1 в м. Біла Церква.

В грудні 2005 р. їй стало відомо, що без її відома і згоди, в її відсутності зазначена квартира була продана по договору купівлі-продажу від 2 грудня 2005 р., посвідченого Другою Білоцерківською міською державною нотаріальною конторою Київської області.

Вважає вказаний договір купівлі-продажу незаконним, так як вона ніколи і нікому не продавала дану квартиру, і просила визнати його недійсним з підстав, передбачених ст.ст.230,232, 655 ЦК України.

Рішенням Білоцерківського міскьрайонного суду Київської області від 13 березня 2006 р. позов задоволено, визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири № АДРЕСА_1 в м. Біла Церква від 2 грудня 2005 р., стягнуто по 344 грн. 65 коп. судового збору з кожної відповідачки на користь держави.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1просить скасувати зазначене рішення суду і ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення та неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення відповідачів, колегія суддів- прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наведених нижче підстав.

Задовольняючи позов, суд виходив з того, що позивачка являється власником квартири № АДРЕСА_1 в м. Біла Церква згідно оригіналу договору купівлі-продажу даної квартири від 17 червня 1997 р. і заперечує дійсність оспорюваного договору на підставі даного договору купівлі-продажу від 17.06.1997 р., який вона надала суду.

Такі висновки суду не відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Згідно ч.1 та ч.З ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.

Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з"ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно п.п.1, 2, 3, 4 ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує в тому числі такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і

заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Встановлено, що ОСОБА_2згідно договору купівлі-продажу від 17 червня 1997 р. придбала квартиру № АДРЕСА_1 в м. Біла Церква (а.с.5)

Встановлено, що ОСОБА_2згідно договору купівлі-продажу від 19 серпня 2005 р. продала ОСОБА_4зазначену квартиру, (а.с.33-35)

Встановлено, що ОСОБА_4., від імені якого діяла ОСОБА_3по дорученню від 29.09.2005 р., згідно договору купівлі-продажу від 2 грудня 2005 р. продав ОСОБА_1зазначену квартиру, (а.с.6)

При вирішенні даного спору суд не звернув уваги на те, що позов пред"явлено особою, яка не являється стороною оспорюваного нею договору купівлі-продажу від 2 грудня 2005 р.

Крім того, при вирішенні даного спору суд керувався ст.ст.215, 216 ЦК України, не звернувши уваги на те, що позов пред"явлено з підстав, передбачених ст.ст.230, 232 ЦК України.

Згідно ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачка не надала суду доказів тим обставинам, що спірний договір купівлі-продажу від 2.12.2005 р. вчинений під впливом обману та в результаті зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною.

Як вбачається з позовної заяви, позивачка обґрунтовувала свої позовні вимоги тим, що без її відома і згоди 2 грудня 2005 р. була продана зазначена квартира.

Колегія суддів приходить до висновку, що згоди позивачки на вчинення спірного правочину діючим законодавством не передбачено, оскільки на день укладення спірного договору купівлі-продажу від 2 грудня 2005 р. позивачка не являлась власницею квартири № АДРЕСА_1в м. Біла Церква, а її власником являвся ОСОБА_4. згідно договору купівлі-продажу від 19.08.2005 р.

Доказів тим обставинам, що договір купівлі-продажу зазначеної квартири від 19 серпня 2005 р. між позивачкою та ОСОБА_4в установленому законом порядку визнаний недійсним, позивачка суду не надала.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову відповідно до вимог ст. З09 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1. задовольнити.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 березня 2006 р. скасувати і ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_2до ОСОБА_3, ОСОБА_1, третя особа Друга Білоцерківська міська державна, нотаріальна контора Київської області про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути

оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з

дня набрання ним законної сили.