Справа №2-1301/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

04 лютого 2010 року                                                                                                           м. Сімферополь

Центральний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого, судді: ДВІРНИК Н.В.,

при секретарі: Шамієвої С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом  Публічного комерційного банку «Імексбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, звернення стягнення на заставлене майно,

ВСТАНОВИВ:

          12 серпня 2009 року представник Відкритого комерційного банку «Імексбанк» в особі філії АКБ «Імексбанк» за довіреністю ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, звернення стягнення на заставлене майно, мотивуючи позов наступним. 06 березня 2008 року між АКБ «Імексбанк» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір №47ф про надання кредиту в розмірі 126 250 грн. строком до 5.03.2010р. зі сплатою 20% річних за користування кредитом. В порушення прийнятих на себе зобов’язань, передбачених договором, станом на 08.07.2009 року у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 91445,38 грн. В забезпечення виконання умов кредитного договору №47ф між АКБ «Імексбанк» та ОСОБА_1 укладений договір іпотеки, посвідчений 6.03.2008р. приватним нотаріусом за реєстровим №1065. Предметом договору застави є автомобіль – «Тойота Лєнд Краузер», 2001 року випуску. Просить стягнути суму заборгованості, а також звернути стягнення на предмет застави для задоволення вимог АКБ «Імексбанк», що випливають із кредитного договору №47ф від 6.03.2008 року у загальній сумі 91445грн. 89 коп.

              Представник позивача до судового засідання не з’явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність.

          Відповідачка у судове засідання не з’явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином через засоби масової інформації, про причини неявки суд не повідомила.

            Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

          Про заочний розгляд цивільної справи судом на місці винесено ухвалу.

          Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, проаналізувавши і оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

            Відповідно ч.3 ст. 10, ч.1 ст. 60  ЦПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Кодексом.

            Судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

06 березня 2008 року між АКБ «Імексбанк» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір №47ф про надання кредиту в розмірі 126 250 грн. строком до 5.03.2010р. зі сплатою 20% річних за користування кредитом (а.с.5). В забезпечення виконання умов кредитного договору №47ф між АКБ «Імексбанк» та ОСОБА_1 укладений договір іпотеки, посвідчений 6.03.2008р. приватним нотаріусом за реєстровим №1065. (а.с.10). На підставі зазначеного договору в заставу позивачу було передано автомобіль – «Toyota-Land Cruiser», 2001р.в., який належить відповідачу. У зв’язку з порушенням умов договору станом на 08.07.2009 року у ОСОБА_1 виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 91445,38 грн. (47350 грн.- поточна заборгованість за кредитним договором; 36820 грн.- прострочена заборгованість за кредитним договором;  2857,29 грн.- прострочені відсотки за кредитом; 1245,38грн.- поточні відсотки за кредитним договором; 3173,22 грн.- пеня).

На виконання Закону України  від 29.04.2009 року «Про акціонерні товариства» змінено найменування позивача  з Акціонерного комерційного банку «Імексбанк» в Публічний комерційний банк «Імексбанк»,  про що до матеріалів справи були долучені відповідні докази.

            Вирішуючи спір по суті, суд виходить із положень ст.ст.525,526,625 ЦК України про те, що зобов’язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений термін, а одностороння відмова від виконання зобов’язань за договором не дозволяється. Відповідно до вимог ст.599 ЦК України, зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

              Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання їм грошового зобов’язання.

Згідно  п.2 ст. 590 ЦК України банк здобуває право звернення стягнення на предмет застави у випадку, коли зобов'язання не виконане у встановлений строк, якщо інше не встановлено договором.

У відповідності ж до положень кредитного договору та договору іпотеки (п.п. 1.6, 4.1), у випадку невиконання позичальником відповідних зобов'язань, встановлених кредитним договором та договором застави, заставодержатель має право одержати задоволення своїх вимог шляхом звернення стягнення на предмет застави.

Правовідносини пов’язані із зверненням стягнення на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, регулюються Законом України „Про заставу”.

Згідно до ст. 12 ЗУ “ст.19 ЗУ „Про заставу”, за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Відповідно ж до ст. 20 ЗУ „Про заставу”, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач неодноразово письмово звертався із вимогами про погашення простроченої заборгованості за кредитним договором, проте до теперішнього часу останні залишені відповідачем без відповіді та без виконання.  

З викладених підстав, суд приходить до висновку, що позовні вимоги необхідно задовольнити, стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 91445,38 грн., в тому числі шляхом звернення стягнення на предмет застави.  

              Сплачені позивачем судові витрати, пов’язані з розглядом справи, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача до ст.ст.85,88 ЦПК України, підлягають стягненню витрати, пов’язані зі сплатою судового збору у розмірі 914 грн.50.копійок та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн.      

              На підставі наведеного, керуючись статтями ст.ст.525,526,590,625 ЦК України, ЗУ “Про заставу”, ст.ст.10,11,60,74,85,88,209,212-215,217,218,223-233 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов  Публічного комерційного банку «Імексбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, звернення стягнення на заставлене майно, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, і.п.н. НОМЕР_1, адреса: 95000, АР Крим, м.Сімферополь, вул.Пушкіна/Самокіша,20/7,кв.48) на користь Публічного комерційного банку «Імексбанк» заборгованість у розмірі 91445 (дев’яносто одна тисяча чотириста сорок п’ять) гривень 38 коп., у тому числі, за рахунок реалізації автомобіля «Toyota-Land Cruiser», 2001р.в., д.н. НОМЕР_2, номер шассі JTЕНJ09J725027256, об’єм двигуна 4164, тип ТЗ – універсал легковий, свідоцтво про реєстрацію ТЗ АКС №019776, який належать ОСОБА_1 на праві приватної власності та перебуває у заставі Публічного комерційного банку «Імексбанк».

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, і.п.н. НОМЕР_1, адреса: 95000, АР Крим, м.Сімферополь, вул.Пушкіна/Самокіша,20/7,кв.48) на користь Публічного комерційного банку «Імексбанк» судові витрати: судовий збір у розмірі 914 (дев’ятсот чотирнадцять ) 50 (п’ятдесят) гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи у розмірі 30 (тридцять) гривень.          

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного  суду АР Крим через   суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4   ст.295 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою   відповідача, поданою протягом десяти днів з дня утримання його  копії.

СУДДЯ:                                                                                                             Н.В.ДВІРНИК