Справа № 1- 3/10

       В И Р О К

              ІМЕНЕМ           УКРАЇНИ

29 січня 2010 року.                                                                                         смт. Добровеличківка.

                        Добровеличківський районний  суд Кіровоградської області в складі суду:

Головуючого судді                                                                                      Ведющенко В.В.

при секретарі                                                                                                Колєснік С.Ю.

з участю прокурора                                                                                      Бурега І.В.

захисника                                                                                                       ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі судових засідань Добровеличківського районного суду Кіровоградської області кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2 українця, громадянина України, не одруженого, сирота, не працюючого, ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимого : 19.12.2008 року Добровеличківським районним судом по ч.2 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі на підставі ст.75 КК України з іспитовим строком 2 роки,

в скоєнні злочину передбаченого ч.2 ст.121 КК України,                                                                    

             ВСТАНОВИВ:

    Підсудний вчинив умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, тобто злочин передбачений ч.2 ст.121 КК України.

Злочин скоєно за наступних обставин:

27 червня 2008 року в період з 03 год. по 03.30 год. підсудний перебуваючи в стані алкогольного сп”яніння, повертався до дому. На перехресті вул.Кірова та провулку Колгоспний в смт.Добровеличківка, біля автобусної зупинки, підсудного зупинив ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 та  в грубій формі попрохав у підсудного сигарету.  В результаті словесного непорозуміння між підсудним та ОСОБА_3 на грунті раптово виниклих неприязних стосунків виникла сварка, яка переросла в бійку. В ході бійки, підсудний, діючи протиправно, звільнившись від захвату руки потерпілого, якою останній тримав його за одяг, заламавши за спину праву руку потерпілому,  та схопивши потерпілого із-заду за шию, умисно, три рази вдарив потерпілого обличчям об металеву стінку  автобусної зупинки. Від отриманих ударів об металеву стінку зупинки, потерпілий звалився до долу, та під час падіння вдарився правою частиною обличчя об дерев”яну лавку зупинки. Коли потерпілий знаходився на бетонованій підлозі автобусної зупинки у напівзігнутому стані, тримаючись на руках та колінах, підсудний діючи з прямим умислом, направленим на спричинення тілесних ушкоджень, усвідомлюючи фактор відсутності у потерпілого можливості чинити фізичний опір, наніс потерпілому сильний і різкий удар в життєво важливий орган, а саме правою взутою ногою, в область лівої нижньої щелепи потерпілого. У наслідок нанесеного удару потерпілий повалився в напрямку дії сили удару підсудного, та отримав додатковий удар тильної частини голови об бетонну поверхню зупинки. Після того, як потерпілий знепритомнів, підсудний з місця  скоєння злочину зник.

Своїми протиправними умисними діями підсудний спричинив потерпілому ОСОБА_3 численні тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, синців довкола очей, рани у ділянці кута правого ока, синців та рани правої лобно-скороневої ділянки, синця лівої брови та лівої акулової ділянки, ссадини лівої вушної раковини синців верхньої та нижньої губи та синця нижньої щелепи, подвійного перелому нижньої щелепи, крововиливу під м”які мозкові оболонки, забою головного мозку, які в сукупності згідно висновку судово-медичної експертизи № 121/1 від 01.08.2008 року, як у живих осіб, несуть ознаки тяжких тілесних ушкоджень які небезпечні для життя в момент їх спричинення та знаходяться у причинному зв»язку з настанням смерті потерпілого.

Також на тілі трупа потерпілого ОСОБА_3 виявлено пошкодження у вигляді перелому 9,10 ребер справа та закритої тупої травми шиї, синця бокової поверхні шиї справа, перелому під”язикової кістки, які згідно висновку експерта № 121/1 від 01.08.2008 року, як у живих осіб, відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості, так як викликають тривалий розгляд здоров”я на термін більше 3-х тижнів.

Згідно проведеної додаткової судово медичної експертизи № 121/2 від 16.10.2009 року проведеної за наслідками відтворення обстановки та події вчиненого злочину за участю підсудного ОСОБА_4 від 07.10.2009 року, потерпілому ОСОБА_3 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно мозкової травми із субарахноїдальним крововиливом та забоєм головного мозку, та саме такі удари, які наніс потерпілому підсудний, знаходяться в причинному зв”язку з настанням смерті потерпілого. Після отримання названих тілесних ушкоджень потерпілий ОСОБА_3 помер 29.06.2008 року в Добровеличківській ЦРЛ.

В судовому засіданні  підсудний свою вину в інкримінованому злочині по ч.2 ст.121 КК України визнав повністю. Суду пояснив, що 27 червня 2008 року, біля 04 години він вирішив піти до своєї двоюрідної сестри ОСОБА_5, яка проживає в районі сільгосптехніки в смт. Добровеличківка. Проходив він по вул.Кірова в смт.Добровеличківка, при цьому перебував в стані алкогольного сп”яніння. Проходячи повз автобусної зупинки, яка розташована на перехресті вулиці Кірова та провулку Колгоспного, неподалік церкви, його покликав невідомий чоловік, років 50-60 який сидів на лавці зупинки, звернувся до нього: „Малий дай цигарку!”, в сою чергу він йому відповів в грубій формі. Тоді названий громадянин сказав „ А ну щеня, йди сюди!”  Він повернувся до нього та зайшов на зупинку, даний громадин вставши з лавки на зупинці, підійшов йому на зустріч та зразу ж вдарив його лівою рукою в ліве плече, а потім схопив за одяг на грудях.  Так як він був молодший та фізично здоровіший за потерпілого, то  вивернув йому руку, звільнився від його захвату, його ліва рука знаходилась позаду спини вивернута і перехопив його руку з правої руки в ліву, а правою рукою взяв його за шию, в цей час знаходячись позаду нього. Підштовхнувши чоловіка до задньої стінки зупинки він триччі сильно вдарив його лицем об залізну стіну, руку, яка була в нього вільна, він не встиг витягнути щоб захиститися від удару і тому всі удари прийшлися обличчям, саме в місце де знаходився шов, який з’єднує два металеві листи. Від даних ударів чоловік посунувся не втримавшись на ногах і тому, падаючи, вдарився правою стороною голови об дерев”яну лавку, правою нижньою частиною обличчя. З лавки він впав на бетонну поверхню зупинки, а коли мав підвестися, якраз він знаходився на полу зігнутому стані на руках та колінах ніг, тоді він в цей час знову наніс удар чоловіку правою ногою в обличчя, удар прийшовся в нижню праву частину підборіддя. Від нанесеного ним удару ногою, потерпілий упав на лівий бік спини, вдарившись лицем об бетонну підлогу. Коли потерпілий повалився до долу, то він помітив, що останній не рухається, але щось пробурмотів і він залишив його лежати на бетонному полу зупинки.

На наступний день вранці, коли він проходив по вулиці Кірова та помітив біля зупинки працівників міліції, які проводили огляд місця пригоди і тому злякавшись втік нижньою вулицею і в подальшому знаходився на протязі неділі у свого знайомого ОСОБА_6 по вулиці Папаніна та на протязі неділі, потім поїхав в с.Суботці, де знаходився на протязі двох місяців у ОСОБА_7, працював там по найму. На початку вересня 2009 року він перебуваючи в стані алкогольного сп”яніння, в розмові по телефону зі своїм знайомим ОСОБА_8, з яким він навчався в школі інтернат та підтримував дружні стосунки, розповів йому про всі обставини бійки на автобусній зупинці. Дізнавшись через деякий час, що чоловік якого він побив, помер в лікарні, він не маючи змоги тримати в собі тягар даного злочину зізнався в скоєному злочині та написав самостійно з»явлення із зізнанням в Добровеличківський РВ УМВС.

В зв»язку з повним визнанням підсудним своєї вини в інкримінованому злочині передбаченому ч.2 ст.121 КК України, суд, переконавшись у правильному розумінні підсудним та іншими учасниками судового розгляду фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, дослідив докази по справі в порядку визначеному ч.3 ст.299 КПК України. Суд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом підсудного та вивченням характеризуючих письмових даних на особу підсудного. Підсудному та учасникам судового розгляду кримінальної справи, судом роз»яснено вимоги  ст.299 КПК України, про те, що при оскарженні вироку суду в апеляційному порядку, вони позбавлені права посилання на докази, які судом в судовому засіданні не досліджувались.

    На підставі наведеного, суд вважає повністю доведеними всі інкриміновані підсудному обставини справи. Дії підсудного судом кваліфікуються, як умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого за  ч.2 ст.121 КК України.

Вивчаючи особу підсудного  судом встановлено, що останній за місцем проживання характеризується з позитивної сторони (а.с.67), раніше судимий (а.с.79), не одружений,  сирота, має постійне місце проживання. За наслідками судового розгляду справи суд вбачає каяття підсудного у вчиненому ним злочину.

Обставинами, які пом»якшують покарання підсудного суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, з»явлення із зізнанням. До обставини, яка обтяжує покарання підсудного суд відносить вчинення злочину особою, яка перебуває в стані алкогольного сп»яніння.

Вирішуючи питання про обрання  підсудному виду та міри покарання, суд враховує характер і ступінь небезпечності вчиненого підсудним злочину, тяжкість злочину передбаченого ч.2 ст. 121 КК України, умисну форму вини  підсудного, обставини які пом»якшують та обтяжують  покарання підсудного та особу підсудного.

З урахуванням викладеного вище, суд прийшов до висновку про обрання  підсудному покарання необхідного й достатнього для його перевиховання та упередження можливості скоєння нових злочинів у вигляді позбавлення волі за сукупністю злочинів, за правилами визначеними ч.4 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Цивільний позов по справі не заявлявся. Судові витрати у кримінальній справі відсутні. Речові докази – відеокасета, яка використовується для проведення знімок відеокамерою, на якій зафіксовано відтворення обстановки та події вчиненого злочину слід залишити при матеріалах кримінальної справи .  

    Керуючись  ст.323, ст.324 КПК України, ч.1 , ч.4 ст.70, ч.2 ст.121  КК України, суд,-

 З А С У Д И В :

  ОСОБА_2 30.10.1986 визнати винним та призначити покарання по ч.2 ст.121 КК України у вигляді 7 (сім) років позбавлення волі. На підставі ч.1, ч.4 ст.70 КК України, покарання призначити шляхом поглинення менш суворого покарання за вироком  Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 19.12.2008 року, у вигляді 4 роки позбавлення волі із застосуванням ст.75 КК України 2 роки іспитового строку, більш суворим покаранням за цим вироком. Остаточно призначити покарання у вигляді 7 (сім) років позбавлення волі.

Запобіжний захід засудженому залишити  “Взяття під варту” до вступу вироку в законну силу.     Строк відбуття покарання рахувати з моменту затримання -     06 жовтня 2009 року.

Цивільний позов по справі не заявлявся. Судові витрати у кримінальній справі відсутні. Речові докази – відеокасета, яка використовується для проведення знімок відеокамерою, на якій зафіксовано відтворення обстановки та обставин події вчиненого злочину залишити при матеріалах кримінальної справи до вступу вироку в чинність.  

 На вирок суду може бути подана апеляція (апеляційне подання прокурора)  до апеляційного суду в Кіровоградській області на протязі п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення шляхом подачі апеляції (апеляційного подання) через Добровеличківський районний суд, Кіровоградської області, а засудженим , який перебуває під вартою на протязі цього ж строку з моменту отримання копії вироку.

  Суддя Добровеличківського районного суду

 Кіровоградської області                                                                                                    ОСОБА_9