Справа № 2-а-109/10
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
8 лютого 2010 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого судді - Кудіна А.М.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в м. Охтирка Сумської області
про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги за 2006-2009 роки відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду в м. Охтирка Сумської області, в якому просить зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити йому, як дитині війни, недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу в сумі 3400 гривень за 2006 –2008 роки та за 2009 рік, з 01.01.2009 року.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилається на те, що він належить до соціальної категорії “Дитина війни” і відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2007 року має право на отримання соціальної допомоги в розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком. Рішенням Конституційного Суду України №6 – рп/2007 від 09 липня 2007 року були визнані такими, що не відповідають Конституції України та є неконституційними окремі положення Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік”, якими була зупинена дія положень Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, на підставі яких повинна була бути нарахована соціальна допомога. Однак, в порушення вимог ст. 124 Конституції України не здійснено нарахування та виплату зазначеного підвищення до пенсії.
Також вважає, що за 2008 рік їй недоплатили 667 гривень, оскільки платили допомогу не 30% від мінімального розміру пенсії за віком, а 10% прожиткового мінімуму осіб, які втратили працездатність, не нараховували таку допомогу і за 2009 рік.
Позивач у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує повністю.
Представник відповідача в суд не з'явився, надав заяву, в якій просить розглядати справу у його відсутність, однак, надав до справи письмове заперечення у якому зазначено, що дійсно дітям війни пенсії мають підвищуватись на 30% мінімальної пенсії за віком, проте відповідно до ст. 7 Закону України ?Про соціальний захист дітей війни ”, який передбачає механізм цих виплат, фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Вимоги позивача щодо сплати підвищення до пенсії за період з 1.06.2006 року по 31.12.2006 року є безпідставними, оскільки ст. 110 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 року» було передбачене поетапне запровадження у 2006 році виплат «дітям війни» установлених ст. 6 Закону ?Про соціальний захист дітей війни ”, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку передбаченому Кабінетом міністрів України за погодженням з Комітетом верховної Ради України з питань бюджету. Оскільки, КМУ не було визначено указаного порядку підвищення пенсії дітям війни у 2006 р. не було запроваджено.
Законом України «Про Державний бюджет на 2007 рік» такі виплати також не передбачені, та відповідно до листа Міністерства юстиції України від 31.08.2007 року питання щодо такого підвищення у зазначеному порядку не урегульоване в управлінні Пенсійного фонду немає будь-яких підстав проводити такі виплати.
Крім того, п. 41 розділу 2 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», згідно якого дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії, або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни» - 10% прожиткового мінімуму осіб, які втратили працездатність. Дана доплата позивачеві виплачується у повному обсязі. Після прийняття відповідного рішення Конституційним судом України № 10-рп, яким було визнано не конституційними вищенаведені положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України». 28.05.2008 р. Кабінет міністрів України прийняв постанову №530 , якою було визначено розміри щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується «дітям війни» також у розмірі 10% від прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність.
У письмовому запереченні також зазначено, що управління Пенсійного фонду у м. Охтирка діяло у межах повноважень, у порядок та у спосіб, що визначені чинним законодавством України, та звертає увагу суду на пропущений позивачем річний строк звернення до суду з зазначеним позовом.
Суд, проаналізував матеріали справи, дослідивши письмові докази, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню зі слідуючих підстав.
Судом встановлено, що позивач є дитиною війни в розумінні ст. 1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, що також підтверджується пенсійним посвідченням.
Відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Законом України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” дія ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” була зупинена на 2006 рік.
Відповідно до Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” від 19 січня 2006 року до статті 110 Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” було внесено зміни, якими установлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” запроваджується з 01 січня 2006 року, а статтею 6, - у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
Відповідно до ст. 71 п. 12 “Про Державний бюджет на 2007 рік”, дію статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, з урахуванням ст. 11 цього Закону, було зупинено.
Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року у справі за поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України ( конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України ?ро Державний бюджет України на 2007 рік” (справа про соціальні гарантії громадян), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є не конституційним) положення пункту 12 статті 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, яким зупинено дію статті 6 Закону України ?ро соціальний захист дітей війни”, з урахуванням статті 111 цього Закону. Рішення Конституційного Суду України в цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Відповідно до п. 41 розділу 2 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», згідно якого дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії, або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни» - 10% прожиткового мінімуму осіб, які втратили працездатність. Дане підвищення у вищенаведеному розмірі позивачу виплачується щомісячно починаючи із січня 2008 року.
Рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, було визнано не конституційними вищенаведені положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Відповідно до ст. 152 ч. 2 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Законом України “ Про державний бюджет на 2009 рік” дію ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей” не зупинено. Відповідно до ч. 2 ст. 54 Закону України “Про Державний бюджет на 2009 рік” розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом, та нормативно-правовими актами КМУ.
Відповідним Законом, який встановлює доплату до пенсії дітям війни є Закон України “Про соціальний захист дітей війни”. Таким чином, виходячи із пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру щомісячної державної соціальної допомоги за період з 01.01.2009 року територіальні органи Пенсійного фонду України у 2009 році повинні діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, а не відповідно до постанови КМУ за №530 від 28.05.2008 р.
Статтею 64 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
ОСОБА_2 пунктів 3 та 4 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні правовідносини.
Із змісту позовної заяви та заперечень відповідача вбачається, що в даному спорі фактично оскаржуються бездіяльність територіального управління Пенсійного фонду України щодо відмови в нарахуванні зазначеного підвищення до пенсії.
ОСОБА_2 ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, з метою повного захисту прав та інтересів позивача, суд вважає необхідним вийти за межі позовних вимог та, задовольняючи позов в цій частині, визнати бездіяльність даного управління протиправною.
Відповідно до Ст. 62 Закону України ?ро Державний бюджет України на 2007 рік” позивачу в 2007 році підлягають виплаті: липень (4,06+406)х30 % = 410,06х30 %= 123,02 гривень, серпень (4,06+406 )х30 % = 410,06х30 %= 123,02 гривень, вересень (4,06+406 )х30 % = 410,06х30 %= 123,02 гривень, жовтень (4,11+411)х30 % =415,11х30 % = 124,53 гривень, листопад (4,11+411)х30 % =415,11х30 % = 124,53 гривень, грудень (4,11+411)х30 % =415,11х30 % = 124,53 гривень, всього за 2007 рік : 742,65 гривень.
ОСОБА_2 58 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік” в 2008 році виплаті підлягають такі суми доплати до пенсії : травень 481х30 % = 144,3 гривень, червень 481х30 % = 144,3 гривень, липень 482 х30 % = 144,6 гривень, серпень 482 х30 % = 144,6 гривень, вересень 482 х30 % = 144,6 гривень, жовтень 498 х30 % = 149,4 гривень, листопад 498 х30 % = 149,4 гривень, грудень 498 х30 % = 149,4 гривень, всього 1170,60 гривень.
Таким чином різниця між виплаченими та не виплаченими позивачу сумами допомоги за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року становить 1913,25 гривень.
ОСОБА_2 ст. 54 Закону України “Про державний бюджет України на 2009 рік” в 2009 році позивачу підлягає виплаті сума у розмірі: 498 x 30 % = 149, 40 грн. щомісячно починаючи з 01.01.2009 року.
Одночасно, суд не вбачає підстав для задоволення вимог позивача у частині стягнення на його користь щомісячної державної соціальної допомоги за 2006 рік, оскільки, дана виплата була обмежена Законом України «Про державний бюджет на 2006 рік», положення якого були діючі. Рішень Конституційного суду України, щодо неконституційності норм вищевказаного закону немає.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, іншого нормативно – правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що неможливо прийняти до уваги положення ч. 3 ст. 28 зазначеного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки, наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії, встановленої ст. 46 Конституції України та права на отримання доплати до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.
Крім того, суд вважає безпідставним посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплат зазначеної доплати до пенсії, оскільки, органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів, як на підставу невиконання своїх зобов'язань, які встановлені ст. 46 Конституції України та зазначено нормою Закону.
Суд не може погодитися з доводами відповідача щодо не визначеності на законодавчому рівні питання відносно органу, на який покладено обов'язок здійснення виплат підвищення до пенсії особам, які мають статус дитини війни.
Пенсійний фонд України діє у відповідності Положення “Про Пенсійний фонд України” і здійснює свої повноваження на підставі п. 15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються управлінням Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.
Таким чином, суд дійшов висновку, що обов'язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбаченої ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” покладено на Управління Пенсійного фонду України в м. Охтирка Сумської області, за місцем проживання позивача.
Доводи відповідача щодо пропущення позивачем строку звернення до адміністративного суду за захистом своїх порушених прав є безпідставними, оскільки порушення прав позивача тривало з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року і припинилося після внесення змін до Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, і знову порушення прав триває з 22.05.2008 року по 31.12.2008 р. та триває з 01.01.2009 р.
На підставі викладеного, керуючись ст. 64 Конституції України, ст. ст. 3,6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, Законом України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, ст. ст. 6- 14, 71, ч. 3 ст. 122, ст. 159 – 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Охтирка здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове пенсійне страхування” та провести відповідні виплати за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, за 2008 рік: з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р. та за 2009 рік з 01.01.2009 р.
В іншій частині позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Охтирський міськрайонний суд.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня складення її в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Охтирського
міськрайонного суду: ОСОБА_3
З оригіналом згідно: /підпис/
Копія постанови, що не набрала законної сили
- Номер: 2-а-109/10
- Опис:
- Тип справи: на адміністративну справу
- Номер справи: 2-а-109/10
- Суд: Кролевецький районний суд Сумської області
- Суддя: Кудін Андрій Михайлович
- Результати справи:
- Етап діла: Зареєстровано
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 09.06.2015
- Дата етапу: 09.06.2015
- Номер:
- Опис:
- Тип справи: на адміністративну справу
- Номер справи: 2-а-109/10
- Суд: Золочівський районний суд Львівської області
- Суддя: Кудін Андрій Михайлович
- Результати справи:
- Етап діла: Зареєстровано
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 15.09.2015
- Дата етапу: 15.09.2015
- Номер: 2-а-109/10
- Опис:
- Тип справи: на адміністративну справу
- Номер справи: 2-а-109/10
- Суд: Пирятинський районний суд Полтавської області
- Суддя: Кудін Андрій Михайлович
- Результати справи:
- Етап діла: Зареєстровано
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 21.09.2015
- Дата етапу: 21.09.2015
- Номер:
- Опис: про скасування постанови
- Тип справи: на адміністративну справу
- Номер справи: 2-а-109/10
- Суд: Славутицький міський суд Київської області
- Суддя: Кудін Андрій Михайлович
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 09.03.2010
- Дата етапу: 27.04.2010
- Номер: 2-а-109/10
- Опис: Про визнання протиправною бездіяльності УПФУ та зобов’язання здійснити нарахування та виплату доплати до пенсії як дитині війни
- Тип справи: на адміністративну справу
- Номер справи: 2-а-109/10
- Суд: Талалаївський районний суд Чернігівської області
- Суддя: Кудін Андрій Михайлович
- Результати справи: заяву задоволено повністю
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 27.09.2010
- Дата етапу: 06.10.2010