ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

18 лютого 2019 рокум. Ужгород№ 260/125/19

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Луцович М.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Відділу охорони здоров'я Хустської районної державної адміністрації Закарпатської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Хустська районна стоматологічна поліклініка про визнання протиправним та скасування наказу,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Відділ охорони здоров'я Хустської районної державної адміністрації Закарпатської області про визнання протиправним та скасування наказу№99-0 від 03.08.2018 р. "Про створення госпрозрахункового стоматологічного відділення Хустської районної стоматологічної поліклініки".

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши матеріали адміністративного позову, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, з огляду на наступне.

Згідно ч. 2 ст. 170 КАС України про відмову у відкритті провадження у справі суддя постановляє ухвалу не пізніше п'яти днів з дня надходження позовної заяви.

З огляду на перебування судді Луцовича М.М. на лікарняному у період з 07.02.2019 року по 14.02.2019 року та у відрядженні 15.02.2019 року, питання про наявність підстав щодо відмови у відкритті провадження в даній адміністративній справі вирішується 18.02.2019 року.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи у публічно-правових відносинах.

Відповідно до статті 16 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров'я" від 19.11.1992 року №2801-XII держава сприяє розвитку закладів охорони здоров'я усіх форм власності.

Порядок створення, припинення закладів охорони здоров'я, особливості діяльності та класифікація закладів визначаються законом.

Мережа державних і комунальних закладів охорони здоров'я формується з урахуванням потреб населення у медичному обслуговуванні, необхідності забезпечення належної якості такого обслуговування, своєчасності, доступності для громадян, ефективного використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів. Існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена.

Планування розвитку мережі державних і комунальних закладів охорони здоров'я, прийняття рішень про її оптимізацію, створення, реорганізацію, перепрофілювання державних і комунальних закладів охорони здоров'я здійснюються відповідно до закону органами, уповноваженими управляти об'єктами відповідно державної і комунальної власності.

Заклад охорони здоров'я провадить свою діяльність на підставі статуту (положення), що затверджується власником закладу (уповноваженим ним органом).

Відповідно до п.1.1 та п.1.4 Статуту Хустської районної стоматологічної поліклініки, остання є закладом комунальної форми власності, засновником якого є Хустська районна державна адміністрація та здійснює господарську некомерційну діяльність, спрямовану на досягнення соціальних та інших результатів без мети одержання прибутку.

Згідно до п.11.1 Статуту Хустської районної стоматологічної поліклініки злиття, приєднання, поділ та перетворення здійснюється за рішенням Хустської районної державної адміністрації, як Засновника. Відповідно до п. 11.4 Статуту Хустської районної стоматологічної поліклініки ліквідація та реорганізація закладу охорони здоров'я проводиться за рішенням Хустської районної ради за погодженням з обласним управлінням охорони здоров'я.

За змістом статей 80-81 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді. Юридичні особи, залежно від порядку їх створення, поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права.

Відповідно до частин 1-2 статті 62 Господарського кодексу України (далі - ГК України) підприємство - самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами. Підприємства можуть створюватись як для здійснення підприємництва, так і для некомерційної господарської діяльності.

Види та організаційні форми підприємств визначені статтею 63 ГК України, відповідно до частини 1 якої залежно від форм власності, передбачених законом, в Україні можуть діяти підприємства таких видів:

- приватне підприємство, що діє на основі приватної власності громадян чи суб'єкта господарювання (юридичної особи);

- підприємство, що діє на основі колективної власності (підприємство колективної власності);

- комунальне підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади;

- державне підприємство, що діє на основі державної власності;

- підприємство, засноване на змішаній формі власності (на базі об'єднання майна різних форм власності);

- спільне комунальне підприємство, що діє на договірних засадах спільного фінансування (утримання) відповідними територіальними громадами - суб'єктами співробітництва. В Україні можуть діяти також інші види підприємств, передбачені законом.

Згідно з частинами 1-3 статті 78 ГК України комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління. Орган, до сфери управління якого входить комунальне унітарне підприємство, є представником власника - відповідної територіальної громади і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами. Майно комунального унітарного підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство) або на праві оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство).

Приписами частин 1 і 2 статті 104 ЦК України передбачено, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

У відповідності до частини 1 статті 106 ЦК України злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади.

Згідно із пунктом 20 частини 1 статті 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» №280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються питання вирішення в установленому законом порядку питань щодо управління об'єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, що перебувають в управлінні районних і обласних рад; призначення і звільнення їх керівників.

Статтею 318 ЦК України передбачено, що суб'єктами права власності є Український народ та інші учасники цивільних відносин, визначені ст.2 цього Кодексу. Усі суб'єкти права власності є рівними перед законом.

Згідно зі статтею 2 ЦК України учасниками цивільних відносин є, зокрема, територіальні громади.

Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування (стаття 327 ЦК України).

Відповідно до положень статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що при здійсненні повноважень щодо управління об'єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, що перебувають в управлінні районних і обласних рад, останні не є суб'єктами владних повноважень у розумінні статті 19 КАС України, а є рівноправними суб'єктами майнових відносин, дії яких спрямовані на реалізацію свого права розпоряджатися цим майном відповідно до закону.

Відповідно до поданої позовної заяви, судом встановлено, що позивач є працівником - стоматологом комунального закладу Хустської районної стоматологічної поліклініки.

03.08.2018 року Відділом охорони здоров'я Хустської районної державної адміністрації Закарпатської області було видано наказ №99-0 "Про створення госпрозрахункового стоматологічного відділення Хустської районної стоматологічної поліклініки". Позивач, згідно позовної заяви, вважає, що даний наказ є протиправним, необґрунтованим, прийнятим із грубим порушенням прав та інтересів трудового колективу Хустської районної стоматологічної поліклініки.

Вищевказане свідчить про те, що позовні вимоги виникли із відносин, що мають приватноправовий характер, у яких Хустська районна державна адміністрація, в особі Відділу охорони здоров'я виступає як суб'єкт права власності, а не як суб'єкт владних повноважень.

Прийняття Відділом охорони здоров'я Хустської районної державної адміністрації Закарпатської області наказу № 99-0 від 03.08.2018 року, а саме: створення госпрозрахункового стоматологічного відділення Хустської районної стоматологічної поліклініки є етапом реалізації волі засновника, не змінює правову природу спірних відносин і не перетворює цей спір у публічно-правовий.

Таким чином, позов, предметом якого є перевірка правильності формування волі засновника стосовно управління об'єктами спільної власності територіальних громад селища та сіл району, що перебуває в управлінні районної ради, не може бути розглянуто за правилами КАС України.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд у справі «Zand v. Austria» від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у розумінні частини 1 статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)». З огляду на це, не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, а ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відтак, зазначений спір є виключно трудовим спором, а тому має вирішуватися в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи викладене, суддя приходить до висновку, що слід відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі.

У відповідності до пункту 1 частини 1 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила.

Керуючись статями 170, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті провадження за позовом ОСОБА_1 до Відділу охорони здоров'я Хустської районної державної адміністрації Закарпатської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Хустська районна стоматологічна поліклініка про визнання протиправним та скасування наказу.

Роз'яснити позивачеві, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Відповідно до ч.6 ст. 170 КАС України роз'яснити позивачу, що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції цивільного судочинства.

Копію ухвали разом з матеріалами позовної заяви надіслати позивачеві.

Ухвала суду може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду в строки визначені ст. 295 КАС України. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку визначеному ст. 256 КАС України. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, а у разі, якщо ухвалу було оскаржено та не скасовано судом апеляційної інстанції, така ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Суддя М.М. Луцович