Справа № 1-17\10р.

В И Р О К

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

09 лютого 2010 року                                                                   м. Берегово

                              Берегівський районний суд Закарпатської області в особі:  

        головуючого: судді   -   Ільтьо І.І.

              при секретарі   -  Куні О.І.

з участю прокурора Горват А.В., захисників підсудного ОСОБА_1, потерпілого ОСОБА_2 та перекладача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Берегово справу по обвинуваченню  

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2/а, Берегівського району,  одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючого сортувальником сировини ТзОВ «Нумінатор», громадянина України, раніше  не судимого,  

за ч. 1 ст. 122 КК України ,-

в с т а н о в и в :

12.07.2009 року, біля 23 год. 00 хв., ОСОБА_4 перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння знаходячись в с. Гать, Берегівського району, біля торгівельного павільйону, неподалік будинку культури, який розташований по вул. Головна 56/а,  умисно наніс два удари правою рукою зажатою у кулак громадянину ОСОБА_5 в область голови по лівій нижній щелепі, чим самим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді: травматичного подвійного перелому нижньої щелепи, які відносяться до тілесних ушкоджень середньої степені тяжкості, що підтверджується висновком судово-медичної експертизи №297 від 14.08.2009 року

Підсудній ОСОБА_4 в судовому засіданні свою вину визнав повністю і показав, що 12.07.2009 року в с. Гать, Берегівського району відбувалося святкування дня села.  На протязі дня відбувалися різні конкурси та ігри. ОСОБА_4 разом з сином ОСОБА_6 також брали участь у проведенні футбольного матчу. Після футболу направились до будинку культури, який розташований по вул. Головна в центрі с. Гать, де випив одну пляшку пива та направився додому. Біля,  21:30 години ОСОБА_4 знову пішов в центр села де на площі були розташовані торгівельні павільйони. ОСОБА_4 підійшов до одного з них і випив пляшку розливного пива. Після цього він побачив, що біля павільйону який розташований ближче до вул. Головна, знаходиться його син ОСОБА_7, а також декілька незнайомих йому хлопців, між якими виникла суперечка. Підійшовши ближче він почув, що один з них, а саме ОСОБА_5 сказав його сину, що давай битися один на один. Почувши це, ОСОБА_4 дуже розлютився  підійшов до ОСОБА_5, і не слухаючи його пояснення наніс йому удар лівою рукою в область голови, куди саме точно не пам’ятає.. Від удару ОСОБА_5 відступив назад. Після цього ОСОБА_4 розвернувся і пішов до іншого павільйону.

Цивільний позов потерпілого визнає частково, а саме відшкодування матеріальної шкоди, що підтверджено документально, в розмірі 3000 грн., а моральну визнає частково на 1 000 грн..

В скоєному злочині щиро розкаюється, подібного обіцяє більше  не скоювати.  

Потерпілий ОСОБА_5 в судовому засіданні показав, що 12.07.2009 року йому виповнилося 20 років у зв’язку з чим він вирішив відсвяткувати  День народження і запросив своїх друзів ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в с. Гать де проходилося святкування дня села. Приблизно о 23:00 годині знаходилися біля торгівельного павільйону до них підійшли двоє незнайомих їм хлопців, які спитали чи вони не з села Гут, Берегівського району. Тоді вище вказані хлопці почали їх обзивати нецензурною лайкою в свою чергу вони тільки мовчали бо не розуміли в чому справа. Відразу після цього до них підійшов ОСОБА_4, який не розбираючись в чому справа відразу наніс йому удар правою рукою зажатою у кулак в область голови, а саме з лівої сторони нижньої щелепи.  Від удару ОСОБА_5 відступив декілька шагів назад тоді ОСОБА_4 наніс йому ще один удар по лівій стороні обличчя від якого ОСОБА_5 впав на землю. Від вказаних ударів відчув різкий біль у нижній щелепі та запаморочення у голові. ОСОБА_8 та ОСОБА_9 підійшли до ОСОБА_5 і допомогли йому підвестися на ноги. Після цього вони побачили їхнього знайомого ОСОБА_10,  який відвіз їх додому в с. Гут.

14.08.2009 року ОСОБА_5 звернувся до лікарні, так як гематома почала розходитися по всьому обличчю. Після проведених аналізів було встановлено, що у нього подвійний перелом нижньої щелепи.  

Просить задовольнити цивільний позов повністю та стягнути з підсудного  20 000 гривень, а саме 15 000 гривень – моральної шкоди, 5000 гривень – матеріальної, з яких 3500 грн. кошти витраченні на лікування та 1500 грн. за надання юридичної допомоги.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснила, що 12.07.2009 року біля 20:30 години її син ОСОБА_5 разом з своїми друзями ОСОБА_8 та ОСОБА_9  поїхали в с.Гать, Берегівського району, де проходило святкування дня села. Повернувся додому біля 23:30 години і вона побачила, що його туфлі у крові і запитала, що сталося. Тоді син розповів, що його вдарив два рази кулаком по обличчю ОСОБА_4.    

До лікарні вони не звернулися, так як думали що біль пройде сама по собі, але 14.07.2009 року вимушені були звернутися за медичною допомогою, тому що гематома не проходила, а навпаки розійшлася по всьому обличчю. Після проведення відповідних аналізів було встановлено, що у сина подвійний перелом нижньої щелепи.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснив, що 12.07.2009 року його запросив на святкування Дня народження друг ОСОБА_5. В цей же день він разом з ОСОБА_5 та їхнім спільним знайомим ОСОБА_8 поїхали в с. Гать, Берегівського району де проходило святкування дня села.

Приблизно о 23:00 годині знаходилися біля торгівельного павільйону до них підійшли двоє незнайомих хлопців, та спитали чи вони не з села Гут, Берегівського району. Вони відповіли, що так  з села Гут. Тоді вище вказані хлопці почали їх обзивати нецензурною лайкою. Відразу після цього до них підійшов громадянин, як ОСОБА_9 потім стало відомо це був ОСОБА_4, який не розбираючись в чому справа наніс ОСОБА_5  удар правою рукою зажатою у кулак в область голови, а саме з лівої сторони нижньої щелепи.  Від удару ОСОБА_5 відступив декілька кроків назад тоді ОСОБА_4 наніс йому ще один удар тією ж рукою по лівій стороні обличчя від якого ОСОБА_5  впав на землю. ОСОБА_9 та ОСОБА_8 підійшли до нього і допомогли ОСОБА_5 піднятися на ноги, останній почав жалітися на сильний біль у області лівої нижньої щелепи, яка була напухлою. Після цього, вони побачили знайомого,  який  відвіз їх додому .

Крім цього, вина ОСОБА_4 підтверджується матеріалами справи:

- протоколами допиту свідків ОСОБА_6, ОСОБА_12 та ОСОБА_8 які на досудовому слідстві також підтвердили факт, що ОСОБА_4 наніс удар лівою рукою зажатою у кулак в область голови ОСОБА_5, а саме з лівої сторони нижньої щелепи (а.с. 36-41).  

- письмовою заявою громадянки ОСОБА_13 від 13.11.2008 року.  (а. с. 4).

- висновком судово – медичної експертизи №297 від 14.08.2009 року (а. с. 92-94).

- протоколом очної ставки між ОСОБА_5 та ОСОБА_4  від 26.08.2009 року (а. с. 63-65).

- протоколом очної ставки між ОСОБА_4  та свідком ОСОБА_8 від 26.08.2009 року (а. с. 67-69).

- протоколом очної ставки між ОСОБА_4  та свідком ОСОБА_9 від 26.08.2009 року (а. с. 70-72).

- протоколом відтворення обстановки та обставин події з ОСОБА_5 від 14.08.2009 року (а. с. 73-76).

- протоколом відтворення обстановки та обставин події з ОСОБА_4  від 14.08.2009 року (а. с. 77-79).

Таким чином дії підсудного ОСОБА_4 досудовим слідством кваліфіковано вірно за ст. 122 ч. 1 КК України, як – умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у      ст.121 КК України, але таке що спричинило тривалий розлад здоров’я.

Суд обираючи міру покарання враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом”якшують покарання.

Обставинами, які пом”якшують покарання підсуднього ОСОБА_4, слід визнати те, що він щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину.

Обставинами, які обтяжують покарання підсудного ОСОБА_4 слід визнати те, що він скоїв злочини в стані алкогольного сп’яніння.

По місцю проживання та роботи підсудній ОСОБА_4 характеризується позитивно (а.с. 57-118).

Враховуючи, що підсудній ОСОБА_4 вчинив злочин середньої тяжкості, щиро розкаюється, активно сприяв розкриттю злочину, позитивно характеризується по місцю проживання, вперше притягується до кримінальної відповідальності (а.с.55), суд приходить до висновку про застосування до підсудного міри покарання у вигляді виправних робіт.

При визначенні грошового відшкодування моральної шкоди, у відповідності до ст.23 ЦК України суд враховує глибину фізичних та душевних страждань потерпілого, ступеня вини підсудного, а також інших обставин, які мають істотне значення з врахуванням вимоги розумності і справедливості.

В зв’язку з цим, суд вважає за можливе задовольнити частково цивільний позов, заявлений потерпілим в частині відшкодування матеріальної шкоди на суму 3000 грн., вартість якої підтверджена фіскальними чеками, накладною та довідкою про отримання гонорару за правову допомогу.

Також, суд вважає за можливе частково задовольнити моральну шкоду, заявлену потерпілим на його користь, так як крім переліку в позовній заяві моральних страждань, які поніс потерпілий внаслідок спричинення йому тілесних ушкоджень середньої тяжкості, не зазначено, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір моральної шкоди та якими доказами це підтверджується (Постанова Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.95 р. із змінами від 25.05.2001 року “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди”).

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України,  -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_4, визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України, призначивши покарання у виді виправних робіт на строк 1 (один) рік з відрахуванням щомісячно із суми заробітку в доход держави десять відсотків.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити попередній – підписку про невиїзд.

Стягнути із засудженого ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 3000 (три тисячі гривен)  в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та  7000 (сім тисяч гривен) моральної шкоди. Всього підлягає стягненню 10 000 ( десять тисяч гривен).  

На вирок може бути подана апеляція через цей суд до Апеляційного суду Закарпатської області протягом 15 діб з моменту його оголошення.

СУДДЯ:                                               І.І. Ільтьо