УХВАЛА

АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Апеляційний суд Закарпатської області в складі суддів :

Дорчинець С.Г. (головуюча), Животова Г.О. та Дідика в.м., з участю прокурора Фрицюк в.в., та засудженого ОСОБА_1,

розглянув 20 липня 2006 року у відкритому судовому засіданні в місті Ужгороді кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1. на вирок Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 26 грудня 2005 року, яким засуджений

ОСОБА_1, судимий 16 травня 1991 року за ч.З ст.101 КК України на 9 років позбавлення волі з направленням на примусове лікування від алкоголізму в місцях позбавлення волі, звільнився 18 вересня 1999 року по відбуттю покарання, громадянин України,

за  ч.І ст.296 КК України на два роки обмеження волі;

за  ч.І ст.121 КК України на п'ять років позбавлення волі;

на  підставі вимог ст.70 КК України остаточно за сукупністю злочинів

на п'ять років позбавлення волі.

позов ЗАТ АСК "Карпати" до підсудного залишений без розгляду.

Питання про речові докази вирішено у відповідності до вимог ст.81 кпк України.           

Як визнав місцевий суд, ОСОБА_1 17 грудня 2003- року, приблизно о 22 годині, наздогнав на вул.Зеленій в м.Мукачеві неповнолітню ОСОБА_2, яка поверталась додому, та вдарив її декілька разів дерев'яною палкою по голові та руках, внаслідок чого заподіяв потерпілій тяжкі тілесні

Справа: № 11-457

Категорія:-ч.І ст.296, ч.І ст.12І КК України головуючий у першій інстанції: Бондаренко ю.О. доповідач: Животов Г.О.

ушкодження та грубо, з особливою зухвалістю, порушив громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспілсьства.

В скарзі засудженого порушується питання про скасування вироку і закриття справи за відсутністю в діях апелянта складу злочинів у вчиненні яких його визнано винуватим, оскільки 17 грудня 2003 року він знаходився на добовому чергуванні в ІНФОРМАЦІЯ_1 за 14 км. від місяця, де було вчинено напад на ОСОБА_2, докази його винуватості штучно створені слідчим і прокурором, та порушено його право на захист - справу розглянуто без участі захисника.

заслухавши доповідь судді апеляційного суду, промови засудженого, який підтримав свою скаргу, та прокурора, який просив залишити вирок без зміни, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, суд визнає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.

вина засудженого у вчиненні вищезазначених злочинів доведена, а висунуте ним алібі - спростовано зібраними у справі та дослідженими в судовому засіданні даказами.

так, потерпіла ОСОБА_2 пояснила, що 17 грудня 2003 року, приблизно о 22 годині, вона поверталась додому, коли на вул.Зеленій в м.Мукачеві її наздогнав підсудний ОСОБА_1 та почав бити палкою по голові і руках, вона кликала людей на допомогу доти, доки не втратила свідомість. Прізвище нападника не знала, але декілька разів бачила його у своєї сусідки ОСОБА_3.

Остання, будучи допитаною в якості свідка, ствердила, що ОСОБА_1 декілька разів приходив до неї, отже його могла бачити сусідка - потерпіла ОСОБА_2.

Свідок ОСОБА_4 показав, що вночі 17 грудня 2003 року він гуляв на вулиці Зеленій в м.Мукачеві і почув дівочий крик про допомогу. Коли він підбіг до ОСОБА_2 вона лежала на узбіччі, а біля неї стояв чоловік, який почав тікати. Наздогоняючи останнього він крикнув: "стій, стріляти буду!", після чого втікач зупинився, повернувся і пішов на нього, але побачивши пістолет все ж таки втік. Це був ОСОБА_1.

цей свідок та потерпіла під час впізнання показали на ОСОБА_1, як на особу, яка напала на ОСОБА_2 та побила її палицею.

Свідок ОСОБА_5 пояснив, що ОСОБА_1 мав можливість залишити робоче місце, оскільки відкачка води здійснюється автоматично, підсудного звільнили за недисциплінованість, внаслідок якої згорів насос, а також за появлення на роботі у нетверезому стані.

ці показання та дані довідок про автобусні маршрути з місця роботи засудженого до мукачева, спростовують твердження ОСОБА_1. про неможливість його знаходження на місці нападу на ОСОБА_2 під час чергування, а показання потерпілої та свідка ОСОБА_4 стверджують, що саме тоді, коли засуджений повинен був знаходитись на чергуванні він і вчинив напад на дівчину.

тяжкість тілесних ушкоджень заподіяних потерпілій стверджується висновком судово-медичної експертизи Ст.1 а.с.94), дані якої про кількість, локалізацію та час заподіяння ударів дерев'яною палицею відповідають показанням ОСОБА_2.

З протоколу судового засідання вбачається, що захист підсудного здійснював професійний адвокат, а твердження апелянта про нетверезий стан останнього спростовано зазначеним протоколом, зауваження на який ніхто не подавав.

Отже, право на захист підсудного не було порушено.

Покарання ОСОБА_1 призначено у відповідності до вимог ст.65 КК України - з урахуванням тяжкості та суспільної небезпечності вчинених злочинів, даних про особу злочинця, який за аналогічний тяжкий злочин відбув дев'ятирічний строк позбавлення волі.

отже, це покарання є справедливим.

Зважаючи на зазначене, керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, апеляційний суд

ухвалив:

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, вирок Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 26 грудня 2005 року щодо нього - без зміни.