Справа № 22-Ц-911 2006р.      Головуючий у 1-й інстанції - Шершак М.І.

Категорія - 3 5                          Суддя-доповідач - Хвостик С .Г.

УХВАЛА ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

2006 року червня 13 дня колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого - МасловаВ.О.,

суддів             - Хвостика С.Г., Рибалки В.Г.,

з участю секретаря

судового засідання - Кияненко Н.М.,

та осіб, які приймають

участь у справі - позивачки ОСОБА_1, її представ­ника ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 на рішення Зарічного районного суду м.Суми від 24 лютого 2006р.

та на додаткове рішення цього ж суду від 10 травня 2006 року у справі за позовом      ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на її утримання та на утримання непов­нолітньої дитини,

ВСТАНОВИЛА:

4 листопада 2005 року ОСОБА_1 звернулась в суд з даним позовом і, посилаючись на те, що вона як дружина відповідача ОСОБА_3, який протягом декількох років з нею і їх спільним сином ОСОБА_4, 2003 року народження, разом не проживає і не утримує дитину, потребує матеріальної допомоги просила стягнути з нього аліменти на своє утримання щомісячно по 135 грн. 90 коп. до досягнення сином трьохрічного віку та стягнути аліменти на її користь на утримання сина в розмірі по 112 грн. 80 коп. щомісячно, до досягнення сином повноліття.

Посилаючись на те, що відповідач ухилявся від сплати аліментів, хоча вона вживала для цього заходів, позивачка просила стягнути аліменти за минулий час, починаючи з 1 грудня 2004 року, а також просила допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Для обгрунтування позиції щодо стягнення аліментів в твердій грошовій сумі позивачка послалась на те, що відповідач не мав постійної роботи.

Рішенням Зарічного районного суду м.Суми від 24.02.2006 року позов задоволений частково.

З ОСОБА_3 стягнуті аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку, але не менше ЗО відсотків прожиткового мінімуму, щомісячно, починаючи стягнення з 4 листопада 2005р. і до повноліття дитини і - на користь матері дитини ОСОБА_1

Також з ОСОБА_3 стягнуті аліменти на утримання дружини ОСОБА_1 у розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку, щомісячно, розпочинаючи з 4.11.2005р. і до досягнення дитиною трьохрічного віку.

Стягнуто з ОСОБА_3 судовий збір на користь держави у сумі 51 грн. та - на користь ОСОБА_1 300 грн. витрат, пов"язаних з наданням їй допомоги захисником.

Додатковим рішенням того ж суду від 10.05.2005 року допущено до негайного виконання рішення суду від 24.02.2006р. в частині стягнення з ОСОБА_3 аліментів на користь ОСОБА_1 у межах суми платежу за один місяць.

В іншій частині вимог за заявою про постановлення додаткового рішення відмовлено за необґрунтованістю вимог.

В апеляційних скаргах, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, тобто, не врахування вимог закону і наявності підстав для стягнення аліментів у твердій грошовій сумі та про стягнення аліментів за минулий час, ОСОБА_1 просила змінити судові рішення і задовольнити її вимоги в повному обсязі, в тому числі і стосовно стягнення з відповідача понесених нею витрат на правову допомогу в повному обсязі.

Колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційних скарг, виходячи з наступного.

Як встановлено місцевим судом і стверджується матеріалами справи, відповідач ОСОБА_3, як чоловік позивачки ОСОБА_1 і батько неповнолітнього сина ОСОБА_4, 8.05.2003 року народження, разом із сім"єю тривалий час не проживає, хоча відповідно до ст.ст. 75, 84, 180 СК України він повинен матеріально підтримувати дружину, якщо вона потребує допомоги, а він може її надати, а також він зобов"яз"ний утримувати сина, маючи для цього можливість.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачка ОСОБА_1 ніде не працює, доглядаючи за дитиною, а відповідач ОСОБА_3 працює, про що він пояснив в суді апеляційної інстанції, і отримує зарплату стабільну і регулярно.

Враховуючи, що позивачка потребує матеріальної допомоги від чоловіка, який може її надавати, як і має можливість для виконання обов"язку по утриманню сина, тому є обгрунтованим висновок суду першої інстанції про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліментів у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку, але не менше, ніж ЗО відсотків прожиткового мінімуму, на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4, як і про стягнення аліментів на утримання дружини ОСОБА_1 у розмірі 1/6 частини з усіх видів його заробітку.

Таке рішення суду також відповідає і вимогам ст.ст. 75,76,77,80,84,180,181,182,183 СК України.

Доводи апеляційної скарги таких висновків місцевого суду не спростовують, посилання на визначення аліментів на утримання дружини та неповнолітнього сина у твердій грошовій сумі не відповідають вимогам ст.ст. 80, 184 СК України, оскільки платник аліментів має регулярний заробіток.

Щодо визначення сплати аліментів з дня подачі позовної заяви, без присудження їх за минулий час, то такий висновок суду, з врахуванням недоведеності ухиляння відповідача від їх сплати, є також обгрунтованим і основується на вимогах ст.ст. 79,191 СК України.

Що стосується рішення суду про задоволення вимоги позивачки щодо стягнення на її користь понесених витрат на правову допомогу не в повному обсязі, то такий висновок суд належним чином мотивував, він відповідає вимогам ст. 84 ЦПК України і доводами апеляційної скарги не спростовується.

Також доводи апеляційних скарг не містять посилань на такі порушення норм законодавства, що б могло бути підставою для зміни чи скасування як основного, так і додаткового рішень.

Таким чином, як законні й обгрунтовані судові рішення необхідно залишити без зміни, а апеляційні скарги - відхилити.

Керуючись ст.ст. 307 ч.І п.1, 308, 314 ч.І п.1, 315 ЦПК України,

колегія суддів, -                 УХВАЛИЛА :

Апеляційні скарги ОСОБА_1 відхилити, а рішення Зарічного районного суду м.Суми від 24 лютого 2006 року та додаткове рішення цього ж суду від 10 травня 2006 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня її проголошення.

Вірно:

Головуючий     Маслов В.О.

Судді     Хвостик С.Г., Рибалко В.Г.