2-2560/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ         УКРАЇНИ

29 вересня 2010 року        Комінтернівський        районний суд

Одеської області в складі:        

судді Рудніцького В.А.

при секретарі Сухіні Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с.м.т. Комінтернівське справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

встановив :

Позивачка звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу .

В судовому засіданні позивачка обґрунтувала свої вимоги наступним.

25 грудня 1993 року у Іллічівськом міському відділі ЗАГС Одеської області вона зареєструвала шлюб з відповідачем, актовий запис №620.

Шлюб для сторін є першим.

Від шлюбних мають неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3, 10 листопада 2005 року та доньку Олександру, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Приводом для звернення до суду з позовом про розірвання шлюбу послужило те, що на протязі їх сумісного життя відповідач не враховував її інтереси, у зв'язку з чим часто виникали сварки та скандали. Все це призвело до того, що вона втратила почуття поваги та любові до відповідача і з липня 2008 року вони припинили шлюбні відносини. В даний час сторони проживають окремо.

Вважає, що примирення між ними неможливе, тому просить розірвати шлюб. Витрати за розірвання шлюбу в органах РАЦС просить покласти на відповідача, оскільки він винен в припиненні сімейних відносин. Неповнолітніх дітей просить залишити їй на виховання.

Після розірвання шлюбу бажає мати прізвище «Сисоєва».

Відповідач в судовому засіданні позов визнав повністю, не заперечує проти задоволення позовних вимог, та пояснив суду, що з позивачкою вони не підтримують сімейні стосунки з липня 2008 року, проживають окремо. Місце проживання неповнолітніх дітей просить визначити з позивачкою.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.

Згідно ст.109 СК Україні шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їх дітей.

Згідно ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

В судовому засіданні встановлено, що сторони припинили шлюбні відносини з липня 2008 року і з тих пір проживають окремо, на примирення не згодні.

За таких обставин суд вважає, що відкладення розгляду справи з метою примирення сторін є недоцільним.

На підставі ст. 104, 105, 110 СК України, керуючись ст. 15, 30, 62, 202, 203, 209 ЦПК України, суд

Вирішив :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище Левченко) ОСОБА_4 та ОСОБА_2, який зареєстровано 25 грудня 1993 року у Іллічівськом міському відділі ЗАГС Одеської області, актовий запис №620.

Неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 та доньку Олександру, ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити проживати з матір’ю - ОСОБА_1, позивачкою по справі.

Після розірвання шлюбу позивачці залишити прізвище «Сисоєва».

Державне мито, що стягується при реєстрації розірвання шлюбу покласти на відповідача, стягнувши з нього 17 грн., звільнивши від сплати держмита позивачку.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції в 10-денний строк з дня проголошення.

Суддя: