Справа  № 2-108/2009 р.

Р І Ш Е Н Н Я

  ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2009 року                                                   Ананьївський районний суд Одеської області

в складі: головуючого судді        Скуртова М.І.

при секретарі                                 Чернієнко О.В.      

за участю адвокатів:                     ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ананьєві цивільну справу за позовом  ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

УСТАНОВИВ:

           Позивач звернувся до суду з позовом в якому посилається на те, що 25 жовтня 2006 року відповідач по справі — ОСОБА_4, керуючи належним йому автомобілем НОМЕР_1, рухаючись по вулиці К.Лібкнехта з боку Другої дільниці в напрямку центра міста Ананьєва Одеської області не вибрав безпечну швидкість руху через що їхав по смузі зустрічного руху і не забезпечив безпечний боковий інтервал здійснив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2 під його керуванням.

           Наявність вини у діях відповідача підтверджуються постановою від 25 грудня 2008 року про відмові у в порушенні кримінальної справи та висновком автотехнічного обстеження №19 091 від 08 грудня 2008 року.  

           ОСОБА_3 вказує, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортному засобу, що йому належить, було завдано механічних пошкоджень, на усунення яких ним витрачено 14360,00 грн., крім того він не міг через відсутність транспортного засобу нормально організувати та провести свою відпустку, забезпечити сім’ю необхідним, а тому вважає що діями відповідача йому заподіяно і моральної шкоди, яку оцінює в 1700,00 грн..

           Крім того позивач посилається на те, що неодноразово звертався до відповідача з приводу відшкодування шкоди, однак останній відмовляється її відшкодувати в добровільному порядку та заперечує наявність у його діях вини, а тому звернувся до суду та просить задовольнити позов.

          При розгляді справи ОСОБА_3 позовні вимоги підтримав повному обсязі, при цьому пояснив, що 25.10.2006 року сталось ДТП за участю відповідача. Відповідно до висновку автотехнічного дослідження саме відповідачем було порушено правила дорожнього руху, що полягає у виїзді на смугу зустрічного руху,  і як наслідок спричинило аварію. Ним було витрачено значну суму на відновлення автомобілю, зокрема 4360,00 гривень на різного роду запчастини, деталі, лак та фарбу. Крім того він сплатив за роботу з ремонту даного транспортного засобу 2000 доларів США. Враховуючи те, що його сім”я та він особисто, певний період часу не могли користуватися автомобілем, а також через те, що          ОСОБА_4 протягом трьох років відмовлявся відшкодувати завдану шкоду в добровільному  порядку на підставі чого виникали сварки, вважає, що діями відповідача йому також завдано й моральної шкоди, яку оцінює в 1700 гривень.

          В судовому засіданні ОСОБА_4 заявлений позов не визнав та пояснив, що висновок автотехнічного дослідження не відповідає дійсності, оскільки він не виїжджав автомобілем на смугу зустрічного руху, а до даного висновку працівники ДАІ дійшли на підстави шматка болота, нібито осипу ґрунту на місці зіткнення транспортних засобів. Більш того, приблизно за метрів десять до місця контактування транспортних засобів він побачив автомобіль позивача, котрий досить швидко рухався, при цьому він спробував ухилитись вправо до узбіччя, однак автомобіль „ВАЗ-2115” зачепив лівою стороною бак автомобілю „КАМАЗ” та пройшов юзом по шинах. Оскільки на узбіччі був стовпчик, то борта його автомобілю зачепились за нього та відкрились і вантаж — пісок, частково висипався. Крім того зазначив, що відповідно до схеми ДТП обидві смуги руху мають ширину по три метри, а ширина між зазначеним місцем зіткнення і узбіччям складає 2,5 метри, тому не розуміє чому відповідач, ширина автомобіля якого менше 2-х метрів, не зміг уникнути зіткнення. Повідомив також, що не згоден з вартістю виконаних робіт з ремонту автомобілю оскільки вона явно завищена в десятки разів.      

         Свідок по справі ОСОБА_5 пояснив, що був 25.10.2006 року запрошений працівниками ДАІ у якості понятого при складенні схеми ДТП. Бачив автомобіль „КАМАЗ” у якого був відкритий борт і виспався пісок, бачив також і автомобіль „ВАЗ-2115” у якого було пошкоджено ліве крило, ліву двері, радіатор, решітку, акумулятор, ліву фару. Вважає, що водії були тверезі.

         Свідок ОСОБА_6 пояснив, що 25.10.2006 року йому подзвонив позивач та попрохав аби він приїхав на зазначене місце та допоміг йому доставити автомобіль додому, оскільки останній потрапив у ДТП. На місці події він бачив пошкоджені ліве крило, ліву двері, радіатор, решітку, капот, акумулятор, ліву фару. Приблизно через два тижні ОСОБА_3 йому зателефонував та запитав чи не зможе він полагодити його машину. На дану пропозицію він погодився. Після чого вони разом з позивачем придбали усі необхідні матеріали та деталі. Зазначив також, що він є приватним підприємцем, однак фіксованих цін для певного виду робіт у нього немає. Вартість виконаної роботи він оцінює по загальному об’єму робіт. Ніяких квитанцій чи чеків споживачам послуг він не видає, оскільки у його випадку того не вимагає податкове законодавство. Вартість виконаних відновлюваних робіт по автомобілю „ВАЗ-2115” склала 2000 доларів США. Після сплати даної суми позивачем він надав йому відповідну розписку.  

         Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні повідомив, що є працівником ДАІ і 25.10.2006 року був викликаний на місце ДТП, яке сталось по вулиці К.Лібкнехта в                            м. Ананьєві, учасниками якого були ОСОБА_3 та ОСОБА_4. На місці події він склав схему. Оскільки скло від фари було розсипане по всій проїжджій частині, тому  місце зіткнення визначив по місцю осипу ґрунту, який осипався з під крила одного з автомобілів при ударі. Жодного гальмівного шляху не було. Борт автомобіля „КАМАЗ” на його думку відкрився при контакті зі стовпчиком, котрий розташований на узбіччі.

         Суд, заслухавши позивача, відповідача, допитавши свідків, вивчивши документи справи приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному  з наступних підстав.

        Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

        Встановлено, що згідно копії паспорту позивач — ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2 та мешканець м. Ананьєв Одеської області (а.с.7).  

        З’ясовано також, що громадянином ОСОБА_3 на протязі листопада 2006 року було придбано певні матеріали та запчастини необхідні для ремонту автомобілю на суму 4350,00 гривень, про що свідчать акт закупки, накладні та розрахункова квитанція (а.с.8,10-12).

        Встановлено, що відповідно до довідки фізичної особи підприємця ОСОБА_6, він в січні 2007 року дійсно ремонтував автомобіль марки „ВАЗ-2115”, державний номер НОМЕР_3, котрий був з механічними пошкодженнями після ДТП та який належить ОСОБА_8. Вартість виконаних робіт склала 2000 доларів США (а.с.9).

        Офіційний курс гривні до долару США станом на 23.01.2007 року становить 505 гривень за  100 доларів США, про що свідчить службове розпорядження Національного банку України  №417/21 від 22 січня 2007 року (а.с.13).

        Із змісту постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 15 грудня 2008 року, а саме із висновку автотехнічного дослідження №19091: „ причиною вчинення даного ДТП є порушення водієм автомобілю КАМАЗ-5320” ОСОБА_4 ПДР України, зокрема п.п. 13.3 та п.п. 12.1....„ (а.с.14-16).  

        Згідно довідки Ананьївської Першої сільської ради Ананьївського району Одеської області ОСОБА_4 мешкає в с. Ананьєві 1-а дільниця один, а згідно довідки Ананьївської міської ради Одеської області ОСОБА_9, мешкає в м. Ананьєві по вулиці Кірова, разом з сином ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.36,37).

      Судом встановлено, що ОСОБА_11 перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х років по 16.09.2010 року, про що свідчить відповідна довідка  (а.с.38).

      Крім того установлено, що ОСОБА_6 зареєстрований як фізична особа підприємець з 26 липня 2006 року, про що свідчить копія свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи підприємця (а.с.39).

      Згідно акту №448 автотоварознавчої експертизи загальна сума відновлювального ремонта пошкодженого автомобілю НОМЕР_2 складає 11652 гривні 10 копійок (а.с.60-70).

      У суду не має підстав ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів, повідомлених свідками. Даних про їх заінтересованість в результаті розгляду справи немає, їх показання об’єктивно підтверджуються і не суперечать іншим зібраним у справі доказам.

      Згідно ч. ст. 22 ЦК України  особа,  якій завдано збитків  у  результаті  порушення  її цивільного права, має право на їх відшкодування.

      Так, згідно ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, ....., відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

      Відповідно ч. 1 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, ........, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, ...) володіє транспортним засобом, ..., використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

       Згідно ч.1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

      Таким чином, у судовому засіданні встановлено, що 25 жовтня 2006 року сталась дорожньо-транспортна пригода по вулиці К.Лібкнехта в м. Ананьєві, учасниками якої був ОСОБА_3П, котрий керував автомобілем „ВАЗ-2115” та ОСОБА_4, котрий керував автомобілем „КАМАЗ-5320”. На підставі відмовного матеріалу №1069 з’ясовано, що              гр-ном ОСОБА_4 було порушено Правила дорожнього руху, що спричинило дорожньо-транспортну пригоду. Зворотне відповідачем у судовому засіданні доведено не було. З’ясовано, що позивачем було витрачено кошти в сумі 4360 гривень на купівлю різного роду запчастин та матеріалів необхідних для відновлення автомобілю, а також сплачено за виконання відновлюваних робіт з ремонту транспортного засобу 2000 доларів США, що по курсу НБУ станом на січень 2007 року становить 10000 гривень.

       Що ж стосується загальної суми відновлюваного ремонту пошкодженого автомобілю встановленого актом №448 автотоварознавчої експертизи у розмірі 11652 гривень 10 копійок, то суд вважає, що вартість як деталей, матеріалів так і відновлюваних робіт може коливатися в залежності як від регіону так і від економічної ситуації у країні, а тому до даного висновку ставиться критично, однак разом з тим бере його за основу в частині об’єму виконаних відновлюваних робіт та замінених деталей.

      А тому належним чином оцінивши зібрані у справі докази, взявши до уваги також відсутність підстав для зменшення розміру завданих збитків, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги ОСОБА_3 у частині стягнення завданих матеріальних збитків у повному обсязі.        

      Відповідно до положень Конституції України, зокрема статей 32, 56, 62 і чинного законодавства, фізичні та юридичні особи мають право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди, заподіяної внаслідок порушення їх прав і свобод та законних інтересів.

      Ст. 23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших

обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.  Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.    

        Статтею 1167 ч.1 передбачено, що моральна  шкода,  завдана  фізичній  або юридичній  особі неправомірними рішеннями,  діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою,  яка її завдала,  за наявності  її  вини,  крім  випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

        Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

         Вирішуючи питання щодо заявленої позивачем моральної шкоди, суд приходить до висновку про задоволення даної позовних вимог в повному обсязі, оскільки дана сума є співрозмірною із ступенем заподіяних моральних страждань та втрат немайнового характеру.  

         Стосовно судових витрат, суд вважає, що у відповідності зі ст. 88 ЦПК України вони повинні бути покладені на відповідача, взявши при цьому також до уваги тривалість часу протягом якого адвокат ОСОБА_2 приймав участь в розгляді справи та розмір його грошової винагороди.

         Керуючись ст.ст. 22, 23, 1166, 1167, 1187, 1188  ЦК України,   ст.ст. 15,30,60,88,209, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

         Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

         Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 заподіяну матеріальну  шкоду в сумі 14360 гривень та  моральну шкоду в сумі 1700 гривень, а всього стягнути 16060 гривень 00 копійок.

         Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 понесені ним судові витрати: державне мито в розмірі 160 гривень 50 копійок, витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи у сумі 45 гривень 00 копійок та витрати за надану юридичну допомогу в сумі 800 гривень 00 копійок, а всього стягнути 1005 гривень 50 копійок.

          Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

         Головуючий суддя:                                                                                         М.І. Скуртов

          Рішення набуває законної сили „___” _____________20___ року.