2-51/10

                                              РІШЕННЯ

                      іменем  України

    28  січня  2010 року         Піщанський районний суд Вінницької області  в складі:

головуючого судді     Фартух О.І.

            при секретарі         Володавській  Л.М.

            з участю:                  

    представника    позивача         ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Піщанка цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Піщанської селищної ради про визнання договору купівлі-продажу житлового будинку дійсним та права власності на житловий будинок,  -

                      В С Т А Н О В И В:

    Позивачка ОСОБА_3 звернулась до суду із даним позовом і просить про визнання договору купівлі-продажу житлового будинку та господарських споруд,  розташованих в смт. Піщанка по вул. Гагаріна 42,  дійсним та визнати за нею право власності на придбаний  житловий будинок та господарські споруди.

    Обґрунтувала свої вимоги позивач наступним.

    Стверджує, що 30 травня 2005 року вона та ОСОБА_4 уклали письмовий договір купівлі-продажу житлового будинку та господарських споруд біля нього, розташованих по вул. Гагаріна 42 в смт. Піщанка Піщанського району  Вінницької області.

    На виконання цього договору, в цей же день,  ОСОБА_4 передала їй житловий будинок та господарські споруди, а вона прийнявши їх передала продавцю 400 доларів США та 1200 гривнів.                                                                                                                  

    Нотаріально посвідчити угоду купівлі-продажу, як то передбачено ст.. 657  ЦК  України,  вони не встигли, оскільки продавець вибув за межі України в Молдову і прибути для нотаріального посвідчення угоди відмовляється.                                                                              

    Твердження позивача, не спростував відповідач, який не з»явився в судове засідання, однак позов визнав повністю і також просив про задоволення вимог позивача.                                              

    Суд вважає за можливе розглянути справу по суті,  оскільки добровільність вчинення угоди і свій намір на її здійснення сторони підтвердили письмовими розписками,  наявними у справі, а представлені позивачем докази є підставними, об»єктивними,  достатніми для визнання вимог обґрунтованими і їх задоволення.

    Як свідчать представлені позивачем докази продавець є належним спадкоємцем житлового будинку, який став предметом судового розгляду і мав право розпоряджатися і володіти ним на свій розсуд, в т.ч. продати.

    Так, виходячи із вимог ст. 218 ЦК України  правочин, для якого законом встановлена його недійсність, у разі недодержання вимог що до

                        2.

письмової форми,  укладений усно і одна із сторін вчинила дію, а друга сторона підтвердила її вчинення, у разі спору може бути визнаний дійсним.

    Статтею 220 ЦК України передбачено, що коли сторони домовились про усі істотні умови договору, що підтверджується письмовими доказами і

відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухиляється  від його нотаріального посвідчення, такий договір може бути визнаний дійсним. У цьому  разі наступне його нотаріальне посвідчення  не вимагається.

    Аналізуючи представлені позивачем докази суд вважає, що сторони уклали договір та вчинили дії за яких він підлягає визнанню дійсним, оскільки він довів, що вчинення його було наміром обох сторін. Продавець передав майно покупцю, останній його прийнявши, у розрахунок за здійснену угоду купівлі-продажу, передав продавцю кошти в сумі 400 доларів США та 1200 гривнів. Таким чином, 30 травня  2005 року сторони, в справі, вчинили договір купівлі-продажу житлового будинку та господарських споруд який є дійсним. Мета здійсненої угоди була наміром сторін, при цьому  вона не зашкодила будь яких інтересів, не порушила їх права.

    Крім того,  підлягають до задоволення вимоги позивача в частині визнання права власності на придбаний житловий будинок та господарські споруди за угодою купівлі-продажу, оскільки відповідно до вимог ст.. 328  ЦК  України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності є набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

    Не встановивши обставин які б свідчили про відсутність можливості у позивача набути право власності на придбане в законному порядку житло, суд визнає за ним таке право.

    На підставі наведеного, керуючись ст..  218, 220, 328, 657  ЦК,  ст.. 213-215  ЦПК  України, суд  -

                                                  В И Р І Ш И В:

    Вимоги задовольнити.

    Визнати дійсним договір купівлі-продажу житлового будинку та господарських споруд  № 42 розташованих по вул. Гагаріна в смт. Піщанка Піщанського району Вінницької області, вчинений 30  травня  2005 року,  між ОСОБА_3 та ОСОБА_4.          

Визнати право власності ОСОБА_3 на житловий будинок та господарські споруди, розташовані по вул. Гагаріна,42  в смт. Піщанка, Піщанського району, Вінницької області, а саме: житловий будинок літ. „А"; веранди 6.9 кв. м.; коридора 4.4 кв.м.; кімнати 13.2 кв. м.; кімнати 9.3 кв. м.; кухні 13.2 кв.м.; кладової 4.3 кв. м; сарая літ. „Б" 31.8 кв. м.; погріба літ. „ П" 8.1 кв. м.; вартістю 31658 гривень.

Рішення може бути оскаржено апеляційному суду Вінницької області, через Піщанський районний суд,  шляхом подачи заяви про оскарження в 10 денний термін від дня проголошення рішення і апеляції в 20 денний термін від дня подачи заяви.        

                        С У Д Д Я: