cправа  №  2-532/10

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня  2010 року                                                                                              м. Запоріжжя

Шевченківський  районний  суд  м. Запоріжжя  у складі:  

             головуючого судді                                                                                    Тютюник М.С.,

             при  секретарі                                                                                              Андрос М.О.,

за участю представника позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_2» (надалі – ВАТ «ВіЕйБі Банк») до ОСОБА_3 про стягнення  заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

ВАТ «ВіЕйБі Банк» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 в якому зазначає, що 04.10.2007 року між банком та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № КФ 279-07/Б, згідно умов якого ВАТ «ВіЕйБі Банк» надав ОСОБА_3 кредит у розмірі 13 000,00 гривень на споживчі потреби з кінцевим строком повернення до 01.10.2010 року зі сплатою за користування кредитом 24,00 % річних від суми виданого кредиту. При цьому ОСОБА_3 взяла на себе обов'язок починаючи з 04.11.2007 року по 01.10.2010 року повертати щомісяця грошові кошти в розмірі 510,00 гривень відповідно до графіку погашення заборгованості по кредиту та відсотків за користування ним закріпленому в додатку № 1 до кредитного договору, який є його невід’ємною частиною, а також сплачувати інші платежі передбачені кредитним договором. В зв’язку із неналежним виконанням ОСОБА_3 взятих на себе зобов’язань за кредитним договором, у неї станом на 19.08.2009 року утворилась заборгованість в розмірі 10 543, 97 гривень, яку вона у добровільному порядку не сплачує, у зв’язку із чим, позивач змушений звернутися до суду із позовом, в якому просить стягнути із ОСОБА_3 на користь ВАТ «ВіЕйБі Банк» суму заборгованості за кредитним договором № КФ 279-07/Б від 04.10.2007 року в розмірі 10 543, 97 гривень та понесені ними судові витрати при зверненні із позовом до суду по оплаті судового збору у розмірі 105,44 грн. та по оплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в суді у сумі 120,00 грн.

В судовому засіданні представник позивача ВАТ «ВіЕйБі Банк» за довіреністю ОСОБА_1 позов підтримав, підтвердив обставини викладені у позові, додатково пояснив, що на час розгляду справи в суді заборгованість відповідачем не погашена, просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі при заочному розгляді справи.

В судове засідання відповідач ОСОБА_3 не з’явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, що підтверджується повідомленнями про отримання особисто нею кореспонденції суду (заява а.с. 30, 39), про причини своєї неявки суд не повідомила, будь-яких заперечень проти позову чи клопотань на адресу суду не надала. В зв'язку із чим, причина неявки відповідача визнана судом неповажною.

Згідно ст. 169 ч.4 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, або причину неявки буде визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Зі згоди представника позивача суд у судовому засіданні протокольно ухвалив провести заочний розгляд цієї справи на підставі наявних у ній даних та доказів, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до переконання, що позов заявлено із законних підстав, він обґрунтованим письмовими доказами та підлягає задоволенню в повному обсязі в зв'язку із наступними встановленими судом обставинами та відповідними до них правовідносинами:

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.  

Встановлено, що 04.10.2007 року між ВАТ «ВіЕйБі Банк» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № КФ 279-07/Б, згідно умов якого, банк надав ОСОБА_3 кредит у розмірі 13 000,00 гривень на споживчі потреби зі сплатою 24,00 % річних від суми виданого кредиту, при цьому, остання взяла на себе обов'язок повернути кредит, сплачувати відсотки за користування кредитом та інші платежі передбачені кредитним договором згідно із графіком –додатком № 1 до договору (копія кредитного договору а.с. 7-11).

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов’язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що позивач належним чином виконав зі свого боку взяті на себе зобов’язання за кредитним договором, надавши відповідачеві кошти, що підтверджується меморіальним ордером на видачу готівки № 121076 від 04.10.2007 року (а.с. 13).

Однак, внаслідок неналежного виконання позичальником ОСОБА_3 своїх зобов’язань за вищезазначеним кредитним договором, у останньої виникла заборгованість перед позивачем, яка станом на 19.08.2009 року складає 10 543 грн. 97 коп., з яких: 9 007, 05 гривень – заборгованість за кредитом, 1 536,92 гривень – заборгованість за відсотками за користування кредитом, що підтверджується розрахунком заборгованості за кредитом (розрахунок а.с. 6).

Згідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 629 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

При вищезазначених обставинах, суд вважає за необхідне позов задовольнити, стягнувши з відповідача ОСОБА_3 на користь ВАТ «ВіЕйБі Банк» суму заборгованості за кредитним договором № КФ 279-07/Б від 04.10.2007 року яка станом на 19.08.2009 року складає 10 543 грн. 97 коп.

Крім того, в силу ч. 1 ст. 88 ЦПК України, на користь позивача, як сторони чиї позовні вимоги задоволено в повному обсязі, з відповідача підлягають стягненню понесені позивачем документально підтверджені ним судові витрати на оплату судового збору у сумі 105,44 грн. та на оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в суді у сумі 120,00 грн.

Керуючись ст. ст. 88, 208, 209, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 610-612, 615, 625, 629, 1050, 1054 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

             Цивільний позов Відкритого акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_2» до ОСОБА_3 про стягнення  заборгованості за кредитним договором - задовольнити в повному обсязі.

            Стягнути з ОСОБА_3 на користь Відкритого акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_2» суму заборгованості за кредитним договором № КФ 279-07/Б від 04.10.2007 року яка станом на 19.08.2009 року складає 10 543 грн. 97 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Відкритого акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_2» понесені ними судові витрати при зверненні із позовом до суду у вигляді оплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді у розмірі 120,00 гривень, а також судового збору в сумі 105  гривень 44 копійки.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення та поданням апеляційної скарги на рішення суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, з подачею копії скарги до апеляційного суду або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя                                     М.С. Тютюник