Справа № 2-а-800/09
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 грудня 2009 року Самбірський міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого-судді Марчука І.С.
при секретарі Ковалець Г.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Самбора адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Самборі Львівської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги "Дітям війни", -
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Самборі Львівської області, в якому просить суд зобов'язати відповідача виплатити їй недоплачену щомісячну державну соціальну грошову допомогу "Дітям війни" за період з 01.01.2006 року по 01.03.2009 року в сумі 4190,70 грн. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що вона відповідно до статті 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" є дитиною війни. Згідно з статтею 6 цього ж Закону їй повинна виплачуватись щомісячна соціальна грошова допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, однак така допомога їй не виплачувалась. Крім цього, вона просить поновити строк звернення до суду за захистом порушених прав.
Позивачка в судовому засіданні позов підтримала, просить його задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позов заперечила, покликаючись на мотиви, викладені у письмовому запереченні. Просить застосувати до спірних правовідносин строк звернення до суду та відмовити у задоволенні позову.
До судового розгляду відповідач представив заперечення на позов, суть якого зводиться до наступного. На законодавчому рівні не прийнято жодного нормативного акту на виконання вимог ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", не визначено які органи повинні виплачувати підвищення пенсії, за рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку і яким чином обчислювати його розмір за відсутності поняття "мінімальна пенсія за віком" як розрахункової величини. Жодних змін не було внесено до видаткових частин Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік і 2008 рік" і після прийняття Конституційним Судом України рішень від 09 липня 2007 року та від 22 травня 2008 року, тому кошти на виплату оскаржуваного підвищення в 2007 році були відсутні. Крім цього, у 2008 році, позивачу проводилось підвищення до пенсії, а саме у таких розмірах, з 22 травня - 48,10 гривні, з 1 липня - 48,20 гривні, та з 1 жовтня - 49,80 гривень. Вважає позов безпідставним і просить відмовити у задоволенні такого.
Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, з таких міркувань.
Законом України "Про соціальний захист дітей війни" від 18 листопада 2004 року № 2195-VI установлено правовий статус дітей війни, визначено основи їх соціального захисту та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.
Статтею 1 цього Закону визначено, що дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.
Позивачка ОСОБА_3 народилася 21.10.1940 року, є дитиною війни, це підтверджується паспортом та пенсійним посвідченням. Оскільки позивачка набула статусу «дитина війни», реалізація його права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин актах законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто відсутність коштів, як причина невиконання відповідачем своїх зобов'язань.
Статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
За ст. 46 Конституції України, що має найвищу юридичну силу (ст.8 Конституції України) громадяни мають право на соціальний захист у випадках, передбачених законом. Частина 2 статті 8 Конституції України встановлює вимогу щодо законів України - усі вони приймаються виключно на основі Конституції України і повинні відповідати їй. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (ч .З ст.22 Конституції України).
Законами України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" та "Про Державний бюджет України на 2008 рік" дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" було обмежено.
Однак, Рішеннями Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) та від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" та Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік", якими обмежується дія ст. 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Відповідно до ст. 152 Конституції України -- закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про їх неконституційність.
Так, з дня ухвалення Конституційним Судом України Рішення № 6-рп/2007, визнані неконституційними положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" втратили чинність, отже, з цього часу відновлено дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Аналогічно і з дня ухвалення рішення Конституційним судом від 22.05.2008р № 10-рп/2008 на 2008 рік.
На час розгляду цієї справи судом, розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове соціальне страхування" і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленому для осіб, що втратили працездатність. Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про прожитковий мінімум" від 15 липня 1999 року № 966-14, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Рішення Конституційного Суду України від липня 2007 року № 6-рп/2007 та від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей, що визнані неконституційними.
Згідно ч.І ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини", суди України, при розгляді справ, застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та Протоколи до неї, а також практику Європейського суду - як джерело права.
Згідно зі ст.1 Протоколу №1 до вказаної Конвенції, кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Борги розглядаються у сенсі поняття "власності", яке міститься у ч. І ст.] Протоколу №1 до Конвенції і яке не обмежене власністю на фізичні речі та залежить від формальної класифікації у національному законодавстві, борги, що становлять майно, можуть також розглядатись як "майнові права" і, таким чином, як власність.
Європейський Суд з прав людини при розгляді справи "Кечко проти України" зауважив, що в межах свободи дій держави визначати які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, припиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними. У зв'язку з чим Європейський суд не прийняв до уваги позицію Уряду України про колізію двох нормативних актів - Закону України "Про соціальний захист дітей війни", відповідно до якого встановлені надбавки з бюджету і який є діючим, та Закону України "Про державний бюджет" на відповідний рік, де положення останнього Закону, на думку уряду України, превалювали як спеціаліст. Європейський суд не прийняв аргумент уряду України щодо бюджетних асигнувань, постільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Судом встановлено, що всупереч Рішень Конституційного Суду України Управління Пенсійного фонду України в м. Самборі Львівської області оспорювана позивачем щомісячна державна соціальна грошова допомога з липня по грудень 2007 року не виплачувалась, а з травня по грудень 2008 року виплачувалася не в повному розмірі. Невиконання державою ( в особі Пенсійного Фонду, на який покладено проведення виплат за аналогією з положеннями Закону України "Про бюджет України на 2008 рік" від 28.12.2007 року за №107-У1) своїх соціальних зобов'язань щодо окремих громадян ставить їх у не рівні умови, підриває принцип довіри особи до держави і закономірно призводить до порушення принципів соціальної справедливості у правовій державі. А також, керуючись таким принципом адміністративного судочинства як верховенство права, з метою забезпечення передбаченого Конституцією України права ОСОБА_4 на належне соціальне забезпечення, позов підлягає до часткового задоволення.
Оскільки позивачці не було відомо про рішення Конституційного суду, тривалу невизначеність у правовому врегулюванні даного питання, та те що вона являється особою похилого віку, періодично хворіє, не має юридичної освіти, а тому суд приходить до висновку, що пропущення строку звернення до суду було поважним і тому такий слід поновити.
Відмовляючи в позовних вимогах стосовно виплати щомісячної надбавки за 2006 рік, судом також було враховано положення Закону України «Про державний бюджет на 2006 рік», якими обмежувалась дія ст. 6 "Про соціальний захист дітей війни", які не були оскаржені до Конституційного Суду України.
Керуючись ст. ст. 11, 72, 86, 158-163 КАСУ України, суд, -
постановив.
Поновити строк звернення до суду. Позов задовольнити частково. Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Самбірському районі Львівської області нарахувати та виплатити ОСОБА_3 підвищення до пенсії, отриманої у період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та недоплачене підвищення до пенсії, отриманої у період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, у розмірі 30% мінімального розміру пенсії за віком, право на яке надане ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.
Суддя підпис
Згідно з оригіналом
Суддя І.С.Марчук